Звертання з двох слів

Якщо звертання складається:

• з імені та по батькові — обидва слова вживаються у кличному відмінку: Олександре Петровичу, Оксано Петрівно.

• з іменника та імені — обидва слова мають форму кличного відмінка: друже Іване.

• з іменника та прізвища — прізвище завжди має форму називного відмінка: пане Ковальчук.

• прикметники та займенники у складі звертання мають форму називного відмінка: шановний пане, моя зіронько.

Типові приклади

• Києве!

• Василю!

• Дережаблику!

- форми місцевого відмінка однини іменників чоловічого та середнього роду ІІ-ї відміни;

Відмінкові форми іменників другої відміни

Тверда група

ВІДМІНОК	ОДНИНА		МНОЖИНА
НАЗИВНИЙ	степ-	батьк-о	степ-и	батьк-и
РОДОВИЙ	степ-у	батьк-а	степ-ів	батьк-ів
ДАВАЛЬНИЙ	степ-ові/у	батьк-ові/у	степ-ам	батьк-ам
ЗНАХІДНИЙ	степ-	батьк-а	степ-и	батьк-ів
ОРУДНИЙ	степ-ом	батьк-ом	степ-ами	батьк-ами
МІСЦЕВИЙ	(у) степ-у	(на) батьк-ові/у	(у) степ-ах	(на) батьк-ах
КЛИЧНИЙ	степ-е	батьк-у	степ-и	батьк-и

М'яка група

ВІДМІНОК	ОДНИНА		МНОЖИНА
НАЗИВНИЙ	день-	гай-	дн-і	га-ї
РОДОВИЙ	дн-я	га-ю	дн-ів	га-їв
ДАВАЛЬНИЙ	дн-ю/еві	га-ю/єві	дн-ям	га-ям
ЗНАХІДНИЙ	день-	гай-	дн-і	га-ї
ОРУДНИЙ	дн-ем	га-єм	дн-ями	га-ями
МІСЦЕВИЙ	(по) дн-ю	(у) га-ю	(по) дн-ях	(у) га-ях
КЛИЧНИЙ	день-	га-ю	дн-і	га-ї

Мішана група

ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА
НАЗИВНИЙ	кущ-	кущ-і
РОДОВИЙ	кущ-а	кущ-ів
ДАВАЛЬНИЙ	кущ-у/еві	кущ-ам
ЗНАХІДНИЙ	кущ-	кущ-і
ОРУДНИЙ	кущ-ем	кущ-ами
МІСЦЕВИЙ	(у) кущ-і	(у) кущ-ах
КЛИЧНИЙ	кущ-	кущ-і

Уваги до відмінкових форм іменників другої відміни

1. У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду мають закінчення а(я) (для чітко окреслених предметів і понять) чи у(ю) (для нечітко окреслених предметів і понять). Закінчення а(я) мають такі групи іменників:

   1. назви осіб та істот: абітурієнта, коня, комара, Дмитра;

   2. назви конкретних предметів, які піддаються лічбі: зошита, ножа, олівця;

   3. власні назви населених пунктів: Ужгорода, Тернополя;

   4. назви водних об'єктів з наголошеним закінченням: Дніпра, Дінця;

   5. назви довжини, площі, ваги, об'єму, часових проміжків: метра, грама, тижня (але року, віку);

   6. іменники-терміни: атома, квадрата, відмінка;

   7. назви будівель та їхніх частин: парника, коридора , гаража.

Закінчення у(ю) мають іменники, що позначають:

8. матеріали та речовини: цукру, меду, оцту, піску;

9. явища природи: вітру, туману, граду;

10. сукупність: хору, гурту (але табуна);

11. середовище або простір: лугу, простору, горизонту;

12. назви держав і територій: Криму, Китаю;

13. назви установ, закладів, організацій: парламенту, вокзалу, театру;

14. почуття, психічний і фізичний стан: болю, сміху;

15. дії, процеси: відходу, переїзду, крику, виступу;

16. абстрактні поняття: розуму, миру, характеру, настрою, вантажу.

