
- •Cумісна характеристика дисципліни економіка та організація інноваційної діяльноcтi, мета та завдання курсу.
- •Поняття інновацій та інноваційних процесів
- •3.Основні поняття «Інноватики»
- •4.Система класифікації інновацій
- •5.Концепція Кондратьєва Як основа інноваційної теорії
- •6.Інноваціонная теорія Шумпетера
- •7.Моделі інноваційної політики
- •8.Государственная підтримка інноваційної діяльності: основні принципи
- •9.Форми державної підтримки наукової та інноваційної діяльності.
- •10. Законодавча база інноваційної діяльності
- •11.Стратегіі державного регулювання інноваційної діяльності
- •12. Прямі та непрямі методи державного регулювання інноваційної діяльності
- •13. Державна інноваційна політика України, її завдання
- •14. Міжнародний досвід державного регулювання інноваційної діяльності.
- •15.Сущность і складові елементи інноваційної політики фірми.
- •16. Значення та розробка інноваційної стратегії.
- •17. Життєвий цикл інновації
- •19. Методи відбору інноваційних стратегій.
- •18.Віди інноваційних стратегій.
- •20. Основи інноваційного менеджменту.
- •21. Характеристика венчурних фірм, віолентів, комутанотов патиентов і експлеренотов з різноманітною інноваційною стратегією.
- •22. Ключові аспекти оперативного менеджменту.
- •23. Основні критерії вибору організаційних структур управління інноваційної діяльності.
- •24. Загальна характеристика інноваційних процесів на підприємстві.
- •25. Управління технічним і організаційним розвитком підприємства.
- •26.Економіческое обгрунтування і вибір прогресивних форм організації виробництва.
- •27. Управління процесами підготовки і впровадження інновацій.
- •28.Консалтінгова діяльність у сфері управління інноваціями.
- •29. Особливості управління інноваційними процесами в ринковій економіці.
- •30. Організаційні форми, що обслуговують інноваційні процеси.
- •31. Поняття нового продукту основні етапи його розробки
- •32. Програма маркетингу нового продукту.
- •33. Система управління розробки нової продукції
- •34. Аналіз управління попитом на наукову продукцію.
- •35. Методи прогнозування собівартості нової продукції.
- •37. Особливості планування процесів підготовки і впровадження інновацій.
- •36. Струтура, умови і причини виникнення і формування нововведень.
- •38. Ризики в інноваційній діяльності.
- •39. Джерела фінансування нововведень.
- •40. Кредитування науково-технічного розвитку.
- •41. Основні завдання подальшого усовершенстованія інноваційної діяльності.
- •42. Технічний розвиток підприємства
- •43. Сутність і мета техніко-технологічних нововведень.
- •44. Планування процесів підготовки і введень техніко-технологічних нововвденій
- •45. Ефективність техніко-технологіческіхнововденій.
- •46. Інноваційний проект і поняття, етапи розробки і реалізації
- •47. Техніко-економічне обгрунтування інноваційного проекту.
- •48.Основние показники ефективності інноваційного проекту.
- •49. Завдання і методи експертизи інноваційних проектів.
- •50. Принципи та рівні експертизи інноваційних проектів.
- •51. Методи відбору інноваційних проектів
- •52. Стратегічні та фінансові критерії оцінки інноваційних проектів
- •53. Науково-технічні, виробничі та економічні критерії оцінки інноваційних проектів.
- •54. Види ефекту від реалізації інновації
- •55. Основные показатели экономической эффективности инноваций
- •56.Соціальние результати інноваційної діяльності
- •57. Науково-технічна продукція та її склад
- •58.Основние принципи ринкових відносин у науково-виробничих системах.
- •59. Державні замовлення і договори на науково-технічну продукцію.
- •60. Ціни на науково-технічну продукцію.
- •1.Cумісна характеристика дисципліни економіка та організація інноваційної діяльноcтi, мета та завдання курсу.
- •2. Поняття інновацій та інноваційних процесів
13. Державна інноваційна політика України, її завдання
Основными задачами инновационной политики Украины являются:
1. ориентация на создание предпринимательской экономики, основной движущей силой которой должны стать предприниматели - новаторы;
2. обеспечение доступа к венчурному капиталу всех субъектов рыночной экономики;
3. создание научных и технологических парков, обеспечение подготовки переподготовки квалифицированной рабочей силы и государственных учрежу по выполнению НИОКР согласно потребностям рынка;
4. ориентация на поддержку развития радикальных инноваций в области высоких технологий, но и обеспечение благоприятных условий для эффективной реализации незначительных инноваций в области как высоких так и низких технологий;
5. формирование необходимых связей и регулирование баланса ресурсов таким образом, чтобы они соответствовали структуре потребностей приоритетных направлений социально-экономического развития
14. Міжнародний досвід державного регулювання інноваційної діяльності.
В мировой практике используются следующие виды налоговых льгот, стимулирующих инновационную деятельность:
1.предоставление исследовательского и инвестиционного налогового кредита, т.е. отсрочка налоговых платежей в части затрат из прибыли на инновационные цели
2.уменьшение налога на прирост инновационных затрат
3.«налоговые каникулы» в течение нескольких лет на прибыль, полученную от реализации инновационных проектов
льготное налогообложение дивидендов юридических и физических лиц, полученных по акциям инновационных организаций
4.снижение ставок налога на прибыль, направленную на заказные и совместные НИОКР
5.связь предоставления льгот с учетом приоритетности выполняемых проектов
6.льготное налогообложение прибыли, полученной в результате использования патентов, лицензий, ноу-хау и др. нематериальных активов, входящих в состав интеллектуальной собственности
7.уменьшение налогооблагаемой прибыли на сумму стоимости приборов и оборудования, предаваемых вузам, НИИ и другим инновационным организациям
8.вычет из налогооблагаемой прибыли взносов в благотворительные фонды, деятельность которых связана с финансированием инноваций
9.зачисление части прибыли инновационной организации на специальные счета с последующим льготным налогообложением в случае использования на инновационные цели.
В настоящее время можно выделить три главных типа моделей научно-инновационного развития промышленно развитых стран:
1. страны, ориентированные на лидерство в науке, реализацию крупномасштабных целевых проектов, охватывающих все стадии научно-производственного цикла, как правило, со значительной долей научно-инновационного потенциала в оборонном секторе (США, Англия, Франция)
2. страны, ориентированные на распространение нововведений, создание благоприятной инновационной среды, рационализацию всей структуры экономики (Германия, Швеция, Швейцария)
3. страны, стимулирующие нововведения путем развития инновационной инфраструктуры, обеспечения восприимчивости к достижениям мирового научно-технического прогресса, координации действий различных секторов в области науки и технологий (Япония, Южная Корея).