2.11. Чим визначаються основні вимоги до інтерфейсу користувача гіс?

Під інтерфейсом розуміється сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію комп’ютерних систем, периферійних пристроїв,зовнішніх програм і додатків, а також користувачів комп’ютерних систем (інтерфейс користувача).Інтерфейс – це зовнішня оболонка программного додатка у вигляді програм управління доступомдо інформації, що обробляється, і до інструментів обробки та інших, схованих від користувача механізмів керування, що дає можливість працювати з документами, даними й іншою інформацією, щозберігається в комп’ютері або за його межами. Інтерфейс є найважливішою частиною будь-якогопрограмного додатка. властивостей інтерфейсу прямо відбивається на функціональних можливостях додатка. Однією з головних вимог до програмного додаткадля цілей геоінформаційного еколого-географічногокартографування повинно бути забезпечення мак-симальної зручності та ефективності роботи з гео-графічною інформацією: даними, упорядкованимив бази даних, графічними об’єктами, в т. ч. з геозо-браженнями. Добре розроблений інтерфейс повинен

гарантувати зручність роботи з додатком і, у підсум-ку, забезпечувати його науковий успіх з вирішеннямконкретних прикладних задач та прийняттям рішень.

2.12. Як загальносвітові тенденції розвитку програмних систем впливають на структуру програмних продуктів ГІС?

Останнім часом набули широкого розповсюдження і використання програмні продукти і системи для

створення ГІС різного призначення Серед таких продуктів можна відмітити Erdas Imaging,

PhotoMod, ER Mapper, Microstation Bently, Easy Trace, лінія пакетів компанії ESRI: ARC/INFO, ArcView,

ARCGIS, лінія пакетів компанії Intergragh, пакет AUTOCAD, Map MapInfo. Існують також програмні продукти укр

2.13. Як останніми роками змінилася парадигма розробки програмних систем і як це вплинуло на процес створення ГІС? Більшість

великих інформаційних систем в наш час розробляються за принципом трирівневої чи багаторівнево архітектури. Вони реалізують рівень представлення для взаємодії з користувачем; рівень бізнес-об’єктів для

моделювання бізнес процесів та рівень даних для тривалого збереження даних. Сучасні методи і засоби розробки програмних систем дозволяють за короткий термін часу реалізувати програмні комплекси, які характеризуються високим ступенем функціональної інтегрованості, складності, відкритості та розподіленості. При цьому розробники основну увагу звертають на забезпечення виконання функціональних вимог на стадіях життєвого циклу, що зумовлено наявністю методів і відповідних засобів для їх трасування в процесі проектування програмних систем. Оскільки для користувача найбільш важливим є якість надання інформаційних послуг, тому окрім контролю виконання функціональних вимог необхідно забезпечити моніторинг вимог якості. У зв’язку з цим виникає необхідність розробки теоретично обгрунтованого методу моніторингу якості на стадіях життєвого циклу. Вимоги якості у використанні використовують для формування потреб у бізнес- системі, при оцінюванні якості проміжних та кінцевого програмних продуктів, а також на для проведення процедур валідації на стадії тестування. Вимоги зовнішньої якості представляють вимоги до архітектури програмної системи, а вимоги внутрішньої якості – вимоги до програмних модулів на стадії кодування з врахуванням їх функціональності.

Оскільки, вимоги якості у використанні, зовнішньої та внутрішньої якості взаємозалежні, то зміна вхідних потреб або атрибутів предметної області на основі запропонованого методу моніторингу якості відображається та враховується на усіх стадіях розробки програмних систем, що забезпечує належний рівень якості програмних систем.

