Тема 3. Вияв лексичних системних зв’язків у філософській та політологічній термінології Терміноло́гія — це:

1. Сукупність термінів, тобто слів або словосполучень, що висловлюють специфічні поняття з певної галузі науки, техніки чи мистецтва, а також сукупність усіх термінів, наявних у тій чи іншій мові. Від звичайних слів терміни відрізняютьсяточністю семантичних меж.

2. Розділ лексикології, який вивчає терміни різних галузей знань.

Терміносистема — це система термінів у певній галузі, підгалузі наукового або технічного знання, що обслуговує наукову теорію або наукову концепцію.

Джерелами терміносистем слугують термінології. Але, на відміну від термінології, терміносистема формується не разом з формуванням певної науки, а відповідно до етапів формування теорії цієї науки. Проте в основі терміносистеми не обов'язково має бути наукова теорія. Іноді достатньо, щоб була лише концепція або узагальнені ідеї.

Розрізняють 3 етапи формування й функціонування терміносистеми:

• Перший етап — перехід від стану відсутності теорії до стану її формування, тобто перехід від неупорядкованої сукупності термінів до терміносистеми;

• Другий етап — зростання обсягу знань в межах прийнятої теорії внаслідок удосконалень, досягнень науково-технічного прогресу;

• Третій етап — зміна теорії і, як наслідок, зміна терміносистеми. Спочатку нову теорію описують термінами попередньої теорії, потім впроваджуються нові терміни, що відображають нові поняття.

Номенклатура - Сукупність прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання.

Тема. Лексичні норми у професійному мовленні (продовження)

1. Класифікація лексики української мови за походженням: а) питома лексика – не запозичена б) запозичена лексика: - зв’язок між часом запозичення і мовою-джерелом; - етапи адаптації чужомовних слів 2.1 Фонетична адаптація запозичень  2.2 Семантична адаптація запозичень  2.3 Структурні кальки  2.4 Етимологічні кальки  2.5 Поєднання фонозапису та семантично значущого лексичного елемента  2.6 Адаптація абревіації  2.7 Проміжний етап адаптації  2.8 Адаптація графічної системи вираження емоцій та почуттів за допомогою емотіконів­ 2. Класифікація лексики за активністю вживання: а) поняття «активна лексика», «пасивна лексика»;

Активна лексика

Активна лексика становить ядро словникового складу мови. Вона об'єднує як споконвічно українські слова, так і численні групи запозичених слів. Головна її ознака — регулярне використання у сфері діяльності людини.

Зокрема слова хліб, молоко, яблуко, дорога, тролейбус, повітря, дочка, дощ, великий, солодкий, читати, тут тощо — загальновживані слова, використовуються у побуті. Проте до активної лексики належать і такі слова як синус, косинус, діагональ, перпендикуляр, префікс, іменник, речення, кома, кут — терміни. Активна лексика — це слова, які часто вживаються в повсякденному спілкуванні. Вони зрозумілі для кожного члена мовного колективу. Це загальновживані слова (хліб, сіль, гіркий, добрий, іти, бігти) та широковідомі терміни (нація, діаспора, принтер, квартет).