23. Особливості виплавлення високолегованих сталей методами з окисненням і переплавом

Метод окислення – процес плавки здійснюється за повним циклом: заправлення печі, завантаження шихти, плавлення, окислювальний та відновлювальний період, випуск металу із печі.

У шихті при завантаженні повинно на 0.2…0.2 % більше бути вуглицю, ніж у нормативному документі.

Окислювальний процез інтенсифікується введенням газоподібного кисню. Окислення газоподібним киснем суттєво підвищує швидкість вигорання вуглицю. Вміст фосфору після окислення повинен бути на рівні 0.01…0.02%.Окислювальний шлак, щоб запобігти дефосфорації, необхідно скочувати особо ретельно (вміст Р2О5 в шлаці 1…2%

У випадку, коли не використовують кисень, після скочування шлаку здійснюють так зване чисте кипіння металу. У період чистого кипіння можна додавати у піч вапно, боксиди і плавиковий шпат, що дозволяє провести знесіркування металу.

Найбільш ефективним є поєднання осокового і дифузійного розкислення. Присадка алюмінію на початку відновлювального періоду сприяє швидкому наведенню білого шлаку і суттєво прискорює процес десульфурації.Присадження алюмінієм видаляє із розплаву до 80% кисню, що прискорює тривалість відновлення.

Метод переплавлення. Цим методом виплавляються переважно леговані сталі і високолеговані сталі і сплави з метою максимального використання легованих елементів, кі містяться в шихті.

При плавленні цим методом вміст вуглецю повинен бути меншим від норми на 0.1..0.2 %. При такій плавці в шихту потрібно вводити маловуглицевий брухт або однотипних легованих сталей.

При виплавленні сталей методом переплаву з використанням продуванням металу киснем вміст вуглицю у шихті може перевищувати на 0.2..0.3.%. продування киснем починається після розплавлення шихти і закінчується після досягнення вмісту вуглицю рівним нижній допустимій межі.

За час продувки киснем повністю розкислюються титан, алюміній, кремній.

При переплавленні високо хромистих сталей в окремих випадках використовують так звані нейтральні шлаки. При основності шлаків, близьких до 1,0 у них додають магнезію та глинозем. Приблизно склад таких шлаків: 20…30%СаО; 20…35%SiO2; 15…20% Al2O3; <3% Cr2O3; <2%MnO; <2%FeO.

Основні переваги метода переплавлення: Можливість використання легувальних елементів, вмістяться у металовідходах; Зниження витрат феросплавів; зниження витрат електроенергії на 1т рідкої сталі.

24. Технології виплавлення інструменту литтям з використанням інструментальних сталей.

При виготовленні швидкорізальних інструментальних сталей, які вміщують 6..18% вольфраму особливу увагу приділяють введенню феровольфраму у розплав, оскільки він маю високу температуру плавлення, тому ферованадій потрібно додавати в шихту.

Шихту складають із відходів цих сталей, низько вуглецевого сталевого брухту, феровольфраму, феромолібдену, ферованадію та ферохрому.

Після розкислення шихту не скочують, тому що він містить дрогоцінні і рідкі метали, які необхідно відновити, для цого використовують додавання феросиліцію, кокс, вапно.

Феровольфрам вводять не пізніше ніж за 40 хв до закінчення плавки. Молібден, ванадій, хром за 15..20 хв. Останні порції розкислювачів додають за 2..3 хв до випуканн металу. Температура у ковші повинна бути 1550…1590°С.

Щоб в шихті не використовувати низьковуглицеву сталь можна продувати розплав киснем

Низьколеговані штамповані сталі виплавляють переплавом відходів цих сталей з використанням кисню.

Високохромісті інструментальні сталі виплавляють методом переплаву відповідних відходів або відходів групи хромистих неіржавних сталей.сталі сталі цієї групи можна виплавити з окисненням газоподібного кисня.

Для відновлення хрому та ванадію,після розкислення ретельно розкисляють порошками коксу та його посвітлення. Рафінування сталі здійснюється під карбідним шлаком. Кількість алюмінію,який додається у розплав для його розкисленн перед випуском із печі складає 0.3 %. Температура металу у ковші повинна бути 1490…1530°С.