Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
SPO.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
529.92 Кб
Скачать

11. Принцип незалежності суддів і підпорядкованості їх тільки закону

Згідно зі ст.. 126 КУ та ст. 6 ЗУ «про статус суддів» судді вирішують справи на основі закону в умовах, що виключають сторонній вплив на них. Незалежність суддів під час здійснення правосуддя обов’язково передбачає підкорення їх лише законові бо інакше воно зумовить сваволю й беззаконня. Втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інф.усно,письмово або в ін..спосіб із метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду заборонено й тягне за собою передбачену законом відповідальність. Засада незалежності суддів має кілька значень - по-перше,незалежність їх від впливу різних орг.. держ.влади й управління, по-2, незалежність від висновків органів попереднього розслідування й прокуратури, а також від висновків і думки учасників судового засідання,по-3, незалежність у складі самого суду, зокрема членів суду від голови суду.

12. Принцип гласності та відкритості судового процесу та його повного фіксування технічними засобами.

У ст.. 129 КУ, ст. 11 Зу «Про судоустрій У» серед засад судочинства проголошено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Розгляд справ у всіх судах є відкритим, за винятком випадків коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці, за мотивованою ухвалою суду, щоб запобігти розголошенню відомостей про інтимний бік життя осіб, які звернулися до суду, в справах. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може призвести до розголошення держ.або ін..таємниці, яка охороняється законом. Особи, які беруть участь у розгляді справи, а також ін.. присутні у відкритому судовому засіданні мають право робити письмові нотатки. Суд може в порядку, встановленому проц..законом, дозволити проводити в залі суд. засідання фото й кінозйомки.

13. Принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Ця засада полягає в тому, що в судовому засіданні ведуть між собою процес спір дві сторони: в кримінальному судочин.-сторона обвинувачення й сторона захисту. В цивільному,адмін.і господар. судочин.- позивач і відповідач. Кожна зі сторін відстоює правову позицію за допомогою тих засобів, які передбачено процесуальним законом. Змагальність забезпечує рівні процесуальні можливості учасників процесу, щодо подання доказів, їх дослідження й заявлення клопотань, а отже виступає гарантією всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин справи й винесення законного, обгрунтованного та справедливого рішення. Ця засада є багатоплановою: сторони надання доказів, доводити переконливість, вказувати джерело доказів, сторони відповідають за поруення в разі попереднього неповідомлення суду та іншої сторони про наявність доказів,тощо.

14. Принцип презумпції невинуватості.

Ця засада закріплена в ст.. 129 КУ й означає, що особу вважають невинуватого у вчиненні злочинну й не можують піддати кримінальну покаранню, доки її вину не буде доведено в передбаченому законом порядку й встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 КУ) Юр. зміст цієї цієї засади становлять такі положення: - ніхто не зобов’язаний доводити свою, невинуватість у вчиненні злочину (ст.. 62. КУ) обвинувачення не можуть грунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, - всі сумнівни щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, - висновок про винність особи у вчиненні злочину не може грунтуватися на припущеннях, - забороняється перекладати обовязок доведення обвинуваченого, домагатися його покарання шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів (ст..22 кпк), з обвинуваченим не можна поводитися як із винним до остаточного вирішення крим. справи й офіційного визнання його винним у вчиненні злочину, а також публічно твердити в засобах масов.інф. та в будь-яких офіц..докум., що ця особа є злочинцем. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну й моральну шкоду, завдану без підставним засудженням (ст. 62. КУ)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]