62.Роль шлаку під час легування сталей в дуговій та електропечі.Методи очищення металу від продуктів окиснення,утворених в розплаві сульфідів і фосфідів.

Усі сталеплавильні процеси супроводжуються утвореннм шлаків,які уявляють собою багатокомпонентні розплави різних оксидів і сульфідів,що утворилися при окисленні елементів. Від фіз. і хім. властивостей шлаку та йоо кількості у сталеплавильній ванні залежать:інтенсивність і ступінь видалення домішок,заист металу від насичення його газами,захист металу від охолодження,якість поверхні і структури виливкі,дифузійне розкислення металу.

Таким чином,якість сталі обумовлюється і тим,якою мірою вдається регулювати властивості шлаку:щільніть,в’язкість,теплопровідність,поверхневий натяг.

Основні окислювальні шлаки,багаті закисом заліза,практично непроникні для азоту.Тип шлаку ,вміст в ньому закису заліза і температура справляють вирішальний вплив на угар легувальних елементів.Підвищення основності шлаку і зниження в ньому вмісту закису заліза сприяють збільшенню розчинності азоту.

Процес окислення елементів сталі складається з відокремлення окисної фази і її наступного переходу в шлаову фазу.Реакція окислення є гетерогенною.В прцесі утвор. нової фази і подальшого розвитку реакції на поверхні цих фаз значну роль відвграє спонтанне відокремлення оксидної фази. Інтенсивність зародження нової фази внаслідок гетеро фазних флуктуацій буде збільшуватися.Зародок є несталимі і рочиняється в розплаві.

Під час випускання металу з ковша здійснюється найбільш повне її очищення від вкраплин глинозему і силікатних вкраплин,причому процес очищення сталі від вкраплин повністю завершується після випускання металу з печі.Привитримуванні сталі у ковші продовжується процес її очищення від крупних вкраплин силікатів.При турбулентному русі рідкого металу із нього достатньо швидко видаляються дрібні вкраплини.

63.Висококремнисті сталі:характеристика властивостей,різновиди і галузі використання.

До корозійностійких сплавів,крім хромистих та хромонікелевих сталей,відносять і висококремнисті сталі.

При більш високому вмісті кремнію сталь набуває феритної будови,що має однофазну структуру. Кремній не покращує прогартовність сталі.Його використовують як легувальний ,що знижує критичну швидкість гартування і підвищує прогартовуваність.Низьколеговані хромисті сталі треба використовувати для виготовлення виливків,що характеризуються підвищеними механічними властивостями,середньолеговані-для виливків із спеціальними фізичними властивостями,високолеговані-для виготовлення виливків,що мають високі хімічні властивості.

64.Вплив ванадію, ніобію, бору на властивості легованих ливарних сталей.

Ванадій. Кришталева гратка ванадію наближеється до альфа заліза,а тому він розширює область існування альфа заліза. З залізом утворює безперервний ряд розчинів.

Ванадій відноситься до карбідоутворювальних елементів-утворює досить тверді та стійкі карбіди.Недоліком цих карбідів є їхня сферична форма,яка послаблює їх зв'язок с металом.Ванадій енергійний розкислювач і дегазатор.Вводять ванадій у рідку сталь у вигляді ферованадію або чистого ванадію перед випусканням із печі.

Ніобій. Він розширює область альфа заліза,сприяє дисперсйному твердненню і цим здійснює метал виливка.Також він подрібнює зерно і знижує чутливість до утворення тріщин в зоні зварового шва.Подрібнення зерна здійснюється утворенням карбідів NbC3.Використання ніобію є економічно вигідним.

Бор. Бор-мікролегувальний елемент,вводиться у сталь у малих кількостях (0,002-0,005)для подрібнення первинного зерна і підвищення прогартованості виливків.Бор вводять у рідку сталь у відновлювальний період у вигляді феробору.