59.Дисперсійне тверднення як один із методів зміцнення структури в легованих сталях.

Дисперсійне тверднення може супроводжуватися фазами,які виокремлюються під час охолодження металу із твердого розчину. Наприклад, різке зниження розчинності міді в залізі при охолодженні сталі, супроводжується її виокремленням у вигляді дисперсійних вкраплин, що сприяє підвищенню твердості і міцності сталі.

Макс ефект під час дисперсійного тверднення досягається у випадках, коли часточки дисперсної фази, яка виокремилася, мають критичну ступінь дисперсності. У випадку до критичного розміру часточок вони нестійкі: під час тривалого витримування в умовах підвищеної температури ( повільне охолодження виливка у формі) проходить коагуляція, укрупнення часточок дисперсної фаза, твердічть та міцність металу починають знижуватися. Ці процеси дуже важливі для жароміцних та жаростійких сталей.

Ефект дисперсійного тверднення ув’язаний з особливостями розподілу дисперсійних фаз в об’ємі твердого розчину. Вкраплини, які статично рівномірно розподілені в об’ємі металу, активно впливають на спотворення кришталевих граток . Вкраплини, які сегрегують в окремих кришталевих площинах (наприклад нітриди заліза), можуть спияти підвищенню крихкості металу.

60.Холодностійкі сталі.

Сплав на основі заліза, який може працювати до температури -190*С. Випробовування зразків з гострим надрізом при -60*С є обов’язковим.

Основною вимогою до цих сталей є його чистота відносно неметалевих включень. Для підвищення якості знижують загальну к-сть вкраплин і проводять їх глобуляризацію шляхом модифікування.

Галузі використання: литі деталі відповідального призначення для тракторів, зварово-литі носінні конструкції, наконечники розпушувачів мерзлих грунтів, холодильники.

Чистота також досягається додатковим оброблюванням лужноземельними і рідкоземельними матеріалами. Вони перетворюють НВ із кутастих в круглі, тому вони легко підіймаються на поверхню. Перед оброблюванням застосов. розкислення.

61.Вплив марганцю на властивості сталей різних класів.

Марганець- найпоширеніший легувальний елемент і розкислювач, має щільність 7200 кг/м3 та температуру плавлення 1244*С. Відноситься до порівняно дешевих легув. елем. У вуглецевих та не марганцевих сталях вміситься до 0,5…0,8%Мн. Часто Мн використовують для десульфурації сталі в к-сті до 0,8%. Легувальний ефект Мн проявляється після додавання його у сталь більше 1%, а тому він входить до складу багатьох конструкційних сталей, збільшує їх прогартованість і покращує механічні властивості.

В конструкційних сталях, де Мн вміститься до 2,0%, він знаходиться і у твердому розчині, і в карбідах, які входять до складу перліту, при співвідношенні: Мн у твердому розчині:Мн у карбідах = 4:1, тому сталі з вмістом 1,5…2,0% Мн мають перлітну структуру.

Сталі з вмістом 4,5…7,0% Мн мають підвищену твердість та крихкість, тому їх використовують як спеціальні – із них виготовляють литі деталі, які працюють в умовах абразивного зносу та безударних навантаг.

Якщо сталь містить 10…15% Мн , то після швидкого охолодження виливка в ньому утворюється аустеніт, легований Мн.

За умов високого вмісту марганцю (20%) та мінімального вмісту вуглецю одержують мало вуглецеву аустенітну немагнітну сталь, яка використовується як діамагнетик.

Марганець негативно впливає на ливарні властивості сталей: збільшує к-сть дефектів усадкового походження, гарячих та холодних тріщин. Він майже не впливає на практичну рідко текучість конструкційних сталей і підвищує її у високо марганцевих, оскільки знижується температура їх плавлення внаслідок збільшення вмісту Мн.