- •1.Поняття і предмет транспортного права
- •2.Місце транспортного права у системі наук
- •4. Система транспортного права
- •5. Джерела транспортного права
- •7. Загальні засади правового регулювання діяльності транспортного комплексу України
- •13 . Лiцензування транспортної дiяльностi
- •14. Ліцензійні норми провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх і міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.
- •15. Перелік документів, які подаються для отримання ліцензії
- •16. Порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг.
- •17. Регулювання цін і тарифів в галузі транспортної діяльності
- •18. Поняття, правовий статус та види суб'єктів транспортного права
- •19. Центральні органи законодавчої та виконавчої влади як суб’єкти управління транспортом.
- •21.Основні завдання та права Украавтодору
- •22.Структура укравтодору
- •23. Нормативно-правове забезпечення діяльності Укравтодору
- •24.Основні завдання і права Укртранс інспекції
- •29. Міжнародні транспортні організації як специфічний вид суб’єктів транспортного права
- •30. Правовий статус споживачів транспортних послуг
- •31. Договір перевезення вантажу в прямому сполученні
- •32. Договір перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні
- •33.Договір перевезення пасажирів та багажу
- •34. Порядок оформлення договору оренди автомобіля
- •35. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
- •36.Поняття термінів франшиза і «бонус-малус»
- •37.Особливості правового регулювання перевезення пошти автомобільним транспортом
- •38.Договір транспортного експедирування
- •39. Особливості правового регулювання доставки вантажів автомобільним транспортом
- •40. Особливості правового регулювання доставки вантажів залізничним транспортом
- •41. Особливості правового регулювання доставки вантажів авіаційним транспортом
- •42. Поняття та види правопорушень на транспорті
- •43. Кримінально-правова відповідальність за транспортні злочини
- •44. Адміністративно-правова відповідальність за проступки на транспорті
- •45. Адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього руху
- •46. Порядок сплати адміністративних штрафів в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
- •47. Оформлення працівниками даі матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
- •48. Відповідальність перевізника за порушення транспортних зобов’язань
- •49. Відповідальність вантажовідправника та вантажоотримувача за порушення транспортних зобов’язань
- •50. Відповідальність сторін у договорі транспортного експедирування
- •51. Цивільно-правова відповідальність за порушення транспортних зобов’язань
- •52. Поняття міжнародних транспортних перевезень
- •53. Види міжнародних перевезень
- •54. Загально – правова регламентація міжнародних перевезень
- •55,56. Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень
- •57. Правова регламентація перевезень у зарубіжних країнах
- •58. Відповідальність у міжнародних транспортних зобов*язаннях
- •1. Відповідальність перевізника:
- •59. Відповідальність користувачів транспортних послуг
- •60. Загальні умови перевезення небезпечних вантажів
- •61. Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів
- •62. Утворення та основні засади діяльності конкурсного комітету з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Об*єкт конкурсу
- •63. Порядок оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на
- •1.Поняття і предмет транспортного права
- •27. Порядок здійснення державного контролю на автомобільномутранспорті
- •28. Правове становище транспортних організацій та їх об’єднань як суб’єктів транспортного права особливого виду
13 . Лiцензування транспортної дiяльностi
Правові основи л1цензування визначені ст.ст.12, 14 Господарського кодексу України та Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі – закон про ліцензування). Термін «ліцензування» охоплює діяльність органів ліцензування, пов'язану з видачей, переоформленням та анулюванням ліцензій, видачей дублікатів ліцензій, веденням ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контролем за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видачею розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
Основними принципами державної політики у сфері ліцензування є: забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України; встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Суб'єкт господарювання, який має намір надавати послуги з перевезення вантажів залізничним, автомобільним, повітряним або водним транспортом повинен отримати ліцензію - єдиний документ дозвільного характеру, який дає право на зайняття такою діяльностью, до початку здійснення перевезень.
Для цього йому необхідно звернутися до органу ліцензування) із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані: 1) відомості про суб'єкта господарювання-заявника: найменування, (прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий), - для фізичної особи-підприємця); місцезнаходження (місце проживання), банківські реквізити, ідентифікаційний код; 2) вид транспортного перевезення (залізничним, автомобільним, повітряним або водним транспортом), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Орган ліцензування у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, приймає рішення: 1) про видачу ліцензії; 2) про відмову у її видачі; 3) про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду.
Повідомлення про прийняття рішення надсилається (видається) заявникові у письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати його прийняття.
Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо вона подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень; або документи оформлені з порушенням вимог законодавства
Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії.
Підставами для відмови у видачі ліцензії є: недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії; або невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для певного виду перевезень, зазначеного в заяві про видачу ліцензії. Аналіз Ліцензійних умов, які діють у галузі вантажоперевезень дозволив виявити наступні групи:
квалифікаційні;
організаційні;
технічні;
інші.
Квалифікаційні вимоги, перш за все, спрямовані на забезпечення належного рівня професійної підготовки персоналу перевезника та містять застереження щодо наявності відповідної освіти (спеціальних знань – для автоперевезників), мінімального досвіду роботи, придатності за станом здоров'я до здійснення дорученої роботи.
Організаційні вимоги, головним чином, стосуються забезпечення належного виконання зобов'язань з перевезення та підвищення їх безпеки та
Технологічні вимоги пред'являються до технічного стану транспортних засобів перевезника і передбачають виконання правил експлуатації транспортного засобу та наявність необхідної нормативно-технічної документації. На автоперевезника покладається додаткове зобов'язання щодо візуального розміщення інформації про технічний стан транспортного засобу.
Інші вимоги не є типовими і залежать від специфічності виду перевезення.