
- •1.Поняття і предмет транспортного права
- •2.Місце транспортного права у системі наук
- •4. Система транспортного права
- •5. Джерела транспортного права
- •7. Загальні засади правового регулювання діяльності транспортного комплексу України
- •13 . Лiцензування транспортної дiяльностi
- •14. Ліцензійні норми провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх і міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.
- •15. Перелік документів, які подаються для отримання ліцензії
- •16. Порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг.
- •17. Регулювання цін і тарифів в галузі транспортної діяльності
- •18. Поняття, правовий статус та види суб'єктів транспортного права
- •19. Центральні органи законодавчої та виконавчої влади як суб’єкти управління транспортом.
- •21.Основні завдання та права Украавтодору
- •22.Структура укравтодору
- •23. Нормативно-правове забезпечення діяльності Укравтодору
- •24.Основні завдання і права Укртранс інспекції
- •29. Міжнародні транспортні організації як специфічний вид суб’єктів транспортного права
- •30. Правовий статус споживачів транспортних послуг
- •31. Договір перевезення вантажу в прямому сполученні
- •32. Договір перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні
- •33.Договір перевезення пасажирів та багажу
- •34. Порядок оформлення договору оренди автомобіля
- •35. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
- •36.Поняття термінів франшиза і «бонус-малус»
- •37.Особливості правового регулювання перевезення пошти автомобільним транспортом
- •38.Договір транспортного експедирування
- •39. Особливості правового регулювання доставки вантажів автомобільним транспортом
- •40. Особливості правового регулювання доставки вантажів залізничним транспортом
- •41. Особливості правового регулювання доставки вантажів авіаційним транспортом
- •42. Поняття та види правопорушень на транспорті
- •43. Кримінально-правова відповідальність за транспортні злочини
- •44. Адміністративно-правова відповідальність за проступки на транспорті
- •45. Адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього руху
- •46. Порядок сплати адміністративних штрафів в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
- •47. Оформлення працівниками даі матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
- •48. Відповідальність перевізника за порушення транспортних зобов’язань
- •49. Відповідальність вантажовідправника та вантажоотримувача за порушення транспортних зобов’язань
- •50. Відповідальність сторін у договорі транспортного експедирування
- •51. Цивільно-правова відповідальність за порушення транспортних зобов’язань
- •52. Поняття міжнародних транспортних перевезень
- •53. Види міжнародних перевезень
- •54. Загально – правова регламентація міжнародних перевезень
- •55,56. Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень
- •57. Правова регламентація перевезень у зарубіжних країнах
- •58. Відповідальність у міжнародних транспортних зобов*язаннях
- •1. Відповідальність перевізника:
- •59. Відповідальність користувачів транспортних послуг
- •60. Загальні умови перевезення небезпечних вантажів
- •61. Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів
- •62. Утворення та основні засади діяльності конкурсного комітету з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Об*єкт конкурсу
- •63. Порядок оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на
- •1.Поняття і предмет транспортного права
- •27. Порядок здійснення державного контролю на автомобільномутранспорті
- •28. Правове становище транспортних організацій та їх об’єднань як суб’єктів транспортного права особливого виду
48. Відповідальність перевізника за порушення транспортних зобов’язань
Господарсько-правова відповідальність застосовується за порушення транспортних зобов'язань сторонами договору перевезення вантажу (перевізником, вантажовідправником та вантажоодержувачем) і договору транспортного експедирування (експедитором та клієнтом). Підстави і випадки застосування господарсько-правової відповідальності за порушення транспортних зобов'язань регламентуються ГК України, іншими законами, транспортними кодексами і статутами, а також відомчими актами Міністерства транспорту України.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами, правилами або встановлений сторонами в договорі перевезення вантажу (якщо строк доставки вантажу в законодавстві не встановлений). Прострочення доставки свідчить про неналежне виконання перевізником свого обов'язку за договором і тому є підставою застосування до нього штрафних санкцій як виду господарсько-правової відповідальності. Розмір штрафу в кожному конкретному випадку встановлюється транспортними кодексами, статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Прострочення доставки вантажу може бути причиною його втрати, нестачі або пошкодження. У цьому випадку сплата штрафу за прострочення доставки вантажу не звільняє перевізника від відповідальності за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, які сталися внаслідок прострочення.
Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо доведе, що прострочення сталося не з його вини.
За шкоду, заподіяну під час перевезення вантажу, перевізник відповідає:
- у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;
- у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;
- у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.
49. Відповідальність вантажовідправника та вантажоотримувача за порушення транспортних зобов’язань
Відповідальність вантажовідправника та вантажоодержувача під час перевезень вантажу автомобільним транспортом регламентується Статутом автомобільного транспорту УРСР (далі - Статут), Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон), Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила).
За невиконання плану перевезень і прийнятого до виконання разового замовлення вантажовідправники і вантажоодержувачі несуть матеріальну відповідальність.
