
- •Загальна характеристика ливарних сталей зі спец властивостями:
- •Спеціальні властивості сталей та сталевих виливків. Загальна характеристика.
- •Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із високомарганцевих сталей.
- •4. Загальна характеристика та властивості заліза. Поліморфізм заліза, його значення.
- •6. Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із хромо-нікелевих сталей.
- •7. Характеристика і галузі використання оригінальних сталей: дерев’яної, алмазної, аморфної та м’якої.
- •8. Електричні та магнетні властивості сталей і сталевих виливків. Оброблення рідкої сталі синтетичними шлаками, як метод покращення електричних і магнітних властивостей сталей.
- •9. Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із хромистих сталей.
- •10. Характеристика оригінальних сталей: прозорої, булатної, кольорової, немагнітної.
- •11.Зносостійкість як спеціальна властивість сталевих виливків. Зв'язок зносостійкості з її твердістю.
- •12.Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із хромоалюмінієвих сталей.
- •16. Структурні класи легованих сталей. Загальна характеристика і галузі використання.
- •17. Жаростійкість сталевих виливків. Методи покращення жаростійкості металу у виливках.
- •18. Спеціальна металургія у виробництві виливків із спеціальних сталей: вдп, віп, епп, пп, ешп, ешл.
- •19. Порівняльна характеристика властивостей легованих фериту і аустеніту.
- •20. Інструментальні та штампові сталі: різновиди, характеристики властивостей, галузі використання.
- •23. Особливості виплавлення високолегованих сталей методами з окисненням і переплавом
- •24. Технології виплавлення інструменту литтям з використанням інструментальних сталей.
- •25. Вплив легувальних елементів на критичні точки елементу на діаграму стану залізо-вуглець(цементит)
- •26. Шихтові матеріали для виплавлення високолегованих сталей зі спец. Власт-ми.
- •27. Особливості техноло-х процесів випласлення хромистих і хромалюмінієвих сталей.
- •28.Вплив Gr і Al на властивості сталей різного складу.
- •30.Виплавлення хромонікелевих сталей. Шихтові матеріали для їх виплавлення.
- •31. Вплив Ti на властивості сталі різних класів.
- •32) Механізм і кінетика розплавлення феросплавів у рідкій сталі
- •33) Особливості виплавлення високо марганцевих сталей для виливків. Шихтові матеріали для їх виплавлення
- •34) Вплив кремнію на властивості сталей різних класів
- •35.Особливості та послідовність додавання в рідку сталь легувальних елементів та феросплавів
- •36.Позапічне оброблення високолегованих сталей як метод підвищення властивостей сталевих виливків.
- •37.Вплив вольфраму та молібдену на властивості сталей різних класів.
- •38. Механізм та кінетика процесу розчинення феросплавів у рідкій сталі.
- •39. Вакуумування високолегованих сталей у ковші як метод покращення спеціальних властивостей литих заготовок.
- •40. Вплив міді та рзм на властивості сталей різних класів.
- •41.Механізм впливу легувальних елементів на поліморфізм заліза. Структурні складові легованих сталей
- •42.Жароміцність сталевих виливків. Методи підвищення жароміцності сталей
- •43.Позапічне оброблення високолегованих сталей білими шлаками
- •44 Геометричний фактор як основний критерій вибирання легувальних елементів для сталей
- •45 Хромисті сталі: різновиди, властивості, характеристика, галузі використання.
- •46 Особливості заливання ливарних форм під час виробництва виливків із високо марганцевих сталей
- •47. Способи підвищення властивостей заліза і вуглецевих сталей.
- •48. Хромоалюмінієві сталі
- •50. Принцип розроблення ливарних легованих сталей за Гуляєвим б. Б.
- •51. Окалиностійкість, термостійкість і ростостійкість хромоалюмінієвих сталей та методи покращення цих властивостей.
- •52. Суспензійне розливання легованих сталей.
- •53.Класифікація легованих сталей із спеціальними властивостями за їх хімічним складом та структурою.
- •57. Високомарганцеві зносостійкі сталі: характеристика властивостей, галузі використання цих сталей
- •58. Ливникові системи для виробництва виливків із високолегованих сталей. Особливості заливання ливарних форм
- •59.Дисперсійне тверднення як один із методів зміцнення структури в легованих сталях.
- •60.Холодностійкі сталі.
- •61.Вплив марганцю на властивості сталей різних класів.
- •62.Роль шлаку під час легування сталей в дуговій та електропечі.Методи очищення металу від продуктів окиснення,утворених в розплаві сульфідів і фосфідів.
- •63.Висококремнисті сталі:характеристика властивостей,різновиди і галузі використання.
- •64.Вплив ванадію, ніобію, бору на властивості легованих ливарних сталей.
- •65. Макролегування, мікролегування та модифікування сталей із спеціальними властивостями для покращання їх експлуатаційних характеристик
- •66. Основне призначення рідкісноземельних металів (рзм) в технологічних процесах виготовлення виливків із високолегованих сталей
- •67. Особливості термічного оброблення виливків із високолегованих сталей
- •68. Стан та перспективи виробництва литих заготовок із спеціальних сталей.
- •69. Особливості позапічного легування сталей зі спеціальними властивостями.
- •70. Термічне оброблення виливків із високо-марганцевої сталі.
- •71.Карбідоутворювальні і не некарбідоутворювальні елементи. Роль карбідів у зміні властивостей легованих сталей.
- •72.Визначення механічних властивостей високолегованих сталей відповідно до вимог гост 977-88.
- •73.Загальна характеристика фінішних операцій під час виробництва виливків з високолегованих сталей.
23. Особливості виплавлення високолегованих сталей методами з окисненням і переплавом
Метод окислення – процес плавки здійснюється за повним циклом: заправлення печі, завантаження шихти, плавлення, окислювальний та відновлювальний період, випуск металу із печі.
У шихті при завантаженні повинно на 0.2…0.2 % більше бути вуглицю, ніж у нормативному документі.
Окислювальний процез інтенсифікується введенням газоподібного кисню. Окислення газоподібним киснем суттєво підвищує швидкість вигорання вуглицю. Вміст фосфору після окислення повинен бути на рівні 0.01…0.02%.Окислювальний шлак, щоб запобігти дефосфорації, необхідно скочувати особо ретельно (вміст Р2О5 в шлаці 1…2%
У випадку, коли не використовують кисень, після скочування шлаку здійснюють так зване чисте кипіння металу. У період чистого кипіння можна додавати у піч вапно, боксиди і плавиковий шпат, що дозволяє провести знесіркування металу.
Найбільш ефективним є поєднання осокового і дифузійного розкислення. Присадка алюмінію на початку відновлювального періоду сприяє швидкому наведенню білого шлаку і суттєво прискорює процес десульфурації.Присадження алюмінієм видаляє із розплаву до 80% кисню, що прискорює тривалість відновлення.
Метод переплавлення. Цим методом виплавляються переважно леговані сталі і високолеговані сталі і сплави з метою максимального використання легованих елементів, кі містяться в шихті.
При плавленні цим методом вміст вуглецю повинен бути меншим від норми на 0.1..0.2 %. При такій плавці в шихту потрібно вводити маловуглицевий брухт або однотипних легованих сталей.
При виплавленні сталей методом переплаву з використанням продуванням металу киснем вміст вуглицю у шихті може перевищувати на 0.2..0.3.%. продування киснем починається після розплавлення шихти і закінчується після досягнення вмісту вуглицю рівним нижній допустимій межі.
За час продувки киснем повністю розкислюються титан, алюміній, кремній.
При переплавленні високо хромистих сталей в окремих випадках використовують так звані нейтральні шлаки. При основності шлаків, близьких до 1,0 у них додають магнезію та глинозем. Приблизно склад таких шлаків: 20…30%СаО; 20…35%SiO2; 15…20% Al2O3; <3% Cr2O3; <2%MnO; <2%FeO.
Основні переваги метода переплавлення: Можливість використання легувальних елементів, вмістяться у металовідходах; Зниження витрат феросплавів; зниження витрат електроенергії на 1т рідкої сталі.
24. Технології виплавлення інструменту литтям з використанням інструментальних сталей.
При виготовленні швидкорізальних інструментальних сталей, які вміщують 6..18% вольфраму особливу увагу приділяють введенню феровольфраму у розплав, оскільки він маю високу температуру плавлення, тому ферованадій потрібно додавати в шихту.
Шихту складають із відходів цих сталей, низько вуглецевого сталевого брухту, феровольфраму, феромолібдену, ферованадію та ферохрому.
Після розкислення шихту не скочують, тому що він містить дрогоцінні і рідкі метали, які необхідно відновити, для цого використовують додавання феросиліцію, кокс, вапно.
Феровольфрам вводять не пізніше ніж за 40 хв до закінчення плавки. Молібден, ванадій, хром за 15..20 хв. Останні порції розкислювачів додають за 2..3 хв до випуканн металу. Температура у ковші повинна бути 1550…1590°С.
Щоб в шихті не використовувати низьковуглицеву сталь можна продувати розплав киснем
Низьколеговані штамповані сталі виплавляють переплавом відходів цих сталей з використанням кисню.
Високохромісті інструментальні сталі виплавляють методом переплаву відповідних відходів або відходів групи хромистих неіржавних сталей.сталі сталі цієї групи можна виплавити з окисненням газоподібного кисня.
Для відновлення хрому та ванадію,після розкислення ретельно розкисляють порошками коксу та його посвітлення. Рафінування сталі здійснюється під карбідним шлаком. Кількість алюмінію,який додається у розплав для його розкисленн перед випуском із печі складає 0.3 %. Температура металу у ковші повинна бути 1490…1530°С.