1.Поняття і предмет транспортного права

транспортне право – це наука, галузь права, та навчальна дисципліна, що досліджує, вивчає та розкриває цивільно-, адміністративно-, господарсько-правові й інші правовідносини із володіння, користування та розпорядження транспортними засобами, забезпечення функціонування єдиної транспортної системи, надання послуг із перевезення вантажів та пасажирів, що виникають та діють між громадянами України, іноземцями, суб’єктами господарювання, державними органами, спираючись на загальноправові та окремі галузеві принципи, і пропонує напрями й механізми вдосконалення законодавства та правової практики з метою задоволення потреб держави, суб’єктів господарювання та фізичних осіб – громадян у перевезенні вантажів і пасажирів.

Транспортне право можна розглядати у трьох іпостасях: як науку, галузь права та навчальну дисципліну. Предмет навчальної дисципліни включає в себе предмет науки і галузі права, а наука більшою мірою розвивається у межах галузі права і поступово розширює її предмет, то основним напрямом розгляду транспортного права має бути розгляд його як галузі права.

Транспортне право є комплексною галуззю права. В залежності від переважаючих правовідносин його можна розглядати як частину цивільного, господарського чи адміністративного права.

У випадку дослідження правовідносин, пов’язаних із володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами громадянами України та інших держав, і регулюванням подібних питань, транспортне право необхідно розглядати як підгалузь цивільного права.

При дослідженні правовідносин, пов’язаних із володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами громадянами України та інших країн, що здійснюють підприємницьку діяльність без отримання статусу юридичної особи, а також підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднаннями з метою отримання прибутку чи досягнення іншого соціально-економічного ефекта, транспортне право повинно розглядатися як підгалузь господарського права.

Правовідносини, пов’язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху, організації процесів дорожнього руху, оподаткуванням власників транспортних засобів, їх використанням з метою наповнення Державного та місцевих бюджетів, характеризують транспортне право як підгалузь фінансового права як частини адміністративного права або як підгалузь адміністративного права взагалі.

Зазначені вище та інші правовідносини в комплексі складають предмет транспортного права.

2.Місце транспортного права у системі наук

Транспортне право є комплексною галуззю права, оскільки не має жодного власного метода, предмет транспортного права є частиною предмета деяких інших галузей права, не має власних правових принципів, не має правових шкіл та ін.. Транспортне право найбільш сильно пов’язане з самостійними галузями права – цивільним, господарським, адміністративним. Крім цього транспортне право спирається на засади конституційного права і пов’зане з кримінальним правом у випадку скоєння злочинів суб’єктами транспортного права або їхніми співробітниками – фізичними особами. Також транспортне право пов’язане із міжнародним правом.

Крім самостійних галузей права транспортне право має тісні зв’язки з іншими комплексними галузями права.

Найбільш тісні зв’язки простежуються з:

- комплексними галузями права, що є підгалузями господарського права: банківським правом, торговим правом, страховим правом, інвестиційним правом, комерційним правом, правовим регулюванням зовнішньоекономічної діяльності та ін.;

- галузями права, що є підгалузями цивільного права: правовим регулюванням відносин власності, правом інтелектуальної власності та ін.;

- галузями права, що є підгалузями адміністративного права: правовим регулюванням адміністративної діяльності правоохоронних органів (зокрема, органів ДАІ), адміністративним наглядом та ін.

Крім юридичних наук транспортне право має зв’язки з іншими суспільними науками. Правовідносини у транспортному праві будуються на засадах, закладених філософією на основі об’єктивних законів логіки. Пізнання розвитку зв’язків між різними суб’єктами транспортного права можливе на основі застосування методологічного апарату матеріалістичної діалектики і категорій нових напрямів філософії ХХІ століття – синерґетики та герменевтики.

Теоретичне обґрунтування питань здійснення ефективної діяльності з метою отримання прибутку, розширення ринків збуту та асортименту, підвищення ефективності управління, збільшення обсягів і покращення якості виробництва та надання послуг у сфері, пов’язаній з транспортною системою, здійснюється в межах економічних дисциплін – економічної теорії, маркетинга, менеджмента та ін. Питання правового регулювання страхування автоцивільної відповідальності з економічної точки зору роз’ясняються у курсі дисципліни «Страхова справа». Кредитування суб’єктів господарювання та фізичних осіб, пов’язане з транспортними засобами, з економічної точки зору розглядається в курсах «Банківська справа», «Фінанси та кредит» та ін.

Крім цього транспортне право пов’язане з різними технічними науками, що будуються на фізиці і пояснюють процеси функціонування різних вузлів та механізмів, з яких складаються транспортні засоби. Відомо, що різні фізичні, технічні та механічні характеристики транспортних засобів впливають на правове регулювання їхньої діяльності.

3. зв’язок Транпортного права з юридичними та іншими науками.

Транспортне право є комплексною галуззю права, оскільки не має жодного власного метода, предмет транспортного права є частиною предмета деяких інших галузей права, не має власних правових принципів, не має правових шкіл та ін.. Транспортне право найбільш сильно пов’язане з самостійними галузями права – цивільним, господарським, адміністративним. Крім цього транспортне право спирається на засади конституційного права і пов’зане з кримінальним правом у випадку скоєння злочинів суб’єктами транспортного права або їхніми співробітниками – фізичними особами. Також транспортне право пов’язане із міжнародним правом. Крім самостійних галузей права транспортне право має тісні зв’язки з іншими комплексними галузями права. Найбільш тісні зв’язки простежуються з:

- комплексними галузями права, що є підгалузями господарського права: банківським правом, торговим правом, страховим правом, інвестиційним правом, комерційним правом, правовим регулюванням зовнішньоекономічної діяльності та ін.;

- галузями права, що є підгалузями цивільного права: правовим регулюванням відносин власності, правом інтелектуальної власності та ін.;

- галузями права, що є підгалузями адміністративного права: правовим регулюванням адміністративної діяльності правоохоронних органів (зокрема, органів ДАІ), адміністративним наглядом та ін.

Крім юридичних наук транспортне право має зв’язки з іншими суспільними науками. Правовідносини у транспортному праві будуються на засадах, закладених філософією на основі об’єктивних законів логіки. Пізнання розвитку зв’язків між різними суб’єктами транспортного права можливе на основі застосування методологічного апарату матеріалістичної діалектики і категорій нових напрямів філософії ХХІ століття – синерґетики та герменевтики.

Теоретичне обґрунтування питань здійснення ефективної діяльності з метою отримання прибутку, розширення ринків збуту та асортименту, підвищення ефективності управління, збільшення обсягів і покращення якості виробництва та надання послуг у сфері, пов’язаній з транспортною системою, здійснюється в межах економічних дисциплін – економічної теорії, маркетинга, менеджмента та ін. Питання правового регулювання страхування автоцивільної відповідальності з економічної точки зору роз’ясняються у курсі дисципліни «Страхова справа». Кредитування суб’єктів господарювання та фізичних осіб, пов’язане з транспортними засобами, з економічної точки зору розглядається в курсах «Банківська справа», «Фінанси та кредит» та ін.

Крім цього транспортне право пов’язане з різними технічними науками, що будуються на фізиці і пояснюють процеси функціонування різних вузлів та механізмів, з яких складаються транспортні засоби. Відомо, що різні фізичні, технічні та механічні характеристики транспортних засобів впливають на правове регулювання їхньої діяльності.