
- •1. Фізика в системі природничих наук
- •2. Основні поняття кінематики матеріальної точки
- •3,4. Основні поняття динаміки матеріальної точки і Закони Ньютона
- •5. Сили в механіці: гравітаційні сили, сили пружності, сили тертя, сила тяжіння та вага тіла.
- •Між будь-якими двома тілами діє сила взаємного притягання, прямо пропорційна добутку їхніх мас і обернено пропорційна квадрату відстані між ними:
- •6. Імпульс та момент імпульсу матеріальної точки
- •7. Поняття про замкнену і відкриту систем; імпульс системи; закон збереження імпульсу в замненій системі
- •8. Кінетична та потенціальна енергія
- •9. Момент інерції твердого тіла. Теорема Шнейнера
- •14. Явище переносу. Вязкість
- •15. Явище переносу. Теплопровідність
- •16. Ідеальний газ. Рівняння ідеального газу
- •23. Оборотні та необоротні процеси. Коефіцієнт корисної дії циклу Карно
- •Критичний стан,
- •28. Закон Кулона. Електростатичне поле та його характеристики
- •29. Постійний електричний струм. Сила та густина струму
- •37. Сила Лоренса. Закон Ампера
- •38. Магнітне поле в речовині. Вектор намагніченості. Зв’язок магнітної сприйнятливості та магнітної проникності речовини
- •39. Магнітні властивості речовини. Магнетики. Діа-, пара-, феромагнетизм
- •45. Застосування інтерференції
- •46. Дифракція Френеля від круглого отвору та диску. Принцип Гюйгенса-Френеля.
- •47. Дифракція Фраунгофера від щілини. Дифракційна решітка
- •48. Поляризація світла. Обертання площиниполяризаціїоптично активними речовинами. Цукрометри.
- •49. Поняття про абсолютно чорне тіло. Теплове рівноважне випромінювання. Закон Стефана-Больцмана
- •50. Закон зміщення Віна. Формула Планка. Фотони
- •51. Фотоефект. Рівняння Енштейна для фотоефекта
- •52. Ренгенівські промені. Суцільний та характеристичний спектри
- •53. Будова атоми та спектри. Модель атома за Резерфордом. Постулати Бора
- •56. Корпускулярно – хвильові властивості частинок. Формула де Бройля
- •57. Атомне ядро. Склад ядра. Заряд і маса атомних ядер
- •58. Енергія зв’язку ядра. Дефект маси. Ядерні сили
- •59. Радіоактивність. Види радіоактивності. Радіоізотопний аналіз
- •60. Дія іонізуючого випромінювання на біологічні об’єкти
59. Радіоактивність. Види радіоактивності. Радіоізотопний аналіз
Радіоакти́вність (від лат. radio — «випромінюю» radius — «промінь» і activus — «дієвий») — явище мимовільного перетворення нестійкого ізотопа хімічного елементу в інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів.
Радіоактивність відкрив у 1896 р. Антуан Анрі Беккерель. Сталося це випадково. Вчений працював із солями урану і загорнув свої зразки разом із фотопластинами в непрозорий матеріал. Фотопластини виявилися засвіченими, хоча доступу світла до них не було. Беккерель зробив висновок про невидиме оку випромінювання солей урану. Він дослідив це випромінювання і встановив, що інтенсивність випромінювання визначається тільки кількістю урану в препараті і абсолютно не залежить від того, в які сполуки він входить. Тобто, ця властивість характерна не сполукам, ахімічному елементу урану.
Види:
Ернест Резерфорд експериментально встановив (1899), що солі урану випромінюють 3 типи променів, які по-різному відхиляються в магнітному полі:
промені першого типу відхиляються так само, як потік додатно заряджених частинок. Їх назвали альфа-променями;
промені другого типу відхилються в магнітному полі так само, як потік негативно заряджених частинок (в протилежну сторону), їх назвали бета-променями;
і промені третього типу, які не відхиляються магнітним полем, назвали гамма-променями.
60. Дія іонізуючого випромінювання на біологічні об’єкти
Радіоактивне опромінення призводить до значного пошкодження живої тканини. Йонізація хімічних речовин в біологічній тканині створює можливість хімічних реакцій, які невластиві для біологічних процесів, й до утворення шкідливих речовин. Пошкодження радіацією ДНК викликає мутації. Робота з радіоактивними речовинами вимагає ретельного дотримання правил техніки безпеки. Радіоактивні речовини позначаються спеціальним символом, наведеним вгорі сторінки.
Радіоактивні речовини зберігаються в спеціальних контейнерах, сконструйованих таким чином, щоб поглинати радіоактивне випромінювання. Великою проблемою є захороненнярадіоактивних відходів атомної енергетики.