
- •1.Поняття охорони праці та основ оп,мета дисципліни.
- •2. Законодавча база оп.
- •3. Нормативно технічна база з питань оп.
- •4. Державний нагляд за оп.
- •5. Контроль за станом оп.
- •6. Державне управління оп.
- •7. Основні принципи державної політики в галузі оп.
- •8. Служба оп на підприємстві.
- •9. Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст.
- •10.Вступний,позаплановий та цільовий інструктажі з питань охорони праці.
- •11.Вступний,первинний та повторний інструктажі з питань охорони праці.
- •12.Відповідальність за порушення вимог оп.
- •13.Нещасні випадки та їх класифікація.
- •14.Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань на підприємствах та організаціях.
- •15.Класифікація причин виробничого травматизму.
- •16.Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •17.Статистичний метод аналізу виробничого травматизму.
- •18.Топографічний та монографічний методи аналізу виробничого травматизму.
- •19.Виробнича санітарія. Гігієна праці. Санітарна техніка. Робоча зона,постійне робоче місце.
- •20.Метеорологічні параметри та їх виплив на організм людини.
- •21. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •22. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату.
- •23. Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції.
- •24.Нормування параметрів мікроклімату.
- •25.Склад повітря робочої зони.
- •26.Категорії робіт по степені важкості.
- •33.Природна вентиляція. Види. Переваги,недоліки.
- •34. Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги,недоліки.
- •35. Кондиціювання повітря.
- •36. Вимоги при проектуванні вентиляції.
- •37. Розрахунок повітрообміну по факторах «люди». Кратність повітрообміну.
- •38.Основні світлотехнічні показники.
- •39. Джерела штучного освітлення,їх переваги та недоліки.
- •40. Природне освітлення. Види природного освітлення. Кпо.
- •41.Штучне освітлення. Види штучного освітлення.
- •42. Нормування штучного освітлення.
- •43. Методи розрахунку штучного освітлення.
38.Основні світлотехнічні показники.
Освітлення характеризується кількісними та якісними показниками, при цьому застосовують поняття системи світлотехнічних одиниць і величин. Основні поняття світлотехнічної системи одиниць є:
1)світловий потік(Ф) – частина променевого потоку,що сприймається людським зором,як світло;вимірюється в люменах(лм);він може бути по-різному розподілений у просторі;
2)інтенсивність випромінювання світлового потоку в будь-якому напрямі,характеризується силою світла(І),що визначається відношенням світлового потоку до тілесного кута ω,в межах якого він поширюється:
І= Ф\ω
Повний тілесний кут простору = 4π стеррадіан(ср);тілесний кут кожної з півсфер – 2π ср.
3)падаючи на поверхню площею S світловий потік Ф створює її освітленість Е,яку визначають із співвідношення:
Е=Ф\S
Одиниця освітленості – люкс (лк) це освітленість поверхні площею 1м2 світловим потоком 1лм (1лк=1лм\м2). Освітленість поверхні не залежить від її світлових властивостей.
Світлові властивості поверхонь характеризуються коефіцієнтами відбиття ρ,пропускання τ і поглинання α,причому ρ+τ+α=1.
4)зорове сприйняття в основному визначається яскравістю світла,рівномірно відбитого від плоскої поверхні площею L=1м2 в перпендикулярному до неї напрямі при силі світла 1кд:
L=I\S*cos L
де:L – кут між променем і нормаллю до поверхні в точці падіння променя.
До основних понять,які визначають умови зорової роботи відносять такі поняття,як фон,контраст об’єкта з фоном,видимість,показник освітленості,коефіцієнт пульсації освітленості.
39. Джерела штучного освітлення,їх переваги та недоліки.
Як джерела світла використовують лами розжарення і газорозрядні лампи.
Лампи розжарення відносяться до джерела світла теплового випромінювання і наразі є розповсюдженими джерелами світла.
Переваги:
- зручні в експлуатації;
- не потребують додаткових пристроїв для включення в мережу;
- невеликий час розгорання;
- прості у використанні.
Недоліки:
- невелика світлова віддача;
- невеликий термін служби;
- в спектрі переважають жовті і червоні промені,що сильно відрізняє їх спектральний склад від сонячного світла,змінює кольоропередачу і робить неможливим виконання ряду робіт.
Використовують різні типи таких ламп:
*вакуумні(НВ);
*газонаповнені біспіральні (НБ);
*біспіральні з криптоно – ксеноновим наповненням (НБК);
*йодисті.
Газорозрядні лампи – це прилади,в яких випромінювання оптичного діапазону спектру відбувається в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів,парів металу чи їх сумішей.
Переваги:
- більша світлова віддача;
- більший термін служби;
- можна одержати світловий потік практично в будь-якій частині спектру,підбираючи певним чином інертні гази і пари металів,в атмосфері яких вдувається розряд.
Недоліки:
- безінерційність випромінювання газорозрядних ламп призводить до наяви пульсацій світлового потоку;
- при розгляданні деталей,що видко рухаються чи обертаються в пульсуючому потоці зорового виникає стробоскопічний ефект,який проявляється у псуванні зорового сприйняття об’єктів розрізнення(замість одного предмета видно зображення декількох,неточно передається напрям і швидкість руху);
- напруга загоряння у газорозрядних ламп значно вище за напругу мережі,тому для включення ламп доводиться використовувати складні пускові пристрої;
- у деяких типів ламп період розгоряння може продовжуватись до 10-15хв.
Найрозповсюдженішими газорозрядними лампами є люмінесцентні,які мають форму циліндричної трубки. Внутрішня поверхня цієї трубки покрита тонким шаром люмінофору,котрий служить для перетворення у видиме світло ультрафіолетового випромінювання,яке виникає при електричному розряді в парах ртуті.