2. У давальному відмінку однини іменники мають паралельні закінчення.У назвах істот переважають флексії -ові, -еві, а у назвах неістот здебільшого вживаються -у, -ю.

3. У знахідному відмінку однини деяких іменників (назв неістот) можливі паралельні закінчення: писати лист і листа, зрізати дуба і дуб, дати ніж і ножа, полагодити приймач і приймача, узяти стілець і стільця.

4. У називному і кличному відмінках множини деякі іменники мають специфічні форми: комарі, хабарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі; вуса і вуси, вівса (і вівси), хліба (і хлібиз іншим значенням);очі, плечі.Їх потрібно запам'ятати.

5. У родовому відмінку множини іменники на -анин, -янин втрачають елемент -ин і мають нульове закінчення: міщанин - міщан, галичанин - галичан (але осетинів, грузинів, мордвинів). Запам'ятайте форми: чобіт, циган; гостей, коней, грошей, очей, плечей (і пліч); почуттів, повір'їв, прислів'їв, морів.

6. Деякі іменники в орудному відмінку множини мають паралельні закінчення: гістьми (і гостями), кіньми (і конями), чобітьми (і чоботами, чоботями), коліньми (і колінами), крильми (і крилами).Слід запам'ятати форми очима, плечима.

7. Чергування (приклади подано фонематичною транскрипцією):

   1. голосних -о- та -і-: рік- - рок-у;

   2. приголосних г, к, х та з, ц, с у місцевому відмінку: луг- - у луз-і, байрак- - у байрац-і, горох- - у горос-і.

1 Географічні назви з іменниковими закінченнями — українські, а також іншомовні — відмінюються як звичайні іменники І, II, III відмін

I відміна: Африка, Африки, Африці; Волги, на Волзі; Лохвиця, Лохвиці, Лохвицею, у Лохвиці; Махачкала, Махачкали, у Махачкалі; Москва, Москви, Москвою, у Москві; Одеса, Одеси, в Одесі; Ольвія Ольвії, Ольвією, в Ольвії; Полтава, Полтави, у Полтаві; Прага, Праги, у Празі; Речиця, Речиці, в Речиці; Шепетівка, Шепетівки, у Шепетівці

ІІ відміна: Буг, Бугу, на Бузі (й по Бугу); Владивосток, Владивостока, у Владивостоці (у Владивостоку); Гайсин, Гайсина, Гайсином, у Гайсині; Дубно, Дубна, Дубном, у Дубні; Единбург, Единбурга, в Единбурзі (в Единбургу); Київ, Києва, Києвом, у Києві; Лихославль, Лихославля, Лихославлем, у Лихославлі; Луганськ, Луганська, Луганськом, у Луганську; Львів, Львова, Львовом, у Львові; Орел, Орла, Орлом, в Орлі; Псков, Пскова, Псковом, у Пскові; Світязь, Світязю, Світязем, Тернопіль, Тернополя, Тернополем, Тернополі; Теруель, Теруеля, Т еруелем, у Теруелі; Токмак, Токмака, у Токмаці (у Токмаку); Ужгород, Ужгорода, Ужгородом, в Ужгороді

ІІІ відміна: Бретань, Бретані, Бретанню, у Бретані; Керч, Керчі, Керчю, у Керчі; Об, Обі, Об'ю, на Обі; Свір, Свірі, Свір'ю, на Свірі; Сизрань, Сизрані, Сизранню, у Сизрані

2 Географічні назви, що мають форму множини, відмінюються як відповідні загальні іменники

Березники, Березників, Березникам; Єсентуки, Єсентуків, Єсентукам; Жигулі, Жигулів, Жигулям; Ков'яги, Ков'яг, Ков'ягам; Лубни, Лубен, Лубнам; Плиски, Плисок, Плискам; Прилуки, Прилук, Прилукам; Ромни, Ромен, Ромнам; Салоніки, Салонік, Салонікам; Філіппіни, Філіппін, Філіппінам; Чебоксари, Чебоксар, Чебоксарам, у Чебоксарах; Чернівці, Чернівців, Чернівцям, у Чернівцях

