
- •Загальна характеристика ливарних сталей зі спец властивостями:
- •Спеціальні властивості сталей та сталевих виливків. Загальна характеристика.
- •Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із високомарганцевих сталей.
- •4. Загальна характеристика та властивості заліза. Поліморфізм заліза, його значення.
- •6. Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із хромо-нікелевих сталей.
- •7. Характеристика і галузі використання оригінальних сталей: дерев’яної, алмазної, аморфної та м’якої.
- •8. Електричні та магнетні властивості сталей і сталевих виливків. Оброблення рідкої сталі синтетичними шлаками, як метод покращення електричних і магнітних властивостей сталей.
- •9. Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із хромистих сталей.
- •10. Характеристика оригінальних сталей: прозорої, булатної, кольорової, немагнітної.
- •11.Зносостійкість як спеціальна властивість сталевих виливків. Зв'язок зносостійкості з її твердістю.
- •12.Особливості фінішних операцій під час виробництва виливків із хромоалюмінієвих сталей.
- •16. Структурні класи легованих сталей. Загальна характеристика і галузі використання.
- •17. Жаростійкість сталевих виливків. Методи покращення жаростійкості металу у виливках.
- •18. Спеціальна металургія у виробництві виливків із спеціальних сталей: вдп, віп, епп, пп, ешп, ешл.
- •19. Порівняльна характеристика властивостей легованих фериту і аустеніту.
- •20. Інструментальні та штампові сталі: різновиди, характеристики властивостей, галузі використання.
- •23. Особливості виплавлення високолегованих сталей методами з окисненням і переплавом
- •24. Технології виплавлення інструменту литтям з використанням інструментальних сталей.
- •25. Вплив легувальних елементів на критичні точки елементу на діаграму стану залізо-вуглець(цементит)
- •26. Шихтові матеріали для виплавлення високолегованих сталей зі спец. Власт-ми.
- •27. Особливості техноло-х процесів випласлення хромистих і хромалюмінієвих сталей.
- •28.Вплив Gr і Al на властивості сталей різного складу.
- •30.Виплавлення хромонікелевих сталей. Шихтові матеріали для їх виплавлення.
- •31. Вплив Ti на властивості сталі різних класів.
- •32) Механізм і кінетика розплавлення феросплавів у рідкій сталі
- •33) Особливості виплавлення високо марганцевих сталей для виливків. Шихтові матеріали для їх виплавлення
- •34) Вплив кремнію на властивості сталей різних класів
- •35.Особливості та послідовність додавання в рідку сталь легувальних елементів та феросплавів
- •36.Позапічне оброблення високолегованих сталей як метод підвищення властивостей сталевих виливків.
- •37.Вплив вольфраму та молібдену на властивості сталей різних класів.
- •38. Механізм та кінетика процесу розчинення феросплавів у рідкій сталі.
- •39. Вакуумування високолегованих сталей у ковші як метод покращення спеціальних властивостей литих заготовок.
- •40. Вплив міді та рзм на властивості сталей різних класів.
- •41.Механізм впливу легувальних елементів на поліморфізм заліза. Структурні складові легованих сталей
- •42.Жароміцність сталевих виливків. Методи підвищення жароміцності сталей
- •43.Позапічне оброблення високолегованих сталей білими шлаками
- •44 Геометричний фактор як основний критерій вибирання легувальних елементів для сталей
- •45 Хромисті сталі: різновиди, властивості, характеристика, галузі використання.
- •46 Особливості заливання ливарних форм під час виробництва виливків із високо марганцевих сталей
- •47. Способи підвищення властивостей заліза і вуглецевих сталей.
- •48. Хромоалюмінієві сталі
- •50. Принцип розроблення ливарних легованих сталей за Гуляєвим б. Б.
- •51. Окалиностійкість, термостійкість і ростостійкість хромоалюмінієвих сталей та методи покращення цих властивостей.
- •52. Суспензійне розливання легованих сталей.
- •53.Класифікація легованих сталей із спеціальними властивостями за їх хімічним складом та структурою.