2.14. Яке місце в територіальній системі управління відіграє ГІС? Розвиток сучасних технологій передбачає комп`ютеризацію практично всіх систем аналізу та спостереження. Новий вік технічного розвитку характеризується появою геоінформаційних ситем (ГІС). Геоінформаційні технології, ГІС-технології — технологічна основа створення географічних інформаційних систем, що дозволяють реалізувати їхні функціональні можливості. Для створення і функціонування ГІС необхідні комп'ютерна техніка, відповідне програмне забезпечення, початкові дані, включаючи атрибутивні, і, звичайно ж, люди, що уміють не тільки користуватися комп'ютером і програмним забезпеченням, а осмислено з їх допомогою оперувати інформацією, зокрема що має і просторову складову.В сучасних умовах, коли характерними признаками нашого суспільства стала загальна інформатизація, роль географічної інформації значно виросла. Географічна (або просторова, як її іще називають) компонента присутня в більшості даних про реальні об'єкти. Аналізи вчених показують, що від 60 до 90 відсотків даних, які використовуються в області територіального управління, мають просторову природу (в якості однієї із компонентів є географічні координати і, таким чином, вони можуть бути прив'язані до земної поверхні). Цей факт дає можливість використовувати просторові дані як єдиний базис, на який можне бути нанизана вся інформація про навколишній світ. Інформаційні ресурси відносяться до найважливіших ресурсів, без впровадження яких в принципі неможливо виконувати функції управління. Використання інформаційних технологій відображає структуру економіки, що все більше ускладнюється, зміна форм власності та кооперація для вирішення цілого ряду соціально-економічних, природоохоронних та політичних задач. Обґрунтованість, вірність прийняття управлінських рішень залежить від рівня використання інформаційних ресурсів і застосування багатоваріантних оптимізаційних соціально-економічних розрахунків. Для одержання та використання органами державної влади достовірної і повної інформації є спеціально організований збір, обробка і подання даних особам, які приймають або готують рішення. Іншими словами, необхідне створення інформаційної індустрії з потужною інфраструктурою, яка забезпечує розподілення видів та обсягів одержаної інформації, юридичну правомірність, повноту, достовірність, актуальність і тощо.       Така інформаційна інфраструктура реалізується в формі геоінормаційних систем, головною компонентою якою є цифрова топографо-геодезична та картографічна продукція.  Об'єктивна потреба в просторових даних про місцевість сприяє розвитку ринкових відносин в регіоні. Разом з тим, треба зазначити, що в області не належному рівні виконується робота з створення банку геопросторових даних.

2.15. ГІС використовується там , де потребуються оперативне керування ресурсами та швидке прийняття рішень . По деяким оцінкам 80-90% всієї інформації можно представити у вигляді ГІС . ГІС дає можливість накопичувати інформацію , видавати вам її у зручному для вас вигляді , та маніпулювати цими даними , що мають просторову прив’язку .

Реалізувати ГІС проект зараз не так вже і дорого як ранійше . В принципі все залежить від того на якому рівні ви це збираєтесь реалізовувати : аппаратура , , програмне забезпечення , вартість інформації та її якість , витрати на оплату роботи персоналу і т.д. Хоча , треба зазначити , що програмне забезпечення для ГІС можно взяти абсолютно безкоштовно в мережі ІНТЕРНЕТ ( наприклад ARC/INFO ) , інші програмні продукти теж коштують не дуже дорого.

Останній час очікується помітне зростання ролі аналітичних і моделюючих функцій ГІС. Таким чином, багато користувачів ГІС фактично стануть розробниками просторових моделей.  Однією з причин того, що в даний час аналітичні можливості ГІС не знаходять широкого застосування, є те, що для багатьох дані технології ще вважаються, в якійсь мірі, екзотикою. Ті ж, хто став досвідченим користувачем геоінформаційних систем, тільки тепер завершують етап організації інформаційної основи ГІС, тобто побудови баз просторових даних.  Крім того, значна частина користувачів  не використовують ГІС для аналізу тому, що не мають елементарних знань, як можна працювати за допомогою ГІС, крім відображення  просторових даних, або, якщо знають, то не розуміють як їх застосувати.     Тому необхідно, щоб кожна установа та організація яка зацікавлена у ефективному використанні новітніх технологій і людського ресурсу,  мала у своєму штаті кваліфікованого спеціаліста або принаймі досвідченого користувача геоінформаційних систем. Що у найблищому часі дозволить органам державного самоврядування піднятися на вищий рівень управління державними ресурсами.