Вантажовідправник (вантажоодержувач) за непред'явлення до перевезення вантажу в кількості, передбаченій місячним планом перевезення або прийнятій до виконання разовим замовленням, сплачує автотранспортному підприємству або організації штраф у розмірі 20 % вартості перевезення непред'явленого вантажу.
За невикористання вантажовідправником поданих контейнерів або за відмову від передбачених місячним планом або разовим замовленням контейнерів він сплачує штраф у розмірі, визначеному залежно від тоннажу контейнера.
У разі відмови вантажовідправника (вантажоодержувача) повністю або частково використати автомобілі, робота яких оплачується за почасовим тарифом, в кількості, вказаній у місячному плані або в прийнятому до виконання разовому замовленні, вантажовідправник (вантажоодержувач) сплачує автотранспортному підприємству або організації штраф у розмірі 10 % вартості користування автомобілями на підставі часу користування, вказаного у місячному плані або замовленні.
Вантажовідправник звільняється від сплати штрафу за невиконання плану перевезень або прийнятого до виконання разового замовлення, якщо воно сталося внаслідок:
- явищ стихійного характеру (заметів, повеней, пожежі тощо);
- аварії на підприємстві, внаслідок якої роботу підприємства було припинено на строк не менш трьох діб;
- тимчасового припинення або обмеження перевезення вантажів автомобільними шляхами.
За затримку з вини вантажовідправника або вантажоодержувача автомобілів (автопоїздів), а також обмінних напівпричепів, поданих під вантаження або розвантаження, понад установлені строки (простій) вантажовідправник або вантажоодержувач - замовник автотранспорту сплачує автотранспортному підприємству або організації штраф за кожну хвилину простою автомобіля (автопоїзда). Розмір штрафу в цьому випадку розраховується залежно від вантажопідйомності автомобіля. Вказаний штраф сплачується замовником автотранспорту також за простій автомобіля з його вини в гаражі автотранспортного підприємства й організації або на шляху слідування.
За затримку контейнерів, що належать автотранспортним підприємствам, понад установлені норми підприємства, організації і установи - вантажовідправники і вантажоодержувачі сплачують штраф у розмірах, що визначаються залежно від тоннажу контейнерів.
Вантажовідправник і вантажоодержувач звільняються від сплати штрафу за простій рухомого складу і затримку контейнерів, якщо простій рухомого складу або затримка контейнерів сталися через явища стихійного характеру або аварію на підприємстві, внаслідок яких відповідно до чинних положень заборонено виконувати вантажно-розвантажувальні роботи.
Якщо вантажовідправником пред'явлено до перевезення вантаж, не передбачений заявкою або прийнятим до виконання разовим замовленням, або з призначенням в інший пункт, автотранспортне підприємство або організація мають право відмовитися від перевезення, стягнувши вартість пробігу автомобіля в обох напрямках відповідно до тарифів.
За недовантаження контейнерів масою брутто 10, 20 і ЗО тонн до технічної норми або повної вантажопідйомності (місткості) вантажовідправник сплачує штраф у розмірі, що передбачається в єдиних тарифах на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Штраф за недовантаження не стягується, якщо вантажовідправник зробив довантаження контейнера.
За неправильне зазначення в товарно-транспортних документах ваги вантажу, його найменування вантажовідправник або вантажоодержувач - замовник автотранспорту сплачує штраф у визначеному розмірі з кожного товарно-транспортного документа.
За відмову від оформлення або за неправильне оформлення товарно-транспортного документа, а також дорожнього листа вантажовідправник або вантажоодержувач - замовник автотранспорту також сплачує штраф у визначеному розмірі з кожного товарно-транспортного документа і дорожнього листа.
За пред'явлення вантажу, забороненого до перевезення, або вантажу, який потребує під час перевезення особливих застережних заходів, з неправильним зазначенням найменування чи властивості вантажу з вантажовідправника, крім стягнення заподіяних автотранспортному підприємству або організації збитків, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за найвищим тарифом за всю відстань перевезення.
За затримку автомобілів і контейнерів, яка виникла внаслідок того, що до товарно-транспортної накладної не були додані документи, необхідні для виконання митних, санітарних та інших адміністративних правил, вантажовідправник або вантажоодержувач сплачує штраф і відшкодовує понесені автотранспортним підприємством або організацією з тієї самої причини збитки.
Вантажовідправник і вантажоодержувач зобов'язані відшкодувати автотранспортному підприємству або організації збитки, що сталися з їхньої вини внаслідок перевантаженості, пошкодження рухомого складу під час навантаження або розвантаження, неправильного вантаження, упаковки або неправильного кріплення вантажу.
Вантажоодержувач, який не прийняв від автотранспортного підприємства або організації у випадку централізованого вивозу зі станцій залізниць, портів (пристаней) і аеропортів вантаж у строки, встановлені транспортними статутами (кодексами) відповідних видів транспорту або виданими на підставі їх правилами, відшкодовує автотранспортному підприємству або організації зв'язані з цим збитки, зокрема сплачені збори за зберігання вантажів і штрафи.