- •57. Високомарганцеві зносостійкі сталі: характеристика властивостей, галузі використання цих сталей
- •58. Ливникові системи для виробництва виливків із високолегованих сталей. Особливості заливання ливарних форм
- •59.Дисперсійне тверднення як один із методів зміцнення структури в легованих сталях.
- •60.Холодностійкі сталі.
- •61.Вплив марганцю на властивості сталей різних класів.
- •62.Роль шлаку під час легування сталей в дуговій та електропечі.Методи очищення металу від продуктів окиснення,утворених в розплаві сульфідів і фосфідів.
- •63.Висококремнисті сталі:характеристика властивостей,різновиди і галузі використання.
- •64.Вплив ванадію, ніобію, бору на властивості легованих ливарних сталей.
- •65. Макролегування, мікролегування та модифікування сталей із спеціальними властивостями для покращання їх експлуатаційних характеристик
- •66. Основне призначення рідкісноземельних металів (рзм) в технологічних процесах виготовлення виливків із високолегованих сталей
- •67. Особливості термічного оброблення виливків із високолегованих сталей
- •68. Стан та перспективи виробництва литих заготовок із спеціальних сталей.
- •69. Особливості позапічного легування сталей зі спеціальними властивостями.
- •70. Термічне оброблення виливків із високо-марганцевої сталі.
- •71.Карбідоутворювальні і не некарбідоутворювальні елементи. Роль карбідів у зміні властивостей легованих сталей.
- •72.Визначення механічних властивостей високолегованих сталей відповідно до вимог гост 977-88.
- •73.Загальна характеристика фінішних операцій під час виробництва виливків з високолегованих сталей.
27. Особливості техноло-х процесів випласлення хромистих і хромалюмінієвих сталей.
Хромисті сталі:
Виплавлення краще здійснювати в індукційних печах високої частоти з кислою футкрівкою, можна плавити і з основною. Шихтові матеріали – зворот власного виробництва і низьковуглецевий сталевий брухт. Ферохром,коли його у сталі 13…15%, додається додається в піч після розплавлення попередньої шихти,якщо з більшим вмістом хрому його завантажують по периметру тигля з компонентами шихти.При правильному проведенні процессу плавлення немає необхідності в розкисленні Аl, для одержання якісної якості слід розкислювати феросиліцієм і силікокальцієм. Розливання Перед випусканням з печі необхідно перегрівати для запобігання утворення оксидних плівок. Хром дуже окислюється на повітрі тому розливання повинно відбуватися дуже швидко, відстань від стопорного ковша до воронки повинно бути мінімальним, а d стопороного ковша і перерізи елементів ливникової системи більше на 15…20% більшим за розрахованого.
Охолодження. Виливки повинні охолоджеватись повільно, інколи у формах або в печах для відпалу, але ці сталі крихкі тому для усунення крихкості необхідно застосовувати швидке охолодження від 600 до 20о .
Фінішні оперції. Поверхня одержується майже без пригару оскільки використовують сухі форми для великих виливків.
Хроалюмінієва сталь.
Виплавляють з окисленням і переплавом у печах з основною і кислою футеровкою. Шихтові матеріали використовують низько- та середньовуглецевий сталевий брухт, зворот власного виробництва,відходи, низько- та середньовуглецевий ферохром,феротитан, первинний AL. Ферохром необхідно завантажувати у піч з металозавалкокою. Після повного розплавлення шихти і утворення високохромистого розплаву скочують окислювальний шлак і наводять високоосновний шлак (вапно і плавиковий шпат) у печах з кислою футерковою наводять кварцевий пісок.
У разі необхідості навуглецювати метал додают електродний бій,сухий кокс.
Розплав прогрівают 3…4 хв і здійснюють розкислення феромарганцем, феросиліцієм і алюмінієм.Феротитан додают у хорошо розкисленний метал витримують 3…5хв .Піч вимикають вводять під шлак AL,витримують 2…3 хв і випускають у нагрітий ківш до 700…750.Після заповнення коваш на 1/3 під струмінь металу дадають фероцерій.Розливання здійснюють швидко, оскільки елементи які входять до складу піддаються інтенсивному вторинному окиселнню, утворюють крупні оксиди.
