31.Подовження приголосних, що виникло внаслідок прогресивної асиміляції.

Асиміляція (від лат. assimilo - уподібнення) - фонетичне явище, яке полягає в уподібненні певного звука до сусіднього. Таке явище може спостерігатись між звуками однієї категорії, тобто або між голосними, або між приголосними.

Розрізняють:

прогресивну асиміляцію - коли попередній звук впливає на наступний,

регресивну асиміляцію - коли наступний звук впливає на попередній;

Як прогресивна, так і регресивна асиміляція може бути:

повною - при збігові всіх ознак, якими раніше звук відрізнявся від сусіднього,

неповною - при частковому уподібненні.

Внаслідок уподібнення виникло подовження приголосних: сумління, дозвілля, взуття, обличчя, суддя, узбережжя.

В українській мові подовження приголосних відбувається внаслідок:

1) збігу однакових приголосних звуків на межі значущих частин: беззбройний, цінний;

2) фонетичного процесу уподібнення давнього суфіксального [й| до попереднього приголосного, тобто прогресивної асиміляції: життя, ніччю, колосся.

В обох випадках довгі приголосні звуки на письмі позначаються двома однаковими літерами. Тому, пояснюючи подовження, слід розрізняти, коли воно зумовлене збігом однакових звуків, що належать до різних значущих частин слова, а коли це - результат прогресивної асиміляції.

32.Однозначні і багатозначні слова. Стилістичне використання багатозначних слів. Аналіз Короткого тлумачного словника Української мови. – к.: Рад. Школа, 1978.

Слова бувають однозначні й ба­гатозначні, мають пряме й переносне значення і можуть вжи­ватися в переносному значенні. Слово, що має одне значення, називається однозначним. Одне значення мають переважно назви людей за різними оз­наками {українець, киянин, слюсар, лікар, директор, родич, уді­вець), назви тварин {олень, леопард, нутрія, дельфін, окунь, краб, стриж, горобець, комар), назви рослин {сосна, тополя, вишня, шородина, пшениця, буряк, жоржина, ромашка, чистотіл), на­зви конкретних предметів {споруда, шафа, стілець, долото, лопата, торба, піджак, паркан), назви місяців і днів {січень, лютий, понеділок, вівторок), більшість відносних прикметників {міський, латунний, кленовий, морський, тутешній, вчо­рашній, перелітний, подвійний, дев'ятиповерховий), числівники (два, три, десять) тощо. Також однозначними є терміни {банкнот, вексель, інструк­ція, катет, аорта, меридіан, тонна, метр). Слово, що має два і більше значень, називається багато­значним. Здатність слова виступати з різними значеннями на­зивається багатозначністю, або полісемією.   Слово може бути багатозначним тому, що в його назві враховується лише одна якась ознака предмета. А таку саму ознаку можуть мати й інші, відмінні предмети. Наприклад, основне пряме значення слова стіна — «вертикальна міцна частина будівлі» (матеріал, з якого вона виготовлена, тут не вказується), тому цим словом ще називають і «прямовисну бічну поверхню чого-небудь» (стіна урвища), і «муровану ого­рожу» (стіна замку), і переносно «щільний ряд людей» (люд­ська стіна), і так само переносно «моральну перепону між людьми» (стіна непорозуміння) тощо. У такому разі слово у свідомості мовців поєднується за його спільною визначальною ознакою не з одним, а з кілько­ма сигніфікатами. Наприклад, слово лінія означає «вузька смужка, що тягнеться на якій-небудь поверхні», і саме з ос­новним значенням «смужка, що має протяжність» пов'язуються всі його побічні значення: «уявна смужка» (лінія горизонту), «межа» (оборонна лінія), «шлях» (трамвайна лінія), «послідов­ний ряд кровно споріднених осіб» (по материній лінії), «по­слідовний розвиток подій у художньому творі» (сюжетна лі­нія), «спосіб дії» (лінія поведінки).

Дуже широкі, значеннєво-стилістичні можливості мови, її виражальні багатства представлені такими її якостями, ознаками, як полісемія, або багатозначність слів. Полісемія (багатозначність слів) – наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох, кількох чи багатьох значень. Усі слова в мові можуть вживатися в прямому й переносному значеннях:

Пряме значення	Переносне значення
золотий годинник	золоте сонечко
срібний ніж	срібна роса
спить бабуся	спить земля
мріє дівчина	мріє гай

Пряме значення слова – це безпосередня назва предмета, дії, ознаки. Переносне значення слова – це образна назва, що утворюється на основі подібності між двома предметами, явищами, діями, ознаками. Слова з прямим значенням – загальновживані в усіх стилях, з переносним – у художньому. Полісемія неоднаково проявляється в різних стилях. Контекст офіційно-ділового й наукового стилів використовує лише одне із значень полісемічного слова, як правило, пряме. В офіційно-діловому й науковому стилях вживається багато термінів. В усній формі офіційно-ділового й наукового стилів слова в переносному значенні використовуються ширше, особливо при обговоренні гострих проблем державного й наукового життя, при веденні полеміки тощо. Найбільший вияв можливості полісемії знаходять у художньому й публіцистичному стилях. Багатозначне слово тут може виконувати стилістичну функцію не тільки залежно від інших слів, а й з огляду на волю автора. Коливання значення того чи того слова, від конкретного до загального й навпаки, дає широкий простір для створення різних стилістичних ефектів: Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл. (М.Коцюбинський) Все вище, вище й вище я здіймався на крилах мрій. (Л.Українка) Багатозначність слова як стилістичний засіб використовується й у такому плані: в одному контексті зводяться вільне й фразеологічне зв’язане значення або поєднуються два фразеологічних значення. До цього прийому часто вдаються в каламбурах, у гумористичних і сатиричних творах: На організації таких кооперативів Михайло набив собі руку й кишеню.