
- •Загальна характеристика ливарних сталей зі спец властивостями:
- •Спеціальні властивості сталей та сталевих виливків. Загальна характеристика.
- •Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із високомарганцевих сталей.
- •4. Загальна характеристика та властивості заліза. Поліморфізм заліза, його значення.
- •6. Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із хромо-нікелевих сталей.
- •7. Характеристика і галузі використання оригінальних сталей: дерев’яної, алмазної, аморфної та м’якої.
- •8. Електричні та магнетні властивості сталей і сталевих виливків. Оброблення рідкої сталі синтетичними шлаками, як метод покращення електричних і магнітних властивостей сталей.
- •9. Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із хромистих сталей.
- •10. Характеристика оригінальних сталей: прозорої, булатної, кольорової, немагнітної.
- •11.Зносостійкість як спеціальна властивість сталевих виливків. Зв'язок зносостійкості з її твердістю.
- •12.Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із хромоалюмінієвих сталей.
- •16. Структурні класи легованих сталей. Загальна характеристика і галузі використання.
- •17. Жаростійкість сталевих виливків. Методи покращення жаростійкості металу у виливках.
- •18. Спеціальна металургія у виробництві виливків із спеціальних сталей: вдп, віп, епп, пп, ешп, ешл.
- •19. Порівняльна характеристика властивостей легованих фериту і аустеніту.
- •20. Інструментальні та штампові сталі: різновиди, характеристики властивостей, галузі використання.
- •23. Особливості виплавлення високолегованих сталей методами з окисненням і переплавом
- •24. Технології виплавлення інструменту литтям з використанням інструментальних сталей.
- •25. Вплив легувальних елементів на критичні точки елементу на діаграму стану залізо-вуглець(цементит)
- •26. Шихтові матеріали для виплавлення високолегованих сталей зі спец. Власт-ми.
- •27. Особливості техноло-х процесів випласлення хромистих і хромалюмінієвих сталей.
- •28.Вплив Gr і Al на властивості сталей різного складу.
- •30.Виплавлення хромонікелевих сталей. Шихтові матеріали для їх виплавлення.
- •31. Вплив Ti на властивості сталі різних класів.
- •32) Механізм і кінетика розплавлення феросплавів у рідкій сталі
- •33) Особливості виплавлення високо марганцевих сталей для виливків. Шихтові матеріали для їх виплавлення
- •34) Вплив кремнію на властивості сталей різних класів
- •35.Особливості та послідовність додавання в рідку сталь легувальних елементів та феросплавів
- •36.Позапічне оброблення високолегованих сталей як метод підвищення властивостей сталевих виливків.
- •37.Вплив вольфраму та молібдену на властивості сталей різних класів.
- •38. Механізм та кінетика процесу розчинення феросплавів у рідкій сталі.
- •39. Вакуумування високолегованих сталей у ковші як метод покращення спеціальних властивостей литих заготовок.
- •40. Вплив міді та рзм на властивості сталей різних класів.
- •41.Механізм впливу легувальних елементів на поліморфізм заліза. Структурні складові легованих сталей
- •42.Жароміцність сталевих виливків. Методи підвищення жароміцності сталей
- •43.Позапічне оброблення високолегованих сталей білими шлаками
- •44 Геометричний фактор як основний критерій вибирання легувальних елементів для сталей
- •45 Хромисті сталі: різновиди, властивості, характеристика, галузі використання.
- •46 Особливості заливання ливарних форм під час виробництва виливків із високо марганцевих сталей
- •47. Способи підвищення властивостей заліза і вуглецевих сталей.
- •48. Хромоалюмінієві сталі
- •50. Принцип розроблення ливарних легованих сталей за Гуляєвим б. Б.
- •51. Окалиностійкість, термостійкість і ростостійкість хромоалюмінієвих сталей та методи покращення цих властивостей.
- •52. Суспензійне розливання легованих сталей.
- •53.Класифікація легованих сталей із спеціальними властивостями за їх хімічним складом та структурою.
- •57. Високомарганцеві зносостійкі сталі: характеристика властивостей, галузі використання цих сталей
- •58. Ливникові системи для виробництва виливків із високолегованих сталей. Особливості заливання ливарних форм
- •59.Дисперсійне тверднення як один із методів зміцнення структури в легованих сталях.
- •60.Холодностійкі сталі.
- •61.Вплив марганцю на властивості сталей різних класів.
- •62.Роль шлаку під час легування сталей в дуговій та електропечі.Методи очищення металу від продуктів окиснення,утворених в розплаві сульфідів і фосфідів.
- •63.Висококремнисті сталі:характеристика властивостей,різновиди і галузі використання.
- •64.Вплив ванадію, ніобію, бору на властивості легованих ливарних сталей.
- •65. Макролегування, мікролегування та модифікування сталей із спеціальними властивостями для покращання їх експлуатаційних характеристик
- •66. Основне призначення рідкісноземельних металів (рзм) в технологічних процесах виготовлення виливків із високолегованих сталей
- •67. Особливості термічного оброблення виливків із високолегованих сталей
- •68. Стан та перспективи виробництва литих заготовок із спеціальних сталей.
- •69. Особливості позапічного легування сталей зі спеціальними властивостями.
- •70. Термічне оброблення виливків із високо-марганцевої сталі.
- •71.Карбідоутворювальні і не некарбідоутворювальні елементи. Роль карбідів у зміні властивостей легованих сталей.