2.16.  Світові лідери з розробки ГІС-технологій такі фірми як ESRI, Autodesk, MapInfo, Bentley на протязі багатьох років вели дискусії і мали принципово різні підходи до вирішенні широкого спектра завдань що ставилися перед геоінформаційними системами. Програмні продукти цих фірми реалізовувались на різноманітних платформах (UNIX, Windows, DOS),  намагаючись розробити більш ефективну концепцію при вирішенні будь-яких завдань, що стосуються просторової інформації. Що дозволило на теперішній час отримати потужні ГІС, з широкими можливосьтями при маніпулюванні великими обсягами даних.     Ці потужні системи, створені як для робочих станцій так і мережевого використання з підтримкою різноманітних додатків. Вони містять блоки цифрування картографічного матеріалу в різних режимах, працюють з великою кількістю зовнішніх пристроїв, мають багатовіконний інтерфейс, припускають налагодження меню, дозволяють вбудовувати користувацькі програми, які написані на мовах високого рівня.      Останні програмні продукти фірми ESRI являють собою узгоджений багаторівневий комплекс засобів, що утворює універсальну систему, яка підтримує усі основні платформи і при цьому забезпечується повна сумісність даних на двійковому рівні.

2.17. Перший етап (кінець 50 – 70-х років XX cт.) разом зі створенням перших інформаційних географічних систем, перш за все в Канаді і США, характеризується розробленням перших комп’ютерних систем просторового аналізу растрових зображень й автоматизованого картографування з використанням лінійних плотерів.

Другий етап (80-ті роки XX ст.). У другій половині 70-х років – на початку 80-х років XXст. на Заході в розробку і застосування ГІС-технологій були зроблені значні інвестиції. У цей період створено сотні комп’ютерних програм і систем. Розробка ж (1973-1978) і широке розповсюдження недорогих комп’ютерів з графічним дисплеєм (що одержали назву “персональних”) дозволили відмовитися від “пакетного” режиму обробки даних і перейти до діалогового режиму спілкування з комп'ютером за допомогою команд англійською мовою. Це сприяло децентралізації досліджень у галузі ГІС-технологій.

Третій етап (90-ті роки XX ст. – початок XXI ст.). Прогрес у ГІС-технологіях в 90-ті роки минулого століття значною мірою пов’язаний з прогресом апаратних засобів, причому як комп’ютерів, так і засобів введення і виведення просторової інформації – дигітайзерів, сканерів, дисплеїв і плотерів.

Геоінформаційні технології в Україні набули розвитку в середині 90-х років XX ст. Серед позитивних чинників, що характеризують сучасний стан застосування геоінформаційних технологій у країні, слід відзначити такі:

• формування в державних установах і організаціях груп фахівців, які активно працюють у напрямі застосування ГІС у різних сферах людської діяльності;

• створення ГІС-асоціації (1997) і Асоціації геоінформатиків (2003) України, що сприяють активізації і консолідації геоінформаційної діяльності в країні;

• щорічне проведення ГІС-форумів, конференцій, окремих тематичних конференцій, семінарів, нарад, присвячених використанню геоінформаційних технологій;

• створення державних підприємств і комерційних компаній, що спеціалізуються на розробці і/або використанні геоінформаційних технологій;

• створення електронного атласу України;

• внесення курсів з ГІС і геоінформаційних технологій до програми підготовки фахівців природознавчих і екологічних спеціальностей у багатьох вищих навчальних закладах країни;

• відкриття у деяких із них курсів підготовки фахівців у галузі геоінформаційних систем і технологій.

До чинників, що стримують розвиток геоінформаційних технологій, належать низький у цілому рівень комп’ютеризації в країні і відсутність достатньої кількості відповідних фахівців.