44. Адміністративно-правова відповідальність за проступки на транспорті

Адміністративний проступок – це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на власність, права та обов’язки громадян, на державний або громадський порядок, на встановлений порядок управління, за що законодавством України передбачено адміністративну відповідальність.

Структуру адміністративних правопорушень складають об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна сторона. Ці елементи характеризують поведінку людини як взаємозв’язок і взаємозалежність вчинку (діяння) і свідомості, тобто об’єктивного і суб’єктивного.

Об’єкт адміністративного проступку – це суспільні відносини на транспорті, які врегульовані правовими нормами та перебувають під охороною санкцій (в даному випадку – адміністративних). Це суспільні відносини у сфері порушення правил охорони порядку і безпеки руху на транспорті, які утворюються в процесі експлуатації і користування різними видами транспорту. Адміністративні проступки загрожують життю та здоров’ю людей, посягають на порядок і безпеку руху, порядок експлуатації транспорту, управління у сфері дорожнього руху, завдають матеріальної шкоди транспортним засобам, рухомому складу, шляхам сполучення, порушують право власності.

Об’єктивна сторона адміністративного проступку – це зовнішній прояв посягання на об’єкт, який охороняється адміністративно-правовою санкцією. Вона включає в себе наступні ознаки:

• протиправне діяння (дія або бездіяльність);

• шкідливі наслідки цього діяння;'

• причинний зв’язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками;

• місце, час, умови та засоби вчинення правопорушення.

Суб’єкт адміністративного проступку на транспорті характеризується окремими ознаками, за якими особа визнається як той, хто вчинив проступок (осудність особи, її вік та виконання визначених законом протиправних діянь).

Суб’єктивна сторона адміністративних проступків на транспорті – це психічне ставлення суб’єкта до скоєного ним діяння, його наслідків. Ознаки суб’єктивної сторони – це вина, мотив і мета.

Вина – це усвідомлення (передбачення) особою недопустимості протиправної поведінки і можливості настання пов’язаних з поведінкою результатів.

Мотив і мета є факультативними ознаками суб’єктивної сторони.

До діянь, за які чинним законодавством передбачається адміністративна відповідальність, належать:

1. Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на залізничному транспорті (ст. 109 КпАП України).

2. Порушення правил користування засобами залізничного транспорту (ст. 110 КпАП України):

3. Порушення правил безпеки польотів (ст. 111 КпАП України)

4. Порушення правил міжнародних польотів (ст. 113 КпАП України).

5. Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті (ст. 114 КпАП України):

6. Порушення правил користування засобами морського транспорту (ст. 115 КпАП України)

7. Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах (ст. 116 КпАП України)

8. Порушення правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах (ст. 116-2 КпАП України):

9. Порушення правил реєстрації торговельних суден (ст. 116-3 КпАП України)

10. Порушення правил користування засобами автомобільного транспорту та електротранспорту (ст. 119 КпАП України):

11. Порушення правил пожежної безпеки на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті (ст. 120 КпАП України).

12. Порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, правил користування ременями безпеки або мотошоломами (ст. 121 КпАП України)

13. Експлуатація водіями транспортних засобів, номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах (ст. 121-1 КпАП України)

14. Перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху, невиконання сигналів регулювання дорожнього руху, порушення правил перевезення людей та інших правил дорожнього руху (ст. 122 КпАП України)

та ін.