- •72.Визначення механічних властивостей високолегованих сталей відповідно до вимог гост 977-88.
- •73.Загальна характеристика фінішних операцій під час виробництва виливків з високолегованих сталей.
57. Високомарганцеві зносостійкі сталі: характеристика властивостей, галузі використання цих сталей
Марганець мало впливає на пластичні властивості єіллі при деформації, знижує температуру фазових перетворень у —> а і зменшує швидкість утворення карбідів із аустеніту, що покращує прогартовуваність сталі. Утворення складних карбідів марганцю і заліза справляє значний вплив на механічні властивості сталі.
за впливом марганцю на властивості сталі можна зробити висновки:
- марганцеві сталі перлітного класу, які мають мартенситну будову тільки після різкого охолодження виробу, вмістять до 2% марганцю. Вони підносяться до групи низьколегованих конструкційних марганцевих сталей;
- марганцеві сталі мартенситного класу, які мають переважно мартенситну будову після охолодження на повітрі, містять 2-5 % марганцю. Відносять до групи середньо легованих марганцевих конструкційних сталей, та вони мають і спеціальні фіз. властивості;
- високомарганцеві сталі аустенітного класу, містять більше 5% марганцю і їх відносять до групи сталей з особливими фізичними властивостями,
Властивості високомарганцевої сталі. Для одержання оптимальних властивостей сталі необхідно витримувати відношення Мп:С рівним 10 При меншому вмісті вуглецю температура нагрівання під гартування знижується, що спрощує самий процес гартування. Цим забезпечується максимальна пластичність марганцевих сталей. Вважають, що вміст вуглецю в сталі не повинен перевищувати 1,2%.
Виливки із високомарганцевої сталі піддаються визначенню твердості, яка для загартованої сталі знаходиться у межах 180...200 НВ. Після відпуску твердість сталі значно підвищується і інколи перевищує 450 НВ.
Магнетні властивості. При кімнатній температурі марганцеві сталі практично немагнетні. Після видержування протягом декількох годин при температурі 550...600°С сталь стає феромагнетною. При нагріванні до температур вищих за 700°С сталь знову стає немагнетною
Теплопровідність. Питома теплопровідність марганцевої аустенітної сталі до температури 600°С складає одну третину теплопровідності звичайної вуглецевої сталі.
Коефіцієнт лінійного розширення за даними Гадфільда в 1,3 рази більший, ніжу чистого заліза.
Зносостійкість. Під час роботи деталей під напружинами, які перевищують межу пружності і межу текучості, виникають деформації, які сприяють зміні розмірів деталі. Такі деформації здійснють зміцнення металу і підвищують його твердість. Більша зносостійкість високомарганцевих сталей пояснюється їх властивістю легко наклепуватися при холодній деформації у великому діапазоні швидкостей деформації Високомарганцеві аустенітні сталі мають найкращу зносостійкість у порівнянні з усіма іншими металами і їх сплавами.
Поєднання високої в'язкості і здатності до наклепування забезпечило широке використання виливків із цих сталей в: машинобудуванні, гірничо-металургійній, хімічній і будівельних галузях. виробів дуже різноманітний.
58. Ливникові системи для виробництва виливків із високолегованих сталей. Особливості заливання ливарних форм
Конструкція ливникової системи та розміри її елементів визначають такі важливі фактори технологічного процесу виготовлення виливків:
- швидкість заповнення ливарної форми рідким металом;
- напрямок потоку рідкої сталі в порожнині ливарної форми;
- розігрівання окремих частин форми і виливка;
- напрямленість процесу тверднення металу у формі;
- витрати металу на виготовлення якісного виливка
Заливання форм здійснюють із чайникових і стопорних ковшів.
При проектуванні ливникової системи необхідно дотримуватися вимог:
- довжина ливникових каналів, особливо живильників, повинна бути
мінімально допустимою;
- метал у порожнину ливарної форми треба підводити живильниками у напрямку поздовжньої осі;
- підведення металу живильниками здійснювати у такі місця, розігрівання яких сприяє підсиленню ефекту напрямленого тверднення рідкої сталі у ливарній формі;
- ливникові канали розташовувати за межами знаків стрижнів на до ступній відстані від стінок виливка і опоки;
- розташовувати живильники на достатній відстані від місць проставлення холодильників і жеребійок;
- забезпечувати однобічний напрямок руху рідкої сталі в порожнині форми, створювати умови для винесення у надливи неметалевих вкраплин, що спливають;
- розосереджувати підведення металу у форму декількома живильниками у тонкі частини виливка з забезпеченням прискореного охолодження товстостінних частин;
- використовувати переважно сифонне підведення металу
- переріз ливникових каналів повинен мати найменшу площу охолодження - бути круглим або напівкруглим;
В залежності від місця підведення металу у форму розрізняють такі ливникові системи:
- горизонтальну - з живильниками, розташованими у горизонтальній
площині розніму ливарної форми;
- вертикальну — з живильниками, розташованими у вертикальній площині розніму ливарної форми відносно положення його при заливанні(до вертикальних відносяться вертикально-щілинні і ярусні ливникові системи);
- верхню — систему подавання рідкого металу в порожнину ливарної форми зверху;
- дощову - систему подавання металу у форму через велику кількість
тонких живильників (різновид верхньої ливникової системи);
- сифонну - систему подавання металу в форму знизу через один або
декілька живильників.