17. Регулювання цін і тарифів в галузі транспортної діяльності

Під правовим регулюванням цін та ціноутворення в спеціальній літературі розуміють встановлення цін державою шляхом прийняття правових норм або визначення певних способів формування ціни на товари (роботи, послуги).

Важливою функцією ціни является є те, що вона - необхідна умова господарювання. Її юридичне значення полягає в віднесенні до суттєвих умов господарського договору. Зміна ціни в договооі можлива лише за згодою сторін. У разі недосяжності згоди між сторонами щодо ціни договір вважається неукладеним, тобто ніяких прав та обов'язків у сторін не виникає.

Тариф є різновидом ціни. Під тарифом в літературі розуміють систему ставок, за якими стягується плата за послуги.

Ціна в самом загальном вигляді представляє собівартість, збільшену на необхідний для відтворення коефіцієнт рентабельності та скоректировану в передбачених законом випадках на величину ПДВ або акцизного збору. Порядок тарифоутворення в цілому базується на тих же принципах, що і формування ціни, але має певну специфіку.

Тарифи на перевезення – повітряні, водні, автомобільні – формуються вільно з врахуванням тих обмежень, які встановлено діючим законодавством.

Базовим елементом тарифа є собівартість. Її значення для тарифоутворення складно переоцінити. При формуванні тарифа одні витрати на здійснення перевезень цілком покриваються за рахунок тарифа, оскільки їх квлючено до складу собівартості, покриття інших можливо лише за рахунок прибутку від господарської діяльності з перевезень

В практичній діяльності розрізняють три вида собівартості: цехову, виробничу та собівартість реалізації (повну сорбівартість).

В Україні правове регулювання калькуляції собівартості здійснюється лише відносно виробничої собівартості. На її підставі формуться тариф.

Тариф на послуги перевезень згідно ст.7 Закону України «Про транспорт» встановлюється визначається відповідно до нормативних витрат на одиницю транспортної роботи, рівня рентабельності та оплати податків. Нормативні витрати, які складають нормативну собівартість, розраховуються згідно з Методичними рекомендаціями. Не торкаючись оцінки вдалості вибору форми правового регулювання – рекомендації – яка без сумнівів, знижує відповідальність автора цього нормативно-правового акту и робить саме регулювання досить невизначенним, слід відмітити, що вони містять прозорий порядок формування собівартості з докладним переліком тих витрат, які можуть бути повністю або в частині покриті за рахунок тарифа.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загальновиробничі витрати.

18. Поняття, правовий статус та види суб'єктів транспортного права

Суб'єктами транспортного права визнаються фізичні та юридичні особи, які беруть участь у транспортних правовідносинах за допомогою реалізації сукупності прав й обов'язків, якими вони наділені відповідно до транспортного законодавства.

В умовах ринкових відносин для транспортного права України характерні насамперед суб'єкти, що безпосередньо беруть участь у здійсненні транспортних процесів.

У коло суб'єктів транспортних правовідносин входять працездатні громадяни (працівники, споживачі), органи державної влади й місцевого самоврядування, організації й підприємства (перевізники). Всі названі суб'єкти транспортного права згідно законодавства наділяються специфічною властивістю - правовим статусом, що дає їм можливість брати участь у конкретних правовідносинах у транспортній сфері.

Суб'єктивні права й обов'язки, що безпосередньо випливають із закону, представляють ядро правового статусу суб'єкта транспортного права. Вони звичайно, фіксуються в основних нормативних актах транспортного законодавства України (Повітряний кодекс України, Устав залізниць України та ін.). Ці права й обов'язки називаються статутними.

Таким чином, правовий статус суб'єкта транспортного права становлять норми загальні для всіх суб'єктів, наприклад, норми про право на заняття господарською діяльністю, використання найманої праці й т.д. Поряд із загальними нормами, правовий статус суб'єкта транспортного права поєднує значне число норм права, які реалізуються тільки даним суб'єктом, наприклад, правові основи здійснення транспортно-експедиторської діяльності, правила здійснення перевезень, закріплені у законодавстві, адресовані тільки цим суб'єктам транспортного права.

Зміст правового статусу суб'єктів транспортного права, поряд із правосуб'єктністю й статутними правами й обов'язками, доповнюють гарантії здійснення прав і відповідальність за неналежне виконання обов'язків. Гарантії й відповідальність надають правовому статусу необхідну визначеність і стабільність, без чого взагалі неможливо говорити про дійсне правове положення суб'єктів транспортного права. Гарантії статутних прав і відповідальність за невиконання статутних обов'язків, будучи юридичними категоріями, завжди виражаються у формі правових норм, які або сприяють (заохочують) оптимальній свободі дій суб'єктів по реалізації своїх прав, або впливають на суб'єктів шляхом застосування до них санкцій, якщо вони не виконують або неналежним чином виконують свої обов'язки.

Суб'єкти транспортного права діляться на дві групи: фізичні особи і юридичні особи. В основу такого розподілу покладені як розходження у вираженні волі й інтересів, так й у наборі повноважень суб'єктів - багато повноважень фізичних осіб властиві тільки їм і зовсім не властиві організаціям і навпаки, наприклад, право скарги, право й обов'язок мати Устав організації.

Залежно від національної приналежності юридичні особи розділяють на:

• українські;

• іноземні;

• змішані.

Наступним критерієм класифікації суб'єктів транспортного права є з поділ за кількісним складом на:

• індивідуальних (пасажири, пішоходи, клієнти);

• колективних (організації та їх структурні підрозділи);

• змішаних (вантажовідправник, вантажоотримувач, перевізник)

Однієї з важливих класифікації суб'єктів транспортного права є їх поділ на групи, залежно від місця, яке вони займають у процесі перевезення. Одже, розрізняють:

• органи державного управління

• транспортні організації

• споживачі транспортних послуг