52. Суспензійне розливання легованих сталей.

За звичайних умов розливання готового металу. Зявився певний спосіб здійснення цього процесу під час заливання в ливарну форму. Створюється значна одночасна обємна кристалізація іде одночасно у всьому об’ємі. Створюються умови для зменшення утворених усадкових дефектів. Цей спосіб полягає:

• В сталь вводяться інокулятори, які служать додатковими центрами кристалізації. Потрапляючи в рідку сталь інокулятори ведуть себе як внутрішні холодильники. Відбувається подрібнення структури сталі.

Інокулятори – це модифікатори, лігатури, мікролегувальні добавки.

Вимоги до інокуляторів:

• мінімальний вміст сірки і фосфору

• вони мають за хімічним складом максимально наближатися до хімічного складу виплавляє мого металу

• гранулометричний склад вибирають з температури плавлення і товщини стінки майбутнього виливка

• форма інокуляторів має бути близька до сферичної

• насипна маса має бути максимальною

• перед використанням лом має бути сухим.

При суспензійному розливанні робляться сифонні ливникові системи. Метал заповнює форму повільно.

53.Класифікація легованих сталей із спеціальними властивостями за їх хімічним складом та структурою.

ЗА ХІМІЧНИМ СКЛАДОМ:-ВУГЛЕЦЕВІ -ЛЕГОВАНІВУГЛЕЦЕВІ розділяють на:-низьковуглецеві(з вмістом вуглецю до 0,2%)-середньовуглецеві(вміст вуглецю 0,21…0,50%)-високовуглецеві(вміст вуглецю більше 0,50%)ЛЕГОВАНІ розділяють на:-низьколеговані(сумарний вміст легувальних елементів – не більше 2,5 %)-середньолеговані(сумарний вміст легувальних елементів – від 2.5 до 10%)-високолеговані(сумарний вміст легувальних елементів – більше 10% при вмісті в них заліза не менше 45%)В залежності від наявності в сталях тих або інших елементів їх називають:марганцевистими,кременистими,хромистими,хромована дієвими,нікель молібденовими,хромонікельмолібденовими та ін.ЗА СТРУКТУРОЮ сталі в рівновагому стані розділяють:-Доевтектоїдні-Евтектоїдні-ЗаевтектоїдніЗа структурою,яка одержана під час охолодження на повітрі зразків невеликого перерізу після високотемпературного нагрівання (900?) :-перлітні-мартенсітні-ледебуритні-аустенітніНарівні з перерахованими можуть бути змішані структурні класи:феритно-перлітні, феритно-мартенситні, аустенітно-феритні,аустенітно-мартенситні та ін.

54.Хромонікелеві сталі.Різновиди, характеристика властивостей, галузі використання.

Хромонікелеві сталі мають дуже широке використання в промисловості. До хромонікелевих сталей в теперішні часи можна віднести більше півсотні марок, які використовуються у вигляді сортового і листового прокату, гарячевальцьованих та холодновальцьованих труб, фасонних профілів, та лиття в авіаційній і атомній техніці, в хімічній промисловості і енергетиці, а також в інших самих різних галузях техніки [4]. Ці сталі можна розділити на наступні підгрупи: - хромонікелеві аустенітні сталі з малим вмістом вуглецю, в тому числі стабілізовані титаном або ніобієм; - хромонікелеві кислотостійкі аустенітні сталі з присадкою молібдена та міді; - хромонікелеві жаростійкі сталі з високим вмістом хрому і нікелю; - хромонікелеві сталі аустеніто-мартенситного класу (з нестійким аустенітом); - хромонікелеві сталі аустеніто-феритного класу. Високу жароміцність мають, перш за все, аустенітні хромонікелеві сталі, яким притаманний цілий ряд специфічних вла¬стивостей, обумовлених їх однофазною структурою, немагнетністю і підви¬щеною в'язкістю аустеніту. Специфічність властивостей цих сталей обумо¬влюється високим вмістом нікелю.Нікель - позитивно впливає на механічні властивості сталей. Також нікель підвищує більше межу текучості, ніж тимчасовий опір розри¬ванню, а тому суттєво підвищує конструкційну міцність.Особливо значну позитивну роль в жароміцних хромонікелевих сталях відіграє хром, оскільки підвищує термостійкість сталі.Властивість хромонікелевих сталей не піддаватися корозії, що обумовлюється вмістом хрому, і аустенітна структура, яка забезпечується додаванням у сплав нікелю, дають найкраще поєднання спеціальних і механічних властивостей цих сталей.

