
- •1.Поняття охорони праці та основ оп,мета дисципліни.
- •2. Законодавча база оп.
- •3. Нормативно технічна база з питань оп.
- •4. Державний нагляд за оп.
- •5. Контроль за станом оп.
- •6. Державне управління оп.
- •7. Основні принципи державної політики в галузі оп.
- •8. Служба оп на підприємстві.
- •9. Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст.
- •10.Вступний,позаплановий та цільовий інструктажі з питань охорони праці.
- •11.Вступний,первинний та повторний інструктажі з питань охорони праці.
- •12.Відповідальність за порушення вимог оп.
- •13.Нещасні випадки та їх класифікація.
- •14.Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань на підприємствах та організаціях.
- •15.Класифікація причин виробничого травматизму.
- •16.Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •17.Статистичний метод аналізу виробничого травматизму.
- •18.Топографічний та монографічний методи аналізу виробничого травматизму.
- •19.Виробнича санітарія. Гігієна праці. Санітарна техніка. Робоча зона,постійне робоче місце.
- •20.Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини.
- •21. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •22. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату.
- •23. Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції.
- •24.Нормування параметрів мікроклімату.
- •25.Склад повітря робочої зони.
- •26.Категорії робіт по степені важкості.
- •27.Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •28.Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату. Принцип їх роботи.
- •29.Основні заходи щодо нормалізації повітря робочої зони.
- •30.Шкідливі речовини. Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •31.Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин.
- •32.Вентиляція. Класифікація вентиляцій.
- •33.Природна вентиляція. Види. Переваги,недоліки.
- •34. Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги,недоліки.
- •35. Кондиціювання повітря.
- •36. Вимоги при проектуванні вентиляції.
- •37. Розрахунок повітрообміну по факторах «люди». Кратність повітрообміну.
- •38.Основні світлотехнічні показники.
- •39. Джерела штучного освітлення,їх переваги та недоліки.
- •40. Природне освітлення. Види природного освітлення. Кпо.
- •41.Штучне освітлення. Види штучного освітлення.
- •42. Нормування штучного освітлення.
- •43. Методи розрахунку штучного освітлення.
- •44. Світильники. Їх характеристика.
30.Шкідливі речовини. Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини, спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість у повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливої речовини у повітрі робочої зони розуміють таку максимальну концентрацію даної речовини, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 год чи іншої тривалості (але не більше 40 год на тиждень) не призводить до зниження працездатності й захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не чинить несприятливого впливу на здоров'я нащадків.
Гранично допустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони встановлюється для речовин, що здатні чинити шкідливий вплив на організм працюючих при інгаляційному надходженні.
За величиною ГДК у повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):
- 1-й - речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон та ін.);
- 2-й - речовини високонебезпечні, ГДК 0,1-1,0 мг/м8 (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги та ін.);
- 3-й - речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1-10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий та ін.);
- 4-й - речовини малонебезпечні, ГДК понад 10,0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас та ін.).
????????Для контролю концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих зон використовують наступні методи:
- експрес-метод, який ґрунтується на явищі колориметрії (зміні кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливої речовини) і дозволяє швидко та з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини безпосередньо у робочій зоні. Для цього використовують газоаналізатори;
- лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони і проведенні фізико-хімічного аналізу (хроматографічного, фотоколориметричного та ін.) у лабораторних умовах. Цей метод дозволяє одержати точні результати, однак вимагає значного часу.
- метод неперервної автоматичної реєстрації вмісту в повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів (ФКГ-ЗМ на хлор, "Сирена-2" на аміак, "Фотон" на сірководень, стаціонарні широкого спектра: ЩИТ-2, СПА-1, СТХ-18).
31.Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин.
Заходи щодо забезпечення захисту працівників при контакті з шкідливими речовинами поділяються на загальні та індивідуальні.
До загальних заходів і засобів попередження забруднення повітряного середовища на виробництві належать:архітектурно-проектні і планувальні рішення; призначення санітарно захисних зон при проектуванні та забудові об'єктів, удосконалення технологічного обладнання та технологічних процесів.
У проектних рішеннях завдань і споруд повинні бути передбачені пристрої і технічні засоби, що виключають вміст у повітрі будівель і робочих зон шкідливих газів і парів і утворення застійних зон. При правильній плануванні технологічного комплексу підприємства розташовується так, щоб шкідливі виділення з одного цеху не потрапляли в інший.
Технічні та організаційні заходи включають:
- вилучення шкідливих і особливо токсичних речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин на менш шкідливі;
- дотримання правил зберігання, транспортування та застосування отруйних речовин;
- обов'язковою вимогою є герметизація устаткування;
- застосування дистанційного керування технологічними процесами з герметизацією робочого місця оператора, застосування механізації і автоматизації виробничих процесів;
- систематичне прибирання приміщень;
- вентиляція виробничих приміщень;
- постійний контроль над вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;
- проведення медичних оглядів працюючих, профілактичне харчування, дотримання правил промсанітарії та гігієни праці.
Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) застосовують при не досягненні умов безпечної роботи за рахунок загальних архітектурно проектних та планувальних рішень, а також недостатню ефективність спільних колективних засобів захисту.
ЗІЗ поділяються на ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання; спеціальний одяг; спеціальне взуття, засоби захисту рук, голови, обличчя, очей, органів слуху; запобіжні пристосування; захисні дерматологічні засоби (ГОСТ 12.4.011-89 "Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги і класифікація).
Засоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗ ОД) призначені для захисту від впливу шкідливих газів, парів, диму, туману і пилу, що містяться в повітрі робочої зони, а також для забезпечення киснем при недоліку його в навколишній атмосфері. ЗІЗ ОД поділяються на протигази, респіратори, пневмошоломи, пневмомаски. За принципом дії ЗІЗ ОД бувають фільтруючі та ізолюючі. При виконанні робіт в умовах, коли місцеве і виробнича вентиляція не забезпечує видалення пилу і газу до рівня ГДК найбільш придатними засобами захисту органів дихання є протигази ПШ-1 і ПШ-2 самовідтворюючих або примусових горючих повітря.
Також,необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни, перед прийомом їжі і після закінчення робіт слід ретельно вимити руки щіткою і милом або іншими мийними засобами в теплій воді. Мити руки бензолом, толуолом, бензином або іншими розчинниками, що містять, бензол забороняється, тому що бензол і етилований бензин є сильними отрутами. Для швидкого зняття фарб і для захисту шкіри обличчя, шиї та рук слід їх перед початком роботи змастити захисної маззю.