
- •Загальна характеристика ливарних сталей зі спец властивостями:
- •Спеціальні властивості сталей та сталевих виливків. Загальна характеристика.
- •Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із високомарганцевих сталей.
- •4. Загальна характеристика та властивості заліза. Поліморфізм заліза, його значення.
- •6. Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із хромо-нікелевих сталей.
- •7. Характеристика і галузі використання оригінальних сталей: дерев’яної, алмазної, аморфної та м’якої.
- •8. Електричні та магнетні властивості сталей і сталевих виливків. Оброблення рідкої сталі синтетичними шлаками, як метод покращення електричних і магнітних властивостей сталей.
- •9. Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із хромистих сталей.
- •10. Характеристика оригінальних сталей: прозорої, булатної, кольорової, немагнітної.
- •11.Зносостійкість як спеціальна властивість сталевих виливків. Зв'язок зносостійкості з її твердістю.
- •12.Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із хромоалюмінієвих сталей.
- •16. Структурні класи легованих сталей. Загальна характеристика і галузі використання.
- •17. Жаростійкість сталевих виливків. Методи покращення жаростійкості металу у виливках.
- •18. Спеціальна металургія у виробництві виливків із спеціальних сталей: вдп, віп, епп, пп, ешп, ешл.
- •19. Порівняльна характеристика властивостей легованих фериту і аустеніту.
- •20. Інструментальні та штампові сталі: різновиди, характеристики властивостей, галузі використання.
- •23. Особливості виплавлення високолегованих сталей методами з окисненням і переплавом
- •24. Технології виплавлення інструменту литтям з використанням інструментальних сталей.
- •25. Вплив легувальних елементів на критичні точки елементу на діаграму стану залізо-вуглець(цементит)
- •26. Шихтові матеріали для виплавлення високолегованих сталей зі спец. Власт-ми.
- •27. Особливості техноло-х процесів випласлення хромистих і хромалюмінієвих сталей.
- •28.Вплив Gr і Al на властивості сталей різного складу.
- •30.Виплавлення хромонікелевих сталей. Шихтові матеріали для їх виплавлення.
- •31. Вплив Ti на властивості сталі різних класів.
- •32) Механізм і кінетика розплавлення феросплавів у рідкій сталі
- •33) Особливості виплавлення високо марганцевих сталей для виливків. Шихтові матеріали для їх виплавлення
- •34) Вплив кремнію на властивості сталей різних класів
- •35.Особливості та послідовність додавання в рідку сталь легувальних елементів та феросплавів
- •36.Позапічне оброблення високолегованих сталей як метод підвищення властивостей сталевих виливків.
- •37.Вплив вольфраму та молібдену на властивості сталей різних класів.
- •38. Механізм та кінетика процесу розчинення феросплавів у рідкій сталі.
- •39. Вакуумування високолегованих сталей у ковші як метод покращення спеціальних властивостей литих заготовок.
- •40. Вплив міді та рзм на властивості сталей різних класів.
- •41.Механізм впливу легувальних елементів на поліморфізм заліза. Структурні складові легованих сталей
- •42.Жароміцність сталевих виливків. Методи підвищення жароміцності сталей
- •43.Позапічне оброблення високолегованих сталей білими шлаками
- •44 Геометричний фактор як основний критерій вибирання легувальних елементів для сталей
- •45 Хромисті сталі: різновиди, властивості, характеристика, галузі використання.
- •46 Особливості заливання ливарних форм під час виробництва виливків із високо марганцевих сталей
- •47. Способи підвищення властивостей заліза і вуглецевих сталей.
- •48. Хромоалюмінієві сталі
- •50. Принцип розроблення ливарних легованих сталей за Гуляєвим б. Б.
- •51. Окалиностійкість, термостійкість і ростостійкість хромоалюмінієвих сталей та методи покращення цих властивостей.
- •52. Суспензійне розливання легованих сталей.
- •53.Класифікація легованих сталей із спеціальними властивостями за їх хімічним складом та структурою.
- •57. Високомарганцеві зносостійкі сталі: характеристика властивостей, галузі використання цих сталей
- •58. Ливникові системи для виробництва виливків із високолегованих сталей. Особливості заливання ливарних форм
- •59.Дисперсійне тверднення як один із методів зміцнення структури в легованих сталях.
- •60.Холодностійкі сталі.
- •61.Вплив марганцю на властивості сталей різних класів.
