Питання для контролю засвоєння матеріалу

1. Дайте визначення поняттю “імунологічна толерантність”.

2. Завдяки яким вченим-імунологам зформувалася теорія імунотолерантності?

3. Як Ви зрозуміли поняття “зрив толерантності”? Які фактори можуть спричинити зрив толерантності?

4. Які виділяють типи імунологічної толерантності і чим вони відрізняються?

5. Які фактори можуть виступати в якості толерогенів?

6. Що називають “адоптивним переносом” толерантності?

7. Які лікарські препарати здатні індукувати толерантність і тому використовуються в трансплантології?

8. Охарактеризуйте наступні явища: низькозонна і високозонна толерантність, імунологічний параліч, істиний параліч, псевдопараліч, полівалентна толерантність, феномен Дрессера.

9. За якими механізмами може розвиватися імунологічна толерантність?

10. Чому тимус називають основним місцем формування толерантності?

ТЕСТИ

1. Із перелічених тверджень виберіть ті, що вірно характеризують ознаки імунологічної толерантності.

А) здійснюється під впливом субстанцій антигенної природи;

Б) толерантність неспецифічна і розповсюджується на будь-які антигени;

В) може бути слабо- або високовираженою;

Г) є прикладом підвищеної чутливості імунної системи;

Д) формується тільки в ембріогенезі.

2. Делеція аутореактивних клонів В- і Т-лімфоцитів на стадії лімфопоезу носить назву:

А) природна толерантність; Б) центральна толерантність;

В) анергія клонів; Г) штучна толерантність; Д) індукована толерантність.

3. Засіб отримання толерантності за рахунок адоптивного переносу - це:

А) перенесення живих лімфоїдних клітин від толерантних донорів сингенним тваринам-реципієнтам;

Б) перенесення розчинних неклітинних антигенів від толерантних особин до реципієнтів;

В) перенос клітин та гуморальних факторів від тварин з наведеною толерантністю реципієнтам;

Г) перенос цитокінів, що підтримують толерантність;

Д) все перелічене вірне.

4. На розвиток імунологічної толерантності впливають:

А) природа і фізичні властивості толерогена;

Б) період онтогенеза та фізіологічний стан організма;

В) ступінь генетичної чужерідності толерогена;

Г) доза і кратність введення толерогена;

Д) всі перелічені фактори.

5. Імунологічна толерантність, яка виникає при введенні занадто малих доз антигена і зумовлена ареактивністю Т-хелперів, має назву:

А) високозонна; Б) низькозонна; В) псевдопараліч;

Г) істинний імунологічний параліч; Д) феномен Дрессера.

6. Засоби стимуляції імунітету скоріш за все призведуть до:

А) втрати набутої толерантності; Б) індукції толерантності;

В) розвитку більш довготривалої толерантності;

Г) зриву толерантності у відношенні до власних антигенів;

Д) немає вірної відповіді.

7. Імунологічна толерантність може формуватись у різних органах імунної системи, але основним місцем її формування в організмі ссавців є:

А) кістковий мозок; Б) тимус; В) селезінка;

Г) лімфовузли; Д) лімфоїдні фолікули кишечника.

8. Причиною розвитку толерантності не може бути:

А) блокування антигенами Ig-рецепторів В-лімфоцитів;

Б) елімінація специфічних аутореактивних Т-лімфоцитів;

В) розвиток специфічного клону лімфоцитів у присутності антигена без проліферації;

Г) імунодепресивна дія гормону тимуса і дія Т-супресорів.

Д) імуностимулююча дія цитокінів.