1.Предмет і методологія курсу «спо»

Предметом дисципліни «СПО» є відомості про державні органи, які здійснюють судову та правоохоронну д-ть, й інші, у тому числі громадські організації та органи, які сприяють цій д-ті, а також відомості про їх завдання, систему, принципи організації й д-ті, функції та структуру.

Методологія - система підходів, методів і принципів вивчення предмета.

Методи:

1.Діалектичний – пізнання якогось явища в його взаємозв*язку з іншими явищами в його русі та розвитку.

2.Загальнонаукові методи (індукція, дидукція, аналіз та синтез, метод системного аналізу).

1)конкретно-соціологічний (вивчення цифр)

2)соціологічна частина (вивчення громадської думки щодо того чи іншого явища пов*язаного з організацією та функціонуванням правоохоронних органів)-анкетування, допитування. (синтез-пізнання у сукупності. аналіз-розподіл явища на окремі складові).

3)часткові методи (які властиві окремій галузі знань)

а) порівняльно-правовий(компоративний)

б)історико-правовий метод

в)формально-юридичний (вивчаються писані правові акти)

2.Місце курсу «спо» в системі інших юридичних дисциплін.

Ця дисципліна є ввідним курсом, що дозволяє знайомитися з правоохоронною, судовою і правозахисною д-тю в Україні та пізнати її різнобічні зв*язки з іншими академічними курсами. Вона межує з такими правовими дисциплінами, як конституційне право, ТДП, кримінологія, адмін.право, кримінальне право, кримінально-процесуальне право і т.д.

Конституційне – висвітлено питання місця та значення правоох.органів у загальнодерж.механізмі, охарактеризовує специфіку застосування норм Конституції як акта прямої дії. Конституційні норми визначають права, свободи та обов*язки людини й громадянина.

ТДП – притаманний найвищий рівень теоретичних узагальнень, її поняття мають глобальний зміст і значення. Важливо відзначити загальнотеоретичне та світоглядне значення ТДП, її вплив на відродження укр.ідеї та формування правової держави.

Кримінологія – вивч.закономірності стану, динаміку та географію злочинності, її причини й умови, особу злочинця. Кримінологія орієнтує правоохоронну д-ть і правоох.органи в напрямках посилення боротьби зі злочинністю.

Адміністративне – вивчає ф-її та завдання органів виконавчої влади.

Кримінальне – вивчає норми закону і практику застосування цих норм.

Кримінальний процес – дає уявлення про послідовність проведення посадовими особами судових або правоох.органів процесуальних дій у конкретній справі в напрямах обвинувачення або виправдовування.

Цивільно-процесуальне право - описує розгляд процедур з охорони майнових і немайнових прав громадян.

3. Поняття правоохоронної діяльності держави, її види та основні напрямки.

Правоохоронна діяльність - вид державної діяльності, що здійснюється з метою охорони права спеціально уповноваженими органами шляхом застосування юридичних заходів впливу в суворій відповідності з законом і неухильному виконанні встановлених державою норм процедурного і процесуального права.

Види:

1.Правосуддя - здійснюється виключно судами у формі розгляду та вирішення цивільних, кримінальних, адмін.справ при дотриманні вимог закону і встановленого процесуального порядку.

2.Прокуратура - д-ть органів прок.спрямована на утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку, завдання-захист від неправомірних посягань сусп. та держ. ладу.

3.ОВС - здійснюють боротьбу зі злочинністю та забезпечують правопорядок, здійснюють розслідування злочинів та віддають винних до суду.

4.Адвокатура(правозах.орг.) - добровільне проф.громадське об*єднаня, покликане згідно з КУ сприяти захисту прав, свобод та предст.інтереси різних громадян (юр.осіб, іноз.громадян).

5.Нотаріат - система органів і посадових осіб, на які покладено обов*язок посвідчувати права,факти, що мають юридичне значення

6.Міністерство Юстиції України та його органи - здійсн.держ.правову політику,забезпечують проведення правової реформи, формування у громадян правового світогляду.

7.Господарські суди - здійсн. правосуддя в господ.відносинах.Завдання-захист прав та інтересів суб*єктів гос. правовідносин, що охороняються законом.

8.КСУ - єдиний орган конст.юрисдикції в Україні. Вирішує питання про відповідність законів та ін. правових актів КУ і дає офіційне тлумачення статей. Структурно до системи правоохоронної діяльності належать такі напрями: діяльність із забезпечення охорони учасників кримінального судочинства; діяльність органів прокуратури; діяльність із виявлення, запобігання та розслідування злочинів; діяльність із захисту державної (національної) безпеки, державного кордону й охорони правопорядку. В Україні за чинним законодавством можлива лише державна правоохоронна діяльність. Недержавну правоохоронну діяльність не передбачено, хоч участь громадян у охороні правопорядку та державного кордону є досить розвиненою й регламентованою.