МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МУКАЧІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА З

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)

НА ТЕМУ : ВИДИ ДІЛОВИХ ПАПЕРІВ

Студента 1-го курсу ОА-11 групи

Напряму підготовки “Менеджмент і підприємництво”

Спеціальності “Облік і аудит”

Плеша Василь Васильович

Керівник професор , к.ф.н , доцент Фенцик О.М

ЗМІСТ

1. Розписка

2. Доручення

3. Довідка

4. Звіт

5. Оголошення

6. Запрошення

7. Протокол; витяг з протоколу

8. Службові листи

9. Доповідна записка

10.Пояснювальна записка

1.Розписка

Розписка — це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, документів тощо від установи чи приватної особи.  Відноситься до офіційно-особистих документів.

Розписки повинні містити такі реквізити:

1. Назва документа.  

2. Текст.   

3. Дата.   

4. Підпис.  

5. Засвідчення підпису (за необхідності).

Текст приватної розписки має містити такі відомості:

-  Прізвище, ім’я, по батькові (повністю) того, хто дає розписку й підтверджує отримання (за необхідності вказується назва документа, що підтверджує особу отримувача, та його вихідні дані).

-  Прізвище, ім’я, по батькові (повністю) того, кому дається розписка (за необхідності вказується назва документа, що підтверджує його особу, та його вихідні дані).

-  Чому конкретно дано розписку (вказуються точні найменування матеріальних цінностей, їх кількість і вартість – словами і цифрами);

-  Засвідчення підпису особи, яка дає розписку, за необхідності засвідчується посадовою особою установи, де вона працює, за місцем проживання чи нотаріальною конторою.

-  У тексті службової розписки вказуються посади осіб, повні назви установ, які вони представляють, на підставі якого розпорядчого документа передано й отримано матеріальні чи грошові цінності.

Розписка може бути приватного (особа отримує цінності від особи) і службового (особа – представник установи – отримує цінності від цієї або іншої установи) характеру.

Складають розписку в довільній формі на чистому аркуші паперу, здебільшого від руки або машинописним способом.

У розписці забороняється робити будь-які виправлення чи стирання. Всі вільні місця під текстом та підписом підкреслюють. Складають розписку в одному примірнику і зберігають нарівні з грошовими та цінними документами.

Іноді в розписці зазначають свідків, тобто осіб, у присутності яких її було написано. В такому разі ці особи засвідчують документ своїми підписами.

Розписка

Я, Плеша Василь Васильович, зареєстрований  та мешкаю за адресою: 11302, м. Київ, вул. Козацька, 45, кв. 55. Паспорт : серія ВР 246457, виданий 13 лютого 2000 року, Київським МВ УМВС України в Київській області, даю цю розписку громадянці Остапко Лідії Михайлівні, яка зареєстрована за адресою м. Вінниця, вул. Поніжська, 47, кв. 244, а фактично проживає за адресою м. Київ, вул. Кіото, 24, кв. 34. Паспорт: МА 234562, виданий Вінницьким МВ УМВС України в Вінницькій області , 02 січня 1998 року. Я позичив у неї гроші в розмірі 5 тисяч гривень (п’ять тисяч гривень), які вона передала мені за місцем свого фактичного проживання в присутності свідків: громадянина Комарницького А.Б. (тут так само вказуєте його адресу та паспортні дані) та громадянки Берзіної Д.В.  (адреса і знову ж, паспортні дані).

Вказану позику я зобов’язуюся повернути  Остапко Лідії Михайлівні до 20 лютого 2013 року.

Берзіна Д.В. Підпис

Остапко Л.М. Підпис

07. лютого 2013 року  _________________ Плеша В.В.

2.Доручення

Доручення — це документ, за яким приватна чи посадова особа, організація передає права (повноваження) іншій особі чи організації здійснювати від її імені за­фіксовані в дорученні дії.

Доручення можуть бути особистими (приватними) і офіційними (службовими). Приватні доручення можуть бути написаними від руки. Для офіційних доручень виготовляються, як правило, відповідні бланки. Бланки доручень можуть мати захист від фальсифікації (водяні знаки тощо), такі бланки підлягають суворій звітності.

Доручення обов’язково мають бути засвідченими нотаріально або ж підписом посадової особи та печаткою установи. Доручення, що не виходять за межі установи (найчастіше це особисті доручення, пов’язані з одержанням заробітної плати, стипендії тощо), можуть засвідчуватися підписом  керівника структурного підрозділу та печаткою цього підрозділу.

Залежно від обсягу та змісту повноважень доручення можуть бути:

- разові — це, як правило, одноразове отримання грошових чи матеріальних цінностей;

- спеціальні — передається право здійснювати в ме­жах певного часу однотипні дії (певні господарські чи банківські операції, представництво в судових органах тощо);

- генеральні — на виконання розширених повнова­жень (управління й володіння рухомим і нерухо­мим майном, банківські операції, представницькі функції в судових органах тощо).

Доручення складається з таких реквізитів: