Будова фотозбільшувача

Найпростіший фотозбільшувач складається з джерела світла (лампа розжарювання), тримача негатива та об'єктива.

Лампа розжарювання. 220 В, 60 Вт, 720 лм, цоколь E27, Висота приблизно 110 мм

Принцип роботи фотозбільшувача

Негатив освітлюється лампою розжарювання через конденсор і, за необхідності, через матове скло. Зображення із негативу проектується об'єктивом на експонований фотопапір.

Для контролю за правильним фокусуванням багато фотозбільшувачів мали щілинний клин — при висуненні тримача негатива на екран проектувалися дві світлові лінії; при правильному наведенні на різкість ці лінії зводилися в одну.

Для збільшення масштабу зображення проекційна голівка могла бути розвернутою на 180° (кадрувальна рамка розташовувалась на підлозі) або на 90° на бік (проекція на стіну). У такому вигляді фотозбільшувач міг використовуватися як діапроектор. Фотозбільшувачі сімейства «УПА» комплектувалися дзеркальною насадкою на об'єктив (проекція на стіну) і пристосуванням для перегляду діафільму.

Універсальний фотозбільшувач для 24 х 36 та 90 × 120 мм фотоплівки

Перед роботою необхідно було добитися рівномірної освітленості екрану при закритій і відкритій діафрагмі. Це забезпечується рухомим кріпленням лампи розжарювання.

Класифікація фотозбільшувачів

-Малоформатні фотозбільшувачі:

Популярні моделі фотозбільшувачів призначалися для друку з негативів розміром 24 × 36 мм (35-мм фотоплівка):

«Іскра»

«Юність»

Фотозбільшувачі сімейства «УПА» (розбиралися і укладалися для перенесення та зберігання у валізу, в робочому стані кришка служила екраном)

«Дон»

«Ленінград»

«Таврія»

Фотозбільшувачі для 16-мм фотоплівки не випускалися, мініатюрні фотоапарати типу «Київ-30» комплектувалися вкладкою в негативотримач, або вкладка додавалась до збільшувача.

-Средньоформатні фотозбільшувачі:

Моделі фотозбільшувачів для друку з широкої 60-мм фотоплівки з негативів розміром 60 × 90 мм (плівка типу 120):

«Нева»

«Білорусь»

«Азов»

Фотозбільшувачі сімейства «Білорусь» дозволяли друк знімки з негативів розміром 90 × 120 мм.

До більшості середньоформатних фотозбільшувачів додавалося по два конденсори і по два об'єктиви (для 35-мм і 60-мм фотоплівки відповідно). Це дозволяло забезпечувати високу освітленість фотопаперу і уникати надмірного підняття проекційної голівки при друку з негативів розміром 24 × 36 мм.

Отже як при отриманні негативу, так і при друкуванні фотографій, зображення спочатку латентне: його необхідно спершу проявити (за допомогою проявника), а потім — зафіксувати. Під час отримання електронної фотографії зображення від оптичної системи оцифровується.

Фотографія широко застосовується на виробництві, в наукових дослідженнях, для офіційних документів і в дозвіллі. Художня фотографія є окремим видом мистецтва. Фотографічний процес лежить в основі створення кіно.

Класифікація фотографій

За використанням технічних засобів фотографію можна умовно поділити на:

- Фотографію традиційну (аналогову), яка базується на досягненнях оптики та хімічних технологій у галузі світлочутливих матеріалів. Аналогова фотографