68. Стан та перспективи виробництва литих заготовок із спеціальних сталей.

Із усіх матеріалів,які використовуються в машинобудуванні,найкращі властивості мав сталь.Вона характеризується високими показниками міцності,пластичності,вязкості і спеціальних властивостей.Сталь особливо легована,як конструкційний матеріалу повній мірі задовольняв складний комплекс вимог сучасноі техніки. Ні один промислови метал не маз такого універсального діапазону властивостей, як сталь. Сталеве литво із спеціальних сталей використовується тоді, коли метал повинен мати такі ж властивості як і деформовані сталі такого ж класу. Раціоальне використання легованих леварних сталей дає можливість підвищити експлуатаційну надійність і довговічність виробів при одночасному зниженні їх масси. Додаткові витрати на феросплави, переважно, і незначні і це ще більшою мірою підвищує ефективність використання легованих сталей у тому числі і с спеціальними властивостями. Для устаткування гірничо металургійної хімиічної машинобудівної промисловості теплоенергетики і інчих галузей виготовляється значна кількість виливки із високолегованої сталі: жароміцних, жаростійких, неіржавких та зносостійких феритного, аустенітного та інчих структурних класів.

Позитивним аспектом для сталі, на відміну від пластмас, алюмінію і залоізобетону є можливість викорисмтання її після повторного перероблення. Основні галузі виткористання сталей давно визначились. Вони є одним із голових конструкційних матеріалів машинобудування металургії теплоенергетики хімічної промисловості.

Одним із нових напрямків є використання спеціальних сталей в науково містких галузях промислостей: атомній енергетиці, ракетобудуванні, спеціальному суднобудуванні. У цих галузях сталі із спеціальними властивостями відіграють першорядну роль. Спеціальні сталі мають спеціальні властивості, такі, як стійкість в умовах надниських і надвисоких температур, корозолстійкість, можливість створювати задані магнетні властивості. Аналіз сталелеварного виробництва у світі та позитивні зрушення в нашій країні у напрямкеу відновлення машиобудування, у тому числі і галузей, дже використовуються сталі зі спеціальними властивостями обумовлюють розвиток, або збереження виготовлення литих деталей наступними факторами:

--можливість перероблення вуглецеаого та легованого брухту, оскільки у складі шихти його може буди до сто процентів.

--покращенням технікоекономічних показників електроплавлення сталі, що обумовлюються підвищенням потужностей трансформаторів печей та удосконалення їх кострукцій і технологічних процесів плавлення.

-використанням металізованої шихти—губчастого заліза і окатишів.

Сталелеварне виробництво має перспективи і буде існувати доти, доки буде існувати леварне виробицтво.

69. Особливості позапічного легування сталей зі спеціальними властивостями.

Позапічне легування сталеі є ефективним на­прямком в удосконаленні сталевого виробництва оскільки при цьому з'являється можливість під­вищення продуктивності плавильних агрегатів, економії феросплавів, зниження собівартості сталі та покращання її якості.

Перенесення процесів легування сталі із плави­льних агрегатів у ківш зменшує угар легуваль­них елементів у 1,5...2,0 рази і робить цей процес більш стабільним у цьому відношенні. Присадка легувальних елементів у ківш зменшує тривалість виплавлення сталі на 25...ЗО хв., а це, в свою чергу призводить до економії елек­троенергії, електродів і вогнетривів. Легування сталі у ковші сприяє зниженню у ній водню та фосфору, оскільки у цьому випадку відсутні процеси насичення сталі воднем із ат­мосфери печі та рефосфорації, при цьому суттє­во покращується макро- і мікроструктура сталі, знижується флокеночутливість, підвищується пластичність і ударна в'язкість металу при нор­мальних і низьких температурах та ін. Проте процес легування сталі у ковші має певні недоліки:

• нерівномірний розподіл легувальних елементів в об'ємі розплаву внаслідок недостатніх швид­костей плавлення феросплавів і малого руху ме­талу у ковші;

• зниження температури сталі внаслідок витрат тепла та нагрівання,

розчинення і розплавлення феросплавів. Відомі численні напрямки удосконалення проце­сів легування, розкислення та модифікування сталі у ковші. Серед них можна назвати такі:

• використання феросплавів у рідкому стані;

• використання екзотермічних брикетів (сумішей феросплавів, розкислювачів, модифікаторів та зв'язувальних компонентів);

• попереднє нагрівання феросплавів до макси­мально можливих для

даних умов температур;

- використання легкоплавких феросплавів. Отже легування сталі у ковші є доцільним і має непогану перспективу

свого розвитку.