- •Тема 1.1. Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення Лекція 1. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення
- •Література до теми
- •Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)»
- •Нормативні документи про державний статус української мови
- •3. Мова як генетичний код нації, засіб пізнання, мислення, спілкування, як показник рівня культури людини
- •4. Стилі сучасної української літературної мови
- •1) Розмовно-побутовий;
- •2) Розмовно-офіційний.
- •2. Ораторський стиль
- •6. Конфесійний стиль
- •1) Публіцистичний;
- •2) Науковий;
- •3) Художній.
- •Особливості мовної організації офіційно-ділового стилю
- •6. Типи мовлення
- •Розповідь — змістовий тип текстів, де опису підлягають події, розташовані у визначеній послідовності.
- •Опис — змістовий тип тексту, в якому дається характеристика ознакам предметів, людини, довкіллю, явищам природи.
- •Конспект лекції вивчити
- •Срс № 1: аналіз 3-х статей.
Нормативні документи про державний статус української мови
1. Нормативну базу, що визначає статус і порядок застосування (використання) мов в Україні та стосується питання, що є предметом аналізу, становлять зокрема:
1) Конституція України 1996 р. [I];
2) Рішення Конституційного Суду України (№10-рп/99) від 14 грудня 1999 року (справа про застосування української мови) [II];
3) Закон УРСР „Про мови в Українській РСР" (№ 8312-ХІ) від 28 жовтня 1989 року (із подальшими змінами і доповненнями) [III];
4) Закон України „Про національні меншини в Україні" (№ 2494-ХІІ) від 25 червня 1992 року [IV];
5) Закон України „Про звернення громадян" (№ 393/96-ВР) від 2 жовтня 1996 року (в редакції від 20 січня 2005 року) [V];
6) Закон України „Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" (№350-XIV) від 23 грудня 1998 року [VI];
7) Закон України „Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" (№ 802-IV) від 15 травня 2003 року [VII];
8) кодекси:
а) Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року (у редакції від 15 березня 2006 року) [VIII (a)];
б) Кодекс про адміністративні правопорушення (№ 8073-Х) від 7 грудня 1984 року (у редакції від 23 лютого 2006 року) [VIII (б)];
в) Цивільний процесуальний кодекс України (№ 1618-IV) від 18 березня 2004 року (у редакції від 16 березня 2006 року) [VIII (в)];
г) Кодекс адміністративного судочинства України (№ 2747-IV) від 6 липня 2005 року [VIII (г)];
9) а також норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (№ 280/97-ВР) від 21 травня 1997 року (із подальшими змінами і доповненнями) [IX] та інших законів України (які не впливають принципово на суть аналізу питання).
2. Конституцією України [I] встановлено, що:
державною мовою в Україні є українська мова (ч. І ст. 10);
в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України (ч. 3 ст. 10);
застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (ч. 5 ст. 10);
виключно законом визначається порядок застосування мов (п. 4 ч. 1 ст. 92).
Публічними сферами, в яких застосовується державна мова, охоплюються насамперед сфери здійснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (мова роботи, актів, діловодства і документації, мова взаємовідносин цих органів тощо). До сфер застосування державної мови можуть бути віднесені також інші сфери, які відповідно до частини п'ятої статті 10 та пункту 4 частини першої статті 92 Конституції України визначаються законами.
Зокрема, відповідно до чинних законів питання застосування української мови визначено щодо розгляду звернень громадян; діяльності Збройних Сил України та Національної гвардії України; видання друкованої продукції, призначеної для службового та ужиткового користування, що розповсюджується через державні підприємства, установи та організації (бланки, форми, квитанції, квитки, посвідчення, дипломи тощо); висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації; оформлення митних документів тощо. Володіння державною мовою є обов'язковою умовою для прийняття громадянства України.
Згідно з чинним Законом Української РСР "Про мови в Українській РСР" (8312-11) від 28 жовтня 1989 року службові особи державних органів, установ і організацій повинні володіти українською мовою.
3. Рішенням Конституційного Суду України [II] визначено, зокрема, що:
українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, діловодства, документації тощо);
поряд із державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.
4. Закон „Про мови в Українській РСР" [ІІІ] визначає, зокрема, що:
українська мова має юридичний статус державної (ч. 1ст. 2);
у роботі державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях, де більшість громадян, що проживають у місті, районі чи їх сукупності (тобто більшість населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць чи населених пунктів), становлять особи, які належать до інших (ніж українська) національностей, можуть використовуватись – поряд із українською – національні мови цих національностей або мова, прийнятна для всього населення (ч. 2 і 3 ст. 3);
громадяни мають право звертатися до державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій українською чи іншою мовою їх роботи, російською мовою або мовою, прийнятною для сторін (ч. 2 ст. 5);
акти місцевих органів державної влади та управління приймаються і публікуються українською мовою, а в разі необхідності – публікуються й іншою національною мовою (ч. 2 ст. 10);
офіційні назви державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ та організацій утворюються і подаються українською мовою, а з правого боку (чи внизу) ці назви можуть подаватися в перекладі іншою мовою (ст. 37);
топоніми – назви населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, вулиць, майданів, річок і т. ін. – утворюються та подаються українською мовою, а також можуть передаватися національною мовою більшості населення тієї чи іншої місцевості (ч. 1 ст. 38).
5. Законом України "Про освіту" (1060-12) в редакції від 23 березня 1996 року (100/96-ВР) (стаття 7) та Законом України "Про загальну середню освіту" (651-14) від 13 травня 1999 року (стаття 7) встановлено, що мова освіти, мова навчання і виховання в загальноосвітніх навчальних закладах визначається Конституцією України та Законом Української РСР "Про мови в Українській РСР". Зокрема, ним встановлено, що мовою виховання в дитячих дошкільних установах, мовою навчання і виховання в загальноосвітніх школах, професійно-технічних училищах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах є українська мова.
