22. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату.

Вимірювання параметрів мікроклімату проводяться на робочих місцях і в робочій зоні на початку, в середині та в кінці робочої зміни. При коливаннях мікрокліматичних умов, пов'язаних з технологічним процесом та іншими причинами, вимірювання проводяться з урахуванням найбільших і найменших величин термічних навантажень протягом робочої зміни. Вимірювання здійснюються не менше 2-х разів на рік (теплий та холодний періоди року) у порядку поточного санітарного нагляду, а також при прийманні до експлуатації нового технологічного устаткування, внесенні технічних змін в конструкцію діючого устаткування, організації нових робочих місць тощо.

Вимірювання параметрів мікроклімату на робочих місцях проводяться на висоті 0,5 -1,0 м від підлоги - при роботі сидячи, і на висоті 1,5 м від підлоги -при роботі стоячи.

При наявності кількох джерел інфрачервоного випромінювання або джерел великої площі вимірювання інфрачервоного випромінювання на робочому місці проводиться у напрямку максимуму потоку від джерела.

23. Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції.

Терморегуляція – фізіологічний процес, який знаходиться під контролем центральної нервової системи та забезпечує однакову кількість тепла, що виробляється організмом людини за одиницю часу і що відводиться за цей час в навколишнє середовище, а також зберігає температуру тіла 36,6 °С незалежно від зовнішніх умов і важкості виконання роботи. Загальна віддача тепла організмом людини визначається за формулою:

Qзаг=Qк+Qвипр.+Qвип.+Qн,

де :Qk–віддача тепла в навколишнє середовище шляхом конвекції;

Qвипр–віддача тепла шляхом випромінювання (теплова радіація);

Qвип–віддача тепла шляхом випаровування вологи з поверхні шкіри;

Qн–тепло, яке витрачається на нагрів повітря, що вдихає людина.

Конвекція-це безпосередня віддача тепла з поверхні людського тіла прилеглим до нього менш нагрітим шарам повітря. Інтенсивність тепловіддачі конвекцією пропорційна до площі поверхні тіла, яка обдувається повітрям, різниці температури тіла і навколишнього середовища, швидкості руху повітря.

Віддача тепла випромінюванням відбувається в напрямку поверхонь з більш низькою, ніж у людського тіла, температурою, причому тепловіддача випромінюванням не залежить від швидкості руху повітря. Важливе значення в теплообміні між працюючими і навколишнім середовищем має віддача тепла випаровуванням вологи з поверхні тіла людини. Вона визначається величиною, яка називається фізіологічним дефіцитом вологості.

Фізіологічний дефіцит вологості - це різниця між максимально можливою вологістю повітря при температурі тіла людини і абсолютною вологістю навколишнього повітря. Чим вищий фізіологічний дефіцит вологості (чим нижча вологість навколишнього повітря), тим вище тепловіддача.

Зокрема, у стані спокою при температурі 18 °С частка Qk складає 30%, Qвипр=45% і Qвип=20%, Qн=5%. Ці співвідношення можуть змінюватися у залежності від метеорологічних умов (мікроклімату) виробничого середовища.

24.Нормування параметрів мікроклімату.

Параметри мікроклімату робочої зони підприємств народного господарства регламентуються нормативними документами ДСН 3.3.6.042-99 “ Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ” та ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ.

В основу принципу нормування покладена диференційна оцінка оптимальних і допустимих метеорологічних умов в залежності від категорії робіт за важкістю та від пори року.

Допустимі величини показників мікроклімату використовують у тому випадку, коли за технічними вимогами, технологічними, економічними причинами не забезпечуються оптимальні норми. Оптимальні мікрокліматичні умови забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруги механізмів терморегуляції, комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.

Співвідношення кількісних показників мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть викликати перехідні зміни теплового стану організму, що супроводжуються напругою механізму терморегуляції і не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей, називаються допустимими мікрокліматичними умовами.

Інтенсивність теплового випромінювання від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляція від засклених огороджень не повинна перевищувати: 35 Вт/м2–при опроміненні 50 % поверхні тіла і більше, 70Вт/м2–при опроміненні 25-50% поверхні тіла, 100 Вт/м2–при опроміненні 25% поверхні тіла. При наявності відкритих джерел випромінювання (нагрітий метал, скло, відкрите полум'я) допускається інтенсивність опромінення до140Вт/м2, але цьому опроміненню може підлягати не більше 25% поверхні тіла працюючого при обов'язковому використанні індивідуальних засобів захисту (спецодяг, окуляри, щитки).