3 Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюються як звичайні прикметники

Борове — Борового, Боровому; Жуковський — Жуковського, Жуковському; Лозова — Лозової, Лозовій; Рівне — Рівного, Рівному; Чусова —Чусової, Чусовій

4 Географічні назви, що складаються з прикметника та іменника чи навпаки, іменника та прикметника, відмінюються в обох частинах

а) Великий Устюг, Великого Устюга; Гола Пристань, Голої Пристані, Голою Пристанню; Кривий Ріг, Кривого Рогу, Великі Луки, Великих Лук, Єлисейські Поля, Єлисейських Полів, Мінеральні Води, Мінеральних Вод

б) Кам'янець-Подільський, Кам'янця-Подільського, Кам'янцеві-Подільському, Новгород-Сіверський, Новгорода-Сіверського, Новгороду-Сіверському; Новоград-Волинський, Новограда-Волинського, Новоградові-Волинському; Рава-Руська, Рави-Руської, Раві-Руській

5 Географічні назви, що складаються з двох іменників або іменника та присвійного прикметника, відмінюються лише в другій частині

Баден-Баден, Баден-Бадена, у Баден-Бадені; Орехово-Зуєво, Орєхово-Зуєва, в Орєхово-Зуєві; Івано-Франківськ, Івано-Франківська, в Івано-Франківську. Але: Конча-Заспа, Кончі-Заспи, у Кончі-Заспі; Пуща-Водиця, Пущі-Водиці, у Пущі-Водиці

6 Географічні назви, що складаються з короткої форми прикметника, прийменника на та іменника, що вказує на місце розташування населеного пункту, відмінюються в першій частині

Ростов-на-Дону, Ростова-на-Дону, у Ростові-на-Дону; Франкфурт-на-Майні, Франкфурта-на-Майні, у Франкфурті-на-Майні

7 Не відмінюються географічні назви (переважно іншомовні), що закінчуються на е (е), і (ї), о, у (ю)

Рамбуйє, Туапсе, Улан-Уде, Капрі, Порт-Луї, Поті, Тбілісі, Уссурі, Фукуї; Бордо, Глазго, Марокко, Поті, Сант-Яго; Баку, Катманду, Кюсю. Так само не відмінюються й деякі назви на -а, як Нікарагуа

Ступені порівняння прикметників

Якісні прикметники при порівнюванні ознак предметів можуть вказувати на неоднакову міру якості. У зв'язку з цим розрізняються два ступені порівняння: вищий і найвищий.

Вищий ступінь показує, що в одному предметі ознака проявляється більшою (або меншою) мірою, ніж в іншому: сьогодні погода холодніша, ніж учора.

Найвищий ступінь показує, що в якомусь предметі ознака виявляється найбільшою (або найменшою) мірою порівняно з іншими предметами: Дніпро — найдовша річка України.

Кожен зі ступенів має дві форми: просту й складену.

Проста форма вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш-, -ш-: милий — миліший, ніжний — ніжніший. У деяких прикметників при таких змінах можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек-: глибокий — глибший, далекий — дальший.

При додаванні суфікса -ш- у складі прикметників можуть виникати звукові сполуки (результат чергування), які на письмі позначаються літерами жч і щ. У вищому ступені прикметників г, ж, з перед суфіксом -ш- змінюються на -жч-, а с + -ш- — на -щ-: високий — вищий, вузький — вужчий, дорогий — дорожчий, дужий — дужчий, низький — нижчий, але: легкий — легший.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най-: дорожчий — найдорожчий, кращий — найкращий. Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-: якнайзручніший, щонайвродливіший.

Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється за допомогою приєднання слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш, вдалий, більш глибокий, менш вередливий.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання слівнайбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш, зручний, найбільш стійка, найменш, приємне.

Не мають ступенів порівняння прикметники, що називають абсолютну якість: голий, порожній; прикметники, утворені за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -езн-, -енн-, -уват-: гарнесенький, величезний, широченний, білуватий.

Відмінювання прикметників

Прикметники змінюються за родами, числами й відмінками. Форма прикметника визначається тим іменником, від якого цей прикметник залежить у словосполученні чи реченні.

За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду і м'яку.

Тверда група прикметників

До твердої групи належать:

а) якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на -ий: безладний, безпорадний, безробітний, бідолашний, величний, веселий, весняний, відповідний, гіркий,

глухий;

б) присвійні прикметники із суфіксами -ів (після голосного та апострофа - -їв), -ин (після голосного та апострофа - -їн), які в називному відмінку однини чоловічого роду після цих суфіксів мають нульове закінчення: Андріїв, батьків, Галин, дідів, доччин, Ігорів, нянин, шевців;

в) усі короткі форми прикметників: варт, винен, годен (згоден), готов, жив, здоров, зелен, ладен, певен, повен, повинен, прав, рад, ясен.

М'яка група прикметників

До м'якої групи належать:

а) відносні прикметники, що мають основу на м'який приголосний -н- і в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на -ій (після голосного — -їй): безодній, будній, верхній, весінній, вечірній, всесвітній (кругосвітній), городній;

б) усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: ближній, внутрішній, вчорашній, давнішній, домашній, завтрашній, зовнішній, колишній;

в) відносні прикметники з основою на -й: безкраїй, довговіїй, короткошиїй; відносні прикметники з відтінком присвійності: братній, орлій, а також якісний прикметник синій.

Зразки відмінювання прикметників

Однина
Тверда група
	Чол. рід	Середн. рід	Жін. рід
Н.	нов-ий	нов-е	нов-а
Р.	нов-ого	нов-ого	нов-ої
Д.	нов-ому	нов-ому	нов-ій
Зн.	= Н. або Р.	нов-е	нов-у
Ор.	нов-им	нов-им	нов-ою
М.	...нов-ому (-ім)	...нов-ому (-ім)	...нов-ій

Н.	батьк-ів	батьков-е		батьков-а
Р.	батьков-ого	батьков-ого		батьков-ої
Д.	батьков-ому	батьков-ому		батьков-ій
Зн.	= Н. або Р.	батьков-е		батьков-у
Ор.	батьков-им	батьков-им		батьков-ою
М.	...батьков-ому (ім)	.. .батьков-ому (ім)		...батьков-ій
М´яка група
Н.	давн-ій	давн-є		давн-я
Р.	давнь-ого	давнь-ого		давнь-ої
Д.	давнь-ому	давнь-ому		давн-ій
Зн.	= Н. абоР.	давн-є		давн-ю
Ор.	давн-ім	давн-ім		давнь-ою
М.	...давнь-ому (-ім)	...давнь-ому (-ім)		...давн-ій
Множина
	Тверда група		М´яка група
Н.	нов-і	батьков-і		давн-і
Р.	нов-их	батьков-их		давн-іх
Д.	нов-им	батьков-им		давн-ім
Зн.	= Н. або Р.	= Н. або Р.		= Н. або Р.
Ор.	нов-им	батьков-им-и		давн-іми
М.	...нов-их	...батьков-их		...дав - ніх

З великої літери пишуться:

• Імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, конспіративні клички, прізвиська: Іван Петрович Котляревський, Леся Українка (Лариса Петрівна Косач), Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська), Юрій Клен (Освальд Бургардт), Данило Галицький, Нестор Літописець, Олександр Невський, Ярослав Мудрий; також:Кобзар (про Тараса Шевченка), Каменяр (про Івана Франка) тощо. У складних прізвищах, псевдонімах та іменах, які пишуться через дефіс, кожна складова частина починається великою літерою: Квітка-Основ'яненко, Нечуй-Левицький, Сергеєв-Ценський; Жан-Жак, Зиновій-Богдан, Марія-Тереза.

