Технічні правила переносу

1. Не можна переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціяли або инші умовні скорочення, що до них належать: Т. Г. Шевче́нко (а не Т. Г. // Шевче́нко), гр. Іване́нко (а не гр.// Іване́нко), акад. (доц., проф.) Гончаре́нко (а не акад. (доц., проф.)// Гончаре́нко), п. Гнатю́к (а не п. // Гнатю́к).

Примітка. Якщо імена, звання тощо подаються повністю, то прізвища (а також по батькові) можна переносити: Тара́с Григо́рович Шевче́нко й Тара́с // Григо́рович Шевче́нко, академік // Агата́нгел Кри́мський і т. ин.

2. Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 1917 р. (а не 1917 // р.), 150 га (а не 150 // га), 20 см³ або 20 куб. см (а не20 // см³ або 20 // куб. см), 5 г (а не 5 // г).

Примітка. Якщо назви мір подаються повністю, то їх можна переносити: 1917 // рік, 150 // гекта́рів і т. ин.

3. Граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс, не можна відривати й переносити: 2-й (а не 2- // й), 4-го (а не 4- // го), 10-му (а не 10- // му) йт. ин.

4. Не можна розривати умовні (графічні) скорочення типу вид-во, і т. д., і т. ин., та ин., т-во тощо.

5. Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

Графічні скорочення (крім стандартних скорочених значень метричних мір: м — метр, мм — міліметр, см — сантиметр) пишуться з крапками на місці скорочення, при цьому зберігається написання великих та малих літер і дефісів, як і в повних назвах

півн.-сх. (північно-східний), півд.-зах. (південно-західний), Півн. крим. канал (Північнокримський канал).

До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі:

акад. — академік	обл. — область
вид.— видання	оз. — озеро
гр. — громадянин	пор .— порівняй, порівняйте
див. — дивись	проф. — професор
доц. — доцент	p. — рік, річка
ім. — імені	pp. — роки
і под. — і подібне	с. — село, сторінка
і т. д. — і так далі	ст. — станція, сторіччя
і. т. ін. — і таке інше	т. — товариш, том
напр.— наприклад	тов. — товариш
н. е. — нашої ери	тт. — товариші, томи
до н. е.— до нашої ери

Слова не скорочуються на голосну, якщо вона не початкова у слові, і на ь. При збігу двох однакових приголосних скорочення треба робити після першого пригослосного. При збігу двох (і більше) різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного, залежно від структури слова.

35.Енциклопедичні і філологічні словники. Тлумачні і перекладні словники.

Лексикографія — це наука, що займається розробкою теоретичних проблем укладання словників і упорядкуванням та описуванням різного роду словникових матеріалів. Найчастіше словник подає зібрання слів тієї чи іншої мови в алфавітному порядку. Існують також словники, в яких слова подаються за гніздовою системою, тобто в одній словниковій статті наводяться усі похідні слова, утворені від кореневого слова. Є ще словники інверсійні — у них слова подаються за алфавітом кінця слова.

Отже, словник — зібрання слів (а інколи морфем, словосполучень), розташованих у певному порядку (алфавітному, гніздовому та ін.), в якому з'ясовується значення мовних одиниць, наводиться різна інформація про них або переклад на іншу мову чи подаються відомості про предмети, що визначаються словами. Залежно від призначення розрізняють словники енциклопедичні і філологічні, або лінгвістичні.

Енциклопедичні словники фіксують і пояснюють не слова, а пов'язані з тими чи іншими словами (як назвами відповідних явищ) відомості з різноманітних ділянок знання, мистецтв, виробництв, політичного життя тощо. Тому в енциклопедичних словниках зовсім не мають місця слова таких граматичних категорій, як займенники, вигуки, сполучники, частки; прислівники, дієслова та прикметники подаються у цих словниках лише тоді, коли вони термінологізувались, тобто вживаються для точного вираження спеціальних понять і означення спеціальних предметів. Є енциклопедичні словники загальні, або універсальні (тритомний «Український радянський енциклопедичний словник», 1986—1987 рр.) і галузеві, або спеціальні («Українська літературна енциклопедія», Т.1, 1988 р.).

Філологічні словники мають кілька основних типів і багато різновидів, але об'єктом описування в них завжди є саме слово. Залежно від типу й характеру філологічного словника, конкретне слово в ньому може розглядатися в одному чи в кількох аспектах, скажімо, з погляду походження чи функціонування протягом певного історичного періоду, правописання, вимови і т. д. Філологічні словники можуть бути одномовні, двомовні і багатомовні.

Словники відіграють величезну роль у піднесенні культури мови. Вони повинні бути настільними книгами будь-якої людини, яка дбає про мову і прагне вдосконалити свої мовні знання і навички.

Тлумачний словник — словник, що подає лексико-фразеологічний склад мови з поясненням значення, граматичних та стилістичних особливостей уживання реєстрових одиниць.

До тлумачних словників іноді вносять також такі менш обов'язкові лексикографічні параметри, як вимова, правопис словоформ, етимологія, перша писемна або словникова фіксація, наведення синонімів та антонімів, іншомовних відповідників тощо.

Тлумачні словники найповніше реалізують дві основні функції лексикографії: опис і нормалізацію словникового складу мови.

В історії словникарства окремих націй жанр тлумачного словника з'являється порівняно пізно — залежно від рівня національної самосвідомості та мовної культури народу і вироблення лексикографічної техніки. Укладанню тлумачного словника передує процес створення лексичної картотеки, а останнім часом — цифрового фонду національної мови.

ПЕРЕКЛАДНИЙ, а, е. Стос. до перекладу. Перекладний словник.. — словник, що містить у собі переклади слів однієї мови на іншу (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 117); Кожний виступ одночасно передавався трьома мовами — мовою, на якій виступав промовець, та двома перекладними (Наука і життя, 8, 1959, 59);  //  Перекладений з однієї мови на іншу. Я з великою приємністю читаю в «Зорі» Ваш переклад.. Другого такого гарного перекладу в перекладній літературі українській я не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 127); Починає [Іван] перебирати, папери. Переклади,., п'єси перекладні, оригінальні, шкільні праці на задану тему(Петро Колесник, Терен.., 1959, 45).