55.Основні правила технології ливарної форми під час виробництва виливків із високолегованих сталей.

Для ливарного виробництва головною метою є отримання якісного виливку. Ця умова залежить від виплавленого сплаву та форми, в яку заливається сплав. Ливарній формі притаманні різноманітні властивості, які впливають на якість виливків, тому їх знання та вміння управляти ними при розробленні технології і виробництві виливків є головним завданням.Треба правильно підібрати формувальну та стрижневу суміш. Властивості формувальних та стрижнеих сумішей повинні враховувати властивості кожної марки сталі, для якої їх використовують, і тільки за цих умов можна гарантувати високу якість і експлуатаційну надійність виливків. До формувальних матеріалів відносять сукупність природних та штучних компонентів. З природних матеріалів для приготування формувальних і стрижневих сумішей застосовують кварцеві піски і глини, а з штучних – різноманітні сполуки, які готують хімічними методами. При виробництві сталевих виливків застосовують переважно разові ливарні форми, які виготовляють традиційними методами формоутворення)трамбуванням, пресуванням, струшуванням, вібрацією,піскометним, піскодувним та піскострільним способами).

56. Загальна характеристика і класифікація легувальних елементів. Комплексне легування сталей

Легувальними елементами називають хімічні елементи, які вводять в сталь для одержання необхідної структури, фізико-хімічних та механічних властивостей

Легувальні елементи-метали можна розділити на такі групи:

- метали залізної групи: Nі, Со, Мп;

- тугоплавкі метали - які мають температуру плавлення вищу 1537°С.Вольфрам, молібден, ніобій, ванадій і хром.

- легкоплавкі метали - які мають температуру плавлення нижчу, ніж у заліза. Це Мп, Со, Nі, Си, Ва, Се, Са, Ва,

Аl, а також кремній;

- рідкоземельні метали (РЗМ) - мають специфічні властивості. Це лантаноїди, ітрій і скандій

За щільністю по відношенню до щільності рід. сталі:

на легкі - алюміній, кремній, титан, ванадій, ітрій, лантан, церій, кальцій, барій та ін.

Решта легувальних елементів - важкі.

За будовою кристалевої Ґратки легувальні елементи розділяють на три групи

По відношенню до вуглецю легувальні елементи розділяють на карбідоутворювальні і графітизатори.

Вартість легувального елемента визначається двома факторами: розповсюдженням елемента у природі і необхідним робочим часом, що витрачається на його виробництво.

Основними факторами є:

— хімічна стійкість сполук елемента;

— масштаби виробництва;

— ступінь удосконалення технології виробництва;

За розповсюдженням поділяють на:

— елементи, що мають перевагу: кремній, алюміній, залізо, кальцій, магній;

— елементи, що досить широко розповсюджені: титан, марганець, вуглець, ванадій, хром;

— рідкі елементи: нікель, мідь, ітрій, кобальт, ніобій,

При розробленні ливарних легованих сталей найчастіше використовують так званий синтез(методику розроблення оптимальних сплавів)нової сталі на базі якого-небудь прототипу.

Задачу синтезу доцільно розділити на такі підзадачі: Формулювання завдання на розроблення сталі; Вибір основи сталі; Вибір легувальних комплексів; Вибір складу сталі

Розглядається можливість і доцільність використання модифікаторів для покращання властивостей.

Легуванням досягають таких «+» результатів:

- підвищується конструкційна міцність металу до0,75...0,8

- забезпечуються більш однорідна структура та властивості сталей;

- підвищуються спеціальні властивості сталей;

- спрощуються в деяких випадках технологічні процеси виготовлення