3.Система цін в економіці

В залежності від того, яка ознака взята за основу для класифікації, всі види цін можна поділити на різні групи:

А)за характером обороту; (оптові (закупівельні, біржева ціна); роздрібна ціна)

Оптовою вважається ціна, за якою підприємства реалізують вироблену (або придбану раніше) продукцію іншим підприємствам та збутовим організаціям зазвичай великими партіями (оптом). Роздрібні ціни - це ціни продажу індивідуальному чи дрібнооптовому покупцю, переважно кінцевим споживачам. діють знижки-націнки (оптово-збутова, роздрібна).

Різниця між ціною реалізації товару постачальницько-збутової організації й оптовою ціною підприємства-постачальника є постачальницько-збутовою надбавкою (націнкою).

Різниця між оптовими цінами купівлі (закупівлі) і продажу, між оптовою і роздрібною цінами являє собою торгову націнку (знижку).

Б)за ступенем конкуренції та державним впливом( Вільні ціни (ринкові ціни) - це ціни, що встановлюються виробниками продукції і послуг на основі попиту та пропозиції на даному ринку До вільних цін відносяться: ціна попиту, ціна пропозиції. Ціна попиту - ціна, що складається на ринку покупця. Ціна пропозиції - ринкова ціна, яка вказується в оферті (офіційній пропозиції продавця) без знижок. Регульовані ціни - це ціни, що встановлюються відповідними органами управління або ціни, у відношенні яких органи влади і управління встановлюють які-небудь умови, що обмежують їх рівень.

Регульовані ціни, у свою чергу, можуть бути гарантовані, рекомендовані, граничні ціни тощо. Серед регульованих цін виділяють:

Граничні ціни - це такі ціни, вище (або нижче – в залежності від умови) яких підприємства не можуть встановлювати ціну на свою продукцію чи послугу.

Гарантовані ціни - це ціни, що встановлюються на визначеному рівні, зміна яких можлива тільки за рішенням органу чи суб'єкта ринку, що їх затвердив.

В)за способом фіксації цін: тверді, рухливі, змінні ціни. Ці види цін встановлюються в договорі, контракті. Тверді ціни застосовуються в угодах:з негайним постачанням; з постачанням протягом короткого терміну; таких, що передбачають тривалі терміни постачання.

г)за способом одержанні інформації про рівні цін - ціни для публікації і розрахункові ціни. На ці види цін орієнтуються постачальники продукції і покупці при визначенні рівня ціни в договорі чи контракті.

Ціни для публікації - це ціни, що повідомляються в спеціальних і фірмових джерелах інформації. До них відносяться: довідкові і прейскурантні ціни, біржові котирування, ціни аукціонів, торгів.

Довідкові ціни - це ціни, що публікуються в різних друкованих виданнях. Джерелами довідкових цін є економічні газети і журнали, спеціальні бюлетені, фірмові каталоги, прейскуранти.

Довідкові ціни можуть бути, по-перше, номінальними, тобто не пов'язаними з реальними комерційними операціями. Номінальні ціни застосовуються як база при укладанні угод. Нарахування знижок, надбавок робиться з номінальної ціни. Номінальну ціну часто називають базисною ціною, тому що вона застосовується як вихідна база при встановленні ціни на аналогічні вироби. Під базисною ціною розуміють ціну товару визначеної якості та специфікації у заздалегідь установленому географічному пункті (так званому базисному пункті). Ці ціни, як правило, завищені в порівнянні з цінами реальних угод. Тому розмір знижок з довідкових цін у процесі переговорів досягає 10-30%.

Номінальною називають біржову котирувальну ціну за товар, по якому в день котирування не було укладено угод.

По-друге, довідкові ціни можуть бути цінами, що відображають минулі угоди, операції, здійснені за минулий період (місяць, тиждень).

Базові ціни широко застосовуються в кредитній практиці. Так, при розрахунку відсоткової ставки за користування кредитом на поповнення оборотних коштів використовуються базові ціни. Базовими цінами вважають ціни, що діяли на 1 число місяця, в якому отриманий кредит, що повинно бути зазначено в угоді.

Прейскурантні ціни - це вид довідкової ціни, що публікується у прейскурантах, тобто довідниках фірм-продавців. Ціни прейскурантів і каталоги зазвичай надаються фірмами-постачальниками у відповідь на запити покупців.

Загалом, довідкові ціни відіграють роль відправної точки, з якої починається виторговування цін при укладанні угод.

Розрахункова ціна застосовується в договорах, контрактах на нестандартне устаткування, зазвичай вироблене за індивідуальним замовленням. Ціни на таке устаткування розраховуються й обґрунтовуються постачальником для кожного конкретного замовлення з урахуванням технічних і комерційних умов даного замовлення, а в деяких випадках остаточно встановлюються лише після виконання цього замовлення.

Д)за залежністю від виду ринку - ціни товарних аукціонів, біржові котирування, ціни торгів.

Ціни торгів - це ціни особливої форми спеціалізованої торгівлі, яка заснована на видачі замовлень на постачання товарів чи одержання підрядів на виробництво визначених робіт по заздалегідь оголошеним у спеціальному документі (тендері) умовам. Тендер припускає залучення до визначеного строку на принципах конкуренції пропозицій від декількох виробників з метою забезпечення найбільш вигідних умов угоди для її організаторів.

Іншими словами, ціни торгів втілюють в собі особливу форму торгівлі, коли декілька конкурентів пропонують замовнику свої проекти по виконанню визначених робіт, серед яких він згодом вибирає найефективніший .

Відмінною рисою такої форми торгівлі є наявність декількох продавців (оферентів) і одного покупця (замовника), який з цих пропозицій вибирає найбільш вигідну, у тому числі й за ціною, пропозицію.

Оскільки на торгах має місце високий рівень конкуренції серед продавців, ціни на види товарів і послуг, які можна між собою порівняти, в цих умовах, як правило, нижче за ціни аналогічної продукції, що реалізується по звичайних комерційних контрактах.

Е) за фактором часу - постійні, сезонні, ступінчасті ціни.

Постійна ціна - ціна, термін дії якої заздалегідь не визначений.

Сезонна ціна - ціна, термін дії якої визначений періодом часу.

Ступінчаста ціна - ряд цін на продукцію, що послідовно знижуються, в заздалегідь обумовлені моменти часу по попередньо визначеній шкалі.

Ж) за умовами постачання і продажу - ціна-нетто - ціна на місці купівлі-продажу; ціна-брутто (фактурна ціна) - визначається з урахуванням умов купівлі-продажу (виду і розміру податків на кожний товар, наявності і рівня знижок, виду «франко» і умови страхування).

Диференціація цін у залежності від того, хто - продавець чи покупець - бере на себе транспортні видатки, розрізняється по виду «франко».

«Франко» визначає, до якого пункту на шляху просування товару від продавця до покупця постачальник відшкодовує транспортні витрати. Наприклад, «франко-склад продавця» означає, що усі витрати по доставці несе покупець, а «франко-склад споживача» – що всі витрати оплачуються продавцем.

Транспортний фактор обов’язково враховується у зовнішньоторговельних цінах. Порядок обов'язків продавців і покупців щодо розподілу між ними транспортних і інших супутніх витрат викладений у документі, що відомий як «Інкотермс-2000». Інкотермс пояснює, у якому розмірі витрати поділяються між сторонами

• за масштабами тощо.