• Назви міфологічних істот і божеств: Антей, Аполлон, Афіна, Ахіллес, Будда, Венера, Молох, Перун.

• Дійові особи у байках, казках, драматичних творах: Ворон, Заєць, Лисиця, Осел, Щука; Лісовик, Мавка, Перелесник; Дід Мороз; Той, що греблі рве; Червона Шапочка;Буряк, Троянда, Хліб.

• Назви найвищих державних установ України: Верховна Рада України, Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України.

• Назви найвищих державних посад України та міжнародних посад: Генеральний секретар ООН, Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України.

• Умовні власні назви в актах, договорах та інших офіційних документах: Високі Договірні Сторони, Автор і Видавництво тощо.

• Клички свійських тварин: Сірко (собака); Сніжинка (кішка); Гнідко, Стріла (коні); Круторогий, Сивий (воли); Рекордистка, Лиска (корови) та інші.

• Назви сортів рослин у спеціальній літературі: Антонівка, Білий налив, Сніговий кальвіль, Паперівка (яблуні); Українська глива, Лісова красуня (груші); Рекорд, Угорка(сливи); Шпанка рання (вишня). Але в загальному вжитку вони пишуться з малої літери: антонівка, глива, угорка.

• Астрономічні назви: Велика Ведмедиця, Козеріг, Марс, Молочний Шлях, Сатурн, Юпітер. Так само пишуться народні назви сузір'їв і галактик: Великий Віз, Квочка, Пасіка, Чумацький Шлях тощо. Слова земля, місяць, сонце пишуться з великої літери тоді, коли вони вживаються як астрономічні назви: Навколо Сонця обертається Земля зі своїм супутником Місяцем. Але: обробіток землі, схід сонця.

• Назви сторін світу: захід, південь, північ, схід, південний захід, якщо під цими назвами розуміються краї чи народи: Далекий Схід, Західна Україна, країни Заходу, курорти Півдня, народи Півночі, Південне Полісся, Північна Буковина, Схід прокинувся.

• Географічні й топографічні власні назви, крім службових слів і родових означень (затока, мис, море, острів, пік, хребет тощо): Азія, Антарктида, Балканський півострів, Берингове море, Північнокримський канал, Володимир-Волинський плат, гора Говерла, Грибова губа, Зелений мис, озеро Ільмень, Кавказький хребет, пік Шевченка, Москва-ріка, Нагаєва бухта, протока Па-де-Кале, Панамський перешийок, Перська затока, Північний полюс, Східноєвропейська рівнина, Урало-Кушумський степ. Коли означуване слово, що входить до географічної назви, не виражає родового поняття, то воно пишеться з великої літери: Біла Церква,Біловезька Пуща (заповідник), Булонський Ліс (парк), Великі Луки, Жовті Води, Залізні Ворота, Зелений Гай, Карські Ворота. Так само з великої літери пишуться складові частини географічних назв, що означають титули, посади, фах і таке інше: мис Капітана Джеральда, набережна Лейтенанта Шмідта; також затока Святого Лаврентія.

• Назви вулиць (бульварів, провулків, проспектів), шляхів (залізничних, морських тощо), каналів, течій (морських), а також майданів (площ), парків тощо пишуться з великої літери, а їхні родові позначення — з малої: Андріївський узвіз, Байкало-Амурська магістраль, бульвар Тараса Шевченка, Військово-Грузинська дорога, вулиця Петра Сагайдачного, Житомирська автострада, Львівська площа. Якщо в назвах вулиць, проспектів, населених пунктів слова брід, вал, ворота, міст, шлях, тощо вже не сприймаються як родові позначення, то вони пишуться з великої літери: Боричів Тік, Добрий Шлях, Козиний Брід, Красні Ворота, Кузнецький Міст, Ярославів Вал (вулиці); Гола Пристань (місто); Козинські Горби (урочище); Сухий Яр (село).