- •62.Роль шлаку під час легування сталей в дуговій та електропечі.Методи очищення металу від продуктів окиснення,утворених в розплаві сульфідів і фосфідів.
- •63.Висококремнисті сталі:характеристика властивостей,різновиди і галузі використання.
- •64.Вплив ванадію, ніобію, бору на властивості легованих ливарних сталей.
- •65. Макролегування, мікролегування та модифікування сталей із спеціальними властивостями для покращання їх експлуатаційних характеристик
- •66. Основне призначення рідкісноземельних металів (рзм) в технологічних процесах виготовлення виливків із високолегованих сталей
- •67. Особливості термічного оброблення виливків із високолегованих сталей
- •68. Стан та перспективи виробництва литих заготовок із спеціальних сталей.
- •69. Особливості позапічного легування сталей зі спеціальними властивостями.
- •70. Термічне оброблення виливків із високо-марганцевої сталі.
- •71.Карбідоутворювальні і не некарбідоутворювальні елементи. Роль карбідів у зміні властивостей легованих сталей.
- •72.Визначення механічних властивостей високолегованих сталей відповідно до вимог гост 977-88.
- •73.Загальна характеристика фінішних операцій під час виробництва виливків з високолегованих сталей.
40. Вплив міді та рзм на властивості сталей різних класів.
Для оброблення сталі найчастіше використовують фероцерій та біля 10% інших рідкоземельних елементів.
При додаванні у сталь РЗМ легкоплавкі домішки, які не розчиняються у твердому металі, переходять в тугоплавкі сполуки. Легкоплавкі залишкові домішки дуже негативно впливають на жаростійкість, жароміцність та гарячу пластичність високолегованих сталей, що пов’язані із зниженням міжкристалевої міцності, яка в умовах високих температур має першорядне значення, оскільки ці домішки розташовуються не мажах зерен.
Прагнення підвищити чистоту меж зерен використанням кондиційних шихтових матеріалів, спеціальних методів виплавлення або використання РЗМ є основним правилом при виплавленні високолегованих сталей із спеціальними властивостями. Найкращою технологією введення РЗМ у метал є додавання їх в ківш під час заповнення його металом. Вплив РЗМ на властивості сталей при введенні їх у вигляді спеціальних лігатур більше ефективний, ніж при використанні фероцерію.
РЗМ зменшують кількість сульфідів у сталі. РЗМ зменшують зональну ліквідацію сірки, фосфору і вуглецю і підвищують щільність металу. Добавки церію значною мірою гальмують сфероїдизацію і коагуляцію карбідів під час тривалої експлуатації литих деталей в умовах високих температур. Крім того, добавки РЗМ сприяють більш рівномірному розподілу карбідів в об’ємі зерна і на їх межах, а також значно гальмують ріст межових карбідів, що позитивно впливає на механічні властивості сталей.
Єдиним недоліком РЗМ є їх дороговизна та дефіцитність.
Мідь підвищує рідко текучість сталей, а тому ливарні форми можна заливати з низьких температур, що зменшує пригар, усадку у рідкому стані і при кристалізації та кількість дефектів усадкового походження.
Додають мідь у рідку сталь у період її кипіння або за декілька хвилин до випускання металу із печі. Електролітичну мідь перед використанням треба переплавити в окремій печі, оскільки в ній багато водню.
41.Механізм впливу легувальних елементів на поліморфізм заліза. Структурні складові легованих сталей
Легувальними елементами називають хімічні елементи, які вводять в сталь для одержання вимогових структури. Фізико – хімічних та механічних властивостей металу в виливках.
Легувальні елементи активно змінюють положення точки S на діаграмі Fe-C, тобто змінюють відносну кількість перліту і фериту при даному вмісті вуглецю.
Вплив легувальних елементів на положення точки S можна класифікувати так:
легувальні елементи, які утворюють карбіди і розчиняються в значній кількості у фериті;
легувальні елементи, які не утворюють карбідів, тобто не взаємодіють з вуглецем, зменшують вміст вуглецю в евтектоїді і засувають S вліво;
легувальні елементи, які розчиняються у фериті у невеликих кількостях і утворюють досить стійкі карбіди;
легувальні елементи, які утворюють карбіди і займають проміжне положення між хромом і титаном
Легувальні елементи особливо впливають на положення точки S при збільшенні швидкості охолодження виливка.
Відповідно до діаграми стану Fe – C основними компонентами і фазами залізо – вуглецевих сплавів є:
залізо
вуглець
цементит
ферит
аустеніт