35. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Об'єктом цього виду страхування є цивільна відповідальність власників наземних транспортних засобів, яку вони несуть перед законом як власники джерела підвищеної небезпеки для оточуючих, тобто третіх осіб. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є обов'язковим на території всіх країн Європи. Відсутність у власника транспортного засобу страхового поліса такої відповідальності вважається серйозним правопорушенням, яке карається штрафом або навіть тюремним ув'язненням.

Суб'єктами ОСЦПВВНТЗ є:

• Страхувальники — власники наземних транспортних засобів, якими, відповідно до Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вважається юридична чи фізична особа, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на праві власності, повного господарського відання, оперативного управління або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручення тощо).

• Страховики — юридичні особи, які отримали в Держфінпослуг України відповідну ліцензію на проведення цього виду страхування.

• Треті особи (потерпілі) — юридичні та фізичні особи, яким заподіяно шкоду транспортним засобом унаслідок дорожньо-транспортної пригоди і цивільно-правова відповідальність яких застрахована.

Законодавство передбачає укладення двох видів договорів страхування:

1. Внутрішній договір — укладається з власником транспортного засобу, зареєстрованого в Україні чи тимчасово ввезеного на територію України для користування. Він діє виключно на території України.

2. Договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності — укладається у випадку користування транспортними засобами за межами України.

Розрізняють такі страхові сертифікати:

— "Зелена картка — вся Європа";

— "Зелена картка — Східна Європа".

За внутрішнім договором ОСЦПВВТЗ відшкодуванню страховиком підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху транспортного засобу, якщо має місце причинний зв'язок між рухом транспортного засобу та заподіяною ним шкодою.

Договір ОСЦПВВНТЗ укладається на основі заяви страхувальника, в якій зазначається тип, марка й державний номерний знак та місце реєстрації транспортного засобу, строк страхування і розмір страхової суми. У разі укладання такого договору страхувальником — юридичною особою дія договору поширюється на водія, який керує цим транспортним засобом.

Контроль за наявністю страхового поліса ОСЦПВВНТЗ у власника (водія) транспортного засобу під час його експлуатації здійснюється органами внутрішніх справ згідно з чинним законодавством.

36.Поняття термінів франшиза і «бонус-малус»

Франши́за — частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Франчайзинг, комерційна концесія - вид відносин між ринковими суб'єктами, коли одна сторона (франчайзер) передає іншій стороні (франчайзі) за плату (роялті) право на певний вид бізнесу, використовуючи розроблену бізнес-модель його ведення. Це розвинута форма ліцензування, при якій одна сторона (франчайзер) надає іншій стороні (франчайзі) оплатне право діяти від свого імені, використовуючи товарні знаки та / або бренди франчайзера.

У загальному значенні , франчайзинг - це « оренда» товарного знака або комерційного позначення . Використання франшизи регламентується договором між франчайзером (той , хто надає франшизу ) і франчайзі (той , хто її отримує ) . Зміст договору може бути по-різному , від простого до дуже складного , що містить найдрібніші подробиці використання товарного знака. Як правило , в договорі регламентується сума відрахувань за використання франшизи (вона може бути фіксована , одноразова за певний період , складова відсоток від продажів). Вимога відрахувань може і відсутні , але в такому випадку франчайзі зобов'язується купувати у франчайзера певну кількість товару / робіт / послуг.

Окремим пунктом договорів можуть служити умови використання товарного знака / бренду . Ці вимоги можуть бути як дуже простими (наприклад , франчайзі має право використовувати бренд в конкретній галузі) , так і жорсткими (наприклад , франчайзі зобов'язується використовувати обладнання в магазині в точній відповідності з вимогами франчайзера - від розмірів і кольору полиць до уніформи персоналу).

Бонус-малус - це система бонусів (знижок) до основної тарифної ставки, за допомогою якої страхова компанія зменшує страховий внесок (на термін не менш 1-го року), якщо об'єкт страхування не звертався за реалізацією страхового ризику. Окрім того, що враховуються показники автомобіля, водіїв, допущених до управління, стаж, вік, стали враховувати індивідуальні якості водія, що виражаються в коефіцієнті. Цей коефіцієнт виражає міру досвідченості водія і кількісті (або відсутність) дорожньо-транспортних випадків за участю страхувальника, в яких страхувальник був визнаний винним .

Насправді в ідеалі система «бонус-малус» була створена не для того, щоб страховики демпінгували, а для того, щоб вони мали можливість заохочувати водіїв за безаварійну їзду або, навпаки, карати за погане водіння. а визначенням, компанія використовує СБМ, якщо:

• поліси, що належать даній тарифній групі можуть бути розділені на кінцеве число класів, які позначаються через Ci або ж просто i (i=1...s), так, щоб розмір річної премії залежав лише від номера класу.

• Клас, до якого відноситься поліс в поточний період страхування (звичайною один рік), визначається виключно класом, в якому він знаходився в попередній період і числом страхових випадків, зареєстрованих в даний період.