• Назви груп або союзів держав і найвищих міжнародних організацій: Антанта, Балканські країни, Європейське Економічне Співтовариство, Співдружність Незалежних Держав, Всесвітня Рада Миру, Міжнародний комітет Червоного Хреста, Організація Об'єднаних Націй, Рада Безпеки, Троїстий союз.

• Назви держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць: Арабська Республіка Єгипет, Держава Бахрейн, Республіка Білорусь, Карельська Автономна Республіка, Китайська Народна Республіка, Корейська Народо-Демократична Республіка.

• У назвах автономних областей та округів, а також країв, областей, районів, сільрад, колгоспів, радгоспів з великої літери пишеться тільки перше слово: Волинська область, Єврейська автономна область, Краснодарський край, Мусіївський колгосп імені Тараса Шевченка, Ненецький автономний округ, Новомлинівськасільрада, Петрівський радгосп, Рожищенський район, Уманська міськрада. Це правило поширюється й на назви старого адміністративно-територіального поділу:Берегівський округ, Вітебське воєводство, Лохвицький повіт, Новоросійська губернія, Черкаське староство.

• Неофіційні назви держав, одиниць територіального поділу та образні назви географічних об'єктів: Буковина, Вінниччина, Закавказзя, Закарпаття, Золотоверхий,(Київ) Наддніпрянщина. У спеціальному стилістичному вживанні пишуться з великої літери й загальні назви: Батьківщина тощо.

• У словосполученнях — назвах державних, партійних, громадських, профспілкових та інших установ і організацій як України, так і інших держав, з великої літери пишеться тільки перше слово, що входить до складу назви: Верховний суд США, Генеральні штати Королівства Нідерландів, Збройні сили України, Народна палатаРеспубліки Індії. Це стосується й назв державних установ минулого: Державна дума, Земський собор, Тимчасовий уряд, Центральна Рада.

• У назвах міністерств і їхніх головних управлінь, а також у назвах інших установ та організацій, що складаються з кількох слів, з великої літери пишеться тільки перше слово: Національний банк України, Міністерство освіти України, Міністерство культури України, Палата мір і вимірних приладів, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури.

• Правопис складених назв заводів, фабрик, комбінатів, виробничих об'єднань, шахт, підприємств, установ, а також наукових і навчальних закладів, кінотеатрів, театрів,парків культури та відпочинку, клубів тощо підпорядкований таким правилам:

• якщо підприємство, установа заклад тощо мають символічну назву, номер чи носять чиєсь ім'я, то їх можна писати повністю або скорочено. При цьому в повних назвах початкове слово та перше слово взятої в лапки символічної (умовної) назви, ім'я тощо пишуться з великої літери, а всі інші слова — з малої: Київський завод «Арсенал», Республіканське виробниче об'єднання «Поліграфкнига», Десятий міжнародний з'їзд славістів, Центральна наукова бібліотека АН України імені В. І Вернадського, Київський військовий округ;

• перше слово власних назв академій, інститутів, науково-дослідних установ, кінотеатрів, театрів, музеїв, парків культури та відпочинку тощо пишеться з великої літери, попри те, що воно є родовим позначенням: Академія наук України, Кінотеатр імені Олександра Довженка, Книжкова палата, Державний музей українського образотворчого мистецтва;

• з великої літери пишеться перше слово складених назв типу: Київський будинок мод, Львівський палац одруження, Харківський клуб метробудівників.

• Назви художніх, музичних творів тощо, наукових праць, газет, журналів, історичних пам'яток тощо пишуться з великої літери в лапках: поема «Енеїда», повість «Тіні забутих предків», опера «Запорожець за Дунаєм», пісня «Стоїть гора високая», підручник «Історія України».

