
- •1.Поняття і предмет транспортного права
- •2.Місце транспортного права у системі наук
- •4. Система транспортного права
- •5. Джерела транспортного права
- •7. Загальні засади правового регулювання діяльності транспортного комплексу України
- •13 . Лiцензування транспортної дiяльностi
- •14. Ліцензійні норми провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх і міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.
- •15. Перелік документів, які подаються для отримання ліцензії
- •16. Порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг.
- •17. Регулювання цін і тарифів в галузі транспортної діяльності
- •18. Поняття, правовий статус та види суб'єктів транспортного права
- •19. Центральні органи законодавчої та виконавчої влади як суб’єкти управління транспортом.
- •21.Основні завдання та права Украавтодору
- •22.Структура укравтодору
- •23. Нормативно-правове забезпечення діяльності Укравтодору
- •24.Основні завдання і права Укртранс інспекції
- •29. Міжнародні транспортні організації як специфічний вид суб’єктів транспортного права
- •30. Правовий статус споживачів транспортних послуг
- •31. Договір перевезення вантажу в прямому сполученні
- •32. Договір перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні
- •33.Договір перевезення пасажирів та багажу
- •34. Порядок оформлення договору оренди автомобіля
- •35. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
- •36.Поняття термінів франшиза і «бонус-малус»
- •37.Особливості правового регулювання перевезення пошти автомобільним транспортом
- •38.Договір транспортного експедирування
- •39. Особливості правового регулювання доставки вантажів автомобільним транспортом
- •40. Особливості правового регулювання доставки вантажів залізничним транспортом
- •41. Особливості правового регулювання доставки вантажів авіаційним транспортом
- •42. Поняття та види правопорушень на транспорті
- •43. Кримінально-правова відповідальність за транспортні злочини
- •44. Адміністративно-правова відповідальність за проступки на транспорті
- •45. Адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього руху
- •46. Порядок сплати адміністративних штрафів в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
- •47. Оформлення працівниками даі матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
- •48. Відповідальність перевізника за порушення транспортних зобов’язань
- •49. Відповідальність вантажовідправника та вантажоотримувача за порушення транспортних зобов’язань
- •50. Відповідальність сторін у договорі транспортного експедирування
- •51. Цивільно-правова відповідальність за порушення транспортних зобов’язань
- •52. Поняття міжнародних транспортних перевезень
- •53. Види міжнародних перевезень
- •54. Загально – правова регламентація міжнародних перевезень
- •55,56. Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень
- •57. Правова регламентація перевезень у зарубіжних країнах
- •58. Відповідальність у міжнародних транспортних зобов*язаннях
- •1. Відповідальність перевізника:
- •59. Відповідальність користувачів транспортних послуг
- •60. Загальні умови перевезення небезпечних вантажів
- •61. Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів
- •62. Утворення та основні засади діяльності конкурсного комітету з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Об*єкт конкурсу
- •63. Порядок оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на
- •1.Поняття і предмет транспортного права
- •27. Порядок здійснення державного контролю на автомобільномутранспорті
- •28. Правове становище транспортних організацій та їх об’єднань як суб’єктів транспортного права особливого виду
40. Особливості правового регулювання доставки вантажів залізничним транспортом
На залізничному транспорті залізничним перевізником є залізниця, під якою в Законі України “Про залізничний транспорт” розуміють статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.
Сьогодні в Україні функціонують 6 залізниць: Донецька, Львівська, Одеська, Південна. Південно-Західна, Придніпровська.
Окрім загальних нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність в цілому, є Господарський кодекс України, Закон України «Про залізничний транспорт», Статут залізниць України та Правила перевезення вантажів залізничним транспортом.
У разі систематичного здійснення перевезень вантажів між залізницею та відправником укладається договір про організацію перевезень вантажів. Одноразове перевезення може здійснюватися за окремим замовленням без укладення договору на умовах, погоджених залізницею і відправником.
Якщо при зовнішньому огляді тари або упаковки пред'явленого до перевезення вантажу будуть помічені недоліки, які можуть призвести до втрати, псування або пошкодження вантажу, то відправник зобов'язаний на вимогу станції їх виправити. Маса вантажу визначається відправником. Договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту оформлення перевізних документів і накладення в них календарного штемпеля станції відправлення. Факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон (контейнер) відправником, підтверджується підписанням сторонами Пам'ятки про користування вагонами.
Накладна – це основний перевізний документ встановленої форми. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна та дорожня відомість супроводжують вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Дорожня відомість – перевізний документ, який засвідчує факт згоди між відправником і залізницею про перевезення вантажу. В дорожній відомості ставиться й підпис про одержання вантажу, після якого одержувач може отримати накладну.
Квитанція про приймання вантажу є документом, який підтверджує приймання перевізником як вантажу, так і усіх ризиків, пов’язаних з його перевезення на себе. Вона видається відправнику.
При отриманні вантажу одержувач зобов'язаний повністю вивантажити вантаж із вагона, очистити внутрішню та зовнішню поверхню вагону від бруду, захисної плівки, наклейок, бірок і написів, залишків вантажу, провести у разі перевезення тварин, птиці, сирих тваринних продуктів та швидкопсувних вантажів дезінфекцію у спеціально обладнаних місцях за свій рахунок.Залізниця має право не приймати не очищені після вивантаження вагони і контейнери. В такому разі нарахування плати за користування вагонів (контейнерів) за весь час їх затримки під очищенням не припиняється.