28.Вплив Gr і Al на властивості сталей різного складу.
Gr – Тплав=1875, тугоплавкий елемент. Має кристалеву гратку яка наближається до α-Fe, якщо його вміст ≥12% Gr буде відсутня обл.γ- Fe.Карбідоутворюючий елемент. Сприяє розширенню обл. α-Fe і утворює легований ферит.
Яущо Gr до 3% утворює карбіди цементитного типу, до 15% - карбіди типу Gr7С3, якщо більше 15% Gr та більше 0,5% С утворює карбіди типу Gr23С6.Карбіди можуть бути заміщені залізом.При вмсіті 40 % утв-я крихка складова яка називається σфаза що суттєво впливає на одержання якісного виливка,здійснюють шв. Охолодження виливків щоб меньше було часу на утворення σфаза.При 12% Gr утв-є легований ферит. Gr має такі особливості:
1.зміна параметрів кристалічної гратки;
2.змінює теплопровідність;
3.знижує питомий опір самого сплаву;
4.знижує коеф. Термічного розширення;
5.знижує шв.корозії зі збільшенням Gr.
Gr не є хоршим легуючим елементом і не покращує ливарних властивостей, і активно взаємодіє з навколишнім середовищем і активно утв-є оксиди дуже схильні до плівкоутворення. Внаслідок перегрівання металу зростає обємна усадка. Лінійна і ливарна усадка зменьшується бо утв-я легований ферит. Зі збільшенням перегрівання зменьшується плівкоутворення.Позитивно впливає на тріщіностійкість.З підвищенням вмісту Gr в сталі збільшується її електричний опір.
Al – хороший феротизатор.Кристалева гратка наближається до α-Fe. Хороший розкислювач, здатний забирати з металу S і можуть бути додатковими центрами кристалізації, увт-є оксидні плівки Al2О3 (жаростійка сполука). Як легувальний елемент утв-є жаростійкі, жароміцні сталі. Al не має фазових перетворень і не утв-є карбідів. До 0,06…0,08% вводять у сталь для попередження шкідливого впливу азоту. Сприяє підвищенню стійкості сталі проти дії сірки.
29.Методи зниження витрат дифіцитних легувальних елементів та феросплавів під час виплавлення високолегованих сталей.
Перш за все необхідно враховувати властивості кожного з легуваль них елементів (температуту плавлення, взаємодію з киснем та ін.), час їх розчиненя або розплавлення,кількість легувального елементу, для того щоб забезпечити максимальне використання легувальних елементів. Наприклад такі елементи як Cr, V, Ti, B, Al – легко окислюються, тому їх необхідно вводити після попереднього розкислення сталі(якщо вводиться невеликий процент легувального елементу).Нікель вводити або у металозавалку або на початку кипіння ванни(щоб видалити водень ,який вноситься разом з ним).Молібден переважно після десульфурації,краще у вигляді кальцієвої солі(засвоєння до 100%)
Найбільш перспективним методом легування є вдування у метал порошкоподібних легувальних добавок.незважаючи на те, що така технологія суттєво економить дорогі та дефіцитні елементи, перед цим необхідно здійснювати техніко-економічні розрахунки.
Ще одним з методів зниження витрат дефіцитних та дорогих легувальних елементів є легування у ковші,оскільки зменшується угар елементів у 1,5 – 2 рази.також легуваня у ковші виключає насичення сталі воднем, підвищується пластичність і ударна в’язкість металу і т. д.Але цей метод має також і недоліки:
-нерівномірний розподіл легувальних елементів у ковші,через недостатні швидкості плавлення феросплав;
-зниження температури сталі внаслідок витрат тепла на нагрівання, розчинення і розплавлення елементів.
Тому необхідно:
-використання феросплавів у рідкому стані;
-нагрівання феросплавів;
-використання легкоплавких феросплавів