6.1.Визначаємо мащення підшипників.
Швидкість обертання коліс дорівнює V= 1,39 м/с. В цьому випадку підшипники будуть змащуватись консистентним мастилом марки "солідол синтетичний" ГОСТ 4366 – 76. Температура експлуатації
від -20°С до +65°С, температура краплепадіння 85 - 105°С.
Для захисту від рідкого масла встановлюємо маслозатримуючі кільця, для чого приймаємо зазор між торцем підшипника і внутрішньою стінкою у = 8…10мм.
Приймаємо у = 8мм.
6.2.Ширина гнізда підшипника:
lг = К2 + δ + (3…5) = 35 + 8 + (3…5) = 47…49 мм;
приймаємо lг = 45 мм.
Викреслюємо фланець корпуса редуктора.
Викреслюємо кришки підшипників.
6.3.На вихідному кінці веденого валу зображаємо схематично напівмуфту, при dв2 =40 мм; lм =80 мм.
6.4.Положення точок прикладання реакцій підшипника визначаємо за формулою:
ап1=
мм.
ап2
=
мм.
6.5. Заміром на кресленні визначаємо відстані між точкою прикладання сил в зачепленні і точкою прикладання реакцій опори в підшипниках:
- ведучий вал а1=57мм;
- ведений вал а2 =57 мм.
Відстань між точкою прикладання реакції опори в підшипнику і консольною силою (силою від муфти на веденому валу і силою від пасової передачі на ведучому валу):
- ведучий вал l1 =30 мм;
- ведений вал l2=117 мм.
7.Підбір підшипників валів редуктора
7.1.Швидкохідний вал.
7.1.1. Із попередніх розрахунків:
Сили в зачепленні:
- колова
Ft
=
H;
- радіальна Fr =1313,4 H;
- осьова Fa =784,4 H;
- сила від дії пасової передачі визначається формулою:
Fв =Н;
- частота обертання валу n2 =380 об/хв.;
- обертальний момент на валу Т2 =113 Н·м.
Із першого ескізного компонування:
- а1 =57 мм;
- l1 =90 мм;
- d1 =64 мм.
7.1.2. Складаємо розрахункову схему валу.
Вважаємо, що пасова передача розташована горизонтально, тому сила від дії пасової передачі направлена протилежно радіальній силі , як показано на схемі.
Рис. 7. Розрахункова схема ведучого валу.
7.1.3.Визначаємо реакції опор у вертикальній площині. Складаємо рівняння рівноваги:
M2(Fi)
= -FB
(l1
+ 2a1)
+ R12a1
+ Fr
a1
- Fa
d1/2
= 0.
M1(Fi) = -FB l1 - Fa d1/2 - Fr a1 +R22a1 = 0
Перевірка:
FiY
= FB
–
+
Fr
+
=656,2-1616+865+94,8=0
=1616 Н, =94,8Н.
7.1.4.Визначаємо реакції опор у горизонтальній площині.
Так як, у площині діє одна сила Ft , яка розташована відносно опор – симетрично.
RX1 = RX2 = Ft / 2 =2404/2 = 1201,5 Н.
7.1.5.Визначаємо сумарні радіальні реакції опор.
Н;
Н;
7.1.6.Знаходимо осьові складові реакції опори підшипників.
Для попередньо прийнятого підшипника 7306, значення коефіцієнта е =0,34 . .
Складаємо схему реакцій опор підшипників.
Рис. 8. Схема реакцій опор підшипників.
S1 = 0,83·R1·e = 0,83·2014·0,34=568 H;
S2 = 0,83·R2·e = 0,83·1205·0,34=340 Н;
За табл. 9.21 [5], так як, S1 ≥ S2, а Fa > 0, то осьові складові реакції опори складають:
Ra1 = S1=568 H;
Ra2= S1 + Fa = 340+456,5=796,5 H.
7.1.7.Визначаємо коефіцієнти, що враховують дію радіальної та осьової складової реакції опори, для підшипників.
<
е =0,34,
.
де V = 1, так як, обертається внутрішнє кільце підшипника.
Значення коефіцієнтів X = 1,0, Y = 0.
> е =
0,34.
де V = 1, так як, обертається внутрішнє кільце підшипника.
Значення коефіцієнтів X = 0,45, Y = 1,62 .