• З великої літери, але без лапок пишуться назви культових книг: Апостол, Біблія, Євангеліє, Коран, Псалтир, Часослов, а також назви релігійних понять: Бог (але богПерун тощо), Божа Матір, Син Божий, Святий Дух та інші.

• Назви вокзалів, станцій, портів, пристаней тощо: Київський вокзал (у Москві), станція Фастів Перший, станція метро «Радянська», порт «Балаклава», пристаньРжищів тощо.

• Назви будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв, дитячих таборів, готелів, кемпінгів, ресторанів, кав'ярень тощо пишуться в лапках і з великої літери: будинок відпочинку «Зоря», пансіонат «Здоров'я».

• Назви пам'яток архітектури, замків, храмів тощо: Андріївська церква, Золоті ворота, Колізей, Києво-Печерська лавра, Хотинський замок, Софіївський собор.

• Назви історичних подій, епох, війн, революцій, народно-визвольних рухів, повстань, революційних свят, знаменитих дат тощо: Велика французька революція, епоха Відродження, Вітчизняна війна, Коліївщина, Хмельниччина, Семирічна війна, Кривава неділя. З великої літери пишуться й назви релігійних свят і постів:Благовіщення, Великдень, Йоана Хрестителя, Петра й Павла, Покрова, Різдво, Успіння; Великий піст, Масниця, Петрівка, Пилипівка, Спасівка тощо.

• Якщо початковий порядковий числівник у складений назві написаний цифрою, то наступне слово пишеться з великої літери: 8 Березня, 1 Травня.

• Назви конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів тощо: Конгрес захисту культури, Конституція України, Потсдамська угода, Акт проголошення незалежності України, Декларація прав людини.

• Назви орденів, відзнак (крім родових назв): орден Вітчизняної війни, орден Дружби народів, орден Незалежності, орден Почесного легіону, орден Пошани. Якщо така назва береться в лапки, то з великої літери також пишеться тільки перше слово та власне ім'я, що входить до складу цієї назви: орден «Мати-героїня», медаль «За відвагу», медаль «За визволення Варшави».

• Назви літаків, автомобілів, тракторів, та інших машин, пов'язані з найменуванням моделі, заводу, фірми, що їх виготовляють, пишуться з великої літери в лапках: літак «Антей», автомобіль «Таврія», автобус «Турист», комбайн «Нива», трактор «Білорусь». Це правило поширюється й на назви виробів, продуктів, що стали фірмовим або сортовим їх означенням: печиво «Столичне», вино «Перлина степу», цукерки «Пташине молоко».

• Прикметники, утворені від власних особових назв за допомогою суфіксів -ів (-ова, -ове, -еве), -їв (-єва, -єве, -ин (-ина, -ине), -їн (-їна, -їне), якщо вони означають належність чогось даній особі: Андрієві книжки, Грінченків словник, Маріїн лист, Тичинине слово, Шевченкові поезії.

• Прикметники, що входять до складених особових назв людей як прізвиська: Володимир Великий, Данило Галицький, Дюма Старший, Карл Сміливий.

• Прикметники, утворені від іменників — власних назв, якщо вони входять до складу назв, які з змістом дорівнюють словосполуки «імені когось», «пам'яті когось»:Нобелівська премія, Франківська кімната, Шевченківська премія.

• Складно-скорочені назви (абревіатури), якщо вони вживаються на позначення одичних установ: Укрінформ, Укрпрофрада, Укрспілка, НЛО, АТС, КНР, СНД, УРП, УТН.

б) правопис складних іменників та прикметників. 1. Складні іменники пишуться разом: а) Якщо складний іменник утворений від колишнього словосполучення за допомогою сполучного голосного: чорнозем (чорна земля); б) Усі складноскорочені з першими частинами: авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, гідро-, електро-, квазі-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мікро-, мілі-, фото- й інші: автотраса, електрочайник;

в) Складні іменники, першою частиною яких є кількісний числівник (коли він не позначається цифрою): сімдесятиріччя, трикутник; г) Усі складноскорочені слова й похідні від них: Нацбанк, Міносвіти, профспілка; ґ) Складні іменники, утворені з дієслова в наказовій формі та іменника: горицвіт, перекотиполе; д) Складні іменники, утворені з трьох і більше основ: автомотогурток, термогідродинаміка. е) Складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу- (загальні назви): пів'яблука, півстолу. 2.Складні іменники пишуться через дефіс: а) Іменники, що означають протилежні за змістом поняття: купівля-продаж; б) Іменники, що означають спеціальність, професію, державні посади, військові, наукові звання: лікар-еколог, генерал-губернатор; в) іменники на позначення казкових персонажів: Зайчик-Побігайчик, Лисичка-Сестричка; г) Іменники, що означають складні одиниці виміру: людино-день, тонно-кілометр; ґ) Прикладки, що стоять після пояснюваного слова й виражають ознаку, яку можна передати прикметником: дівчина-красуня; д) Прикладки - видові назви, які стоять перед пояснювальним словом: сон-трава, Ведмідь-гора; е) Складні іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: віце-президент, екс-чемпіон; є) Іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, норд-ост; ж) Словосполучення, що означають переважно назви рослин: розрив-трава, люби-мене, чар-зілля; з) Частини пів-, напів- із власними назвами: пів-Києва. 3. Складні прикметники пишуться разом: а) Утворені від залежних між собою слів (між ними не можна вставити сполучника і): лівобережний (лівий берег), теплолюбний (любить тепло); б) До складу складних прикметників входять слова мало-, багато-, ново-, старо-, давньо-, нижньо-, верхньо- тощо: староукраїнський, багатоканальний; в) Першою частиною складних прикметників є числівник записаний словом: двадцятирічний. 4. Складні прикметники пишуться через дефіс: а) Якщо вони утворені від незалежних одне від одного слів, між якими можна поставити сполучник і: українсько-російський, навчально-виховний; б) Складні прикметники, що означають відтінки кольору або смаку: жовто-блакитний, кисло-солодкий. Але: жовтогарячий (один колір); в) Складні назви сторін світу: південно-східний; г) Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: генерал-губернаторський (генерал-губернатор); Увага! В окремих випадках, коли прикметник утворюється від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставиться: Москва-ріка - москворіцький. ґ) Складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-річний, 10-поверховий; д) Складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: воєнно-стратегічний, військово-спортивний. Але: складні прикметники, що перейшли в іменники пишуться разом: військовополонений, військовозобов'язаний. Треба відрізняти складні прикметники та словосполучення, утворені з прислівника та прикметника (дієприкметника): чітко окреслений, цілком правильний (прислівник у таких випадках логічно наголошений і виступає членом речення). Запам'ятайте: суспільно корисний, суспільно необхідний. Слова з іншомовними префіксами інтер-, контр- пишуться разом: інтерконтинентальний, контрудар (але контр-адмірал - посада).

Групи прикметників за значенням

Прикметники поділяються на три групи: якісні, відносні й присвійні.

Якісні вказують на таку ознаку, яка може бути у предмета більшою чи меншою мірою: чорний — чорніший, найчорніший. Вони можуть утворювати словосполучення із залежними прислівниками дуже, надзвичайно, надто, занадто, досить тощо.

Відносні прикметники вказують на ознаки предметів за різноманітними відношеннями між предметами. Наприклад, відношення до місця й часу: міські вулиці, весняна пора; до матеріалу: сталевий прут, шовкова сукня; до національності: українська мова, російський прапор.

Присвійні позначають належність чого-небудь людині чи тварині і відповідають на питання чий? чия? чиє? Наприклад: дідусеві окуляри, лисяча нора.

Прикметники мають здатність переходити в інші групи за значенням:

а) якісні у відносні: помаранчева квітка — помаранчева революція;

б) відносні у якісні: металевий стрижень — металевий голос;

в) присвійні у відносні та якісні: лебединий пух —лебедина зграя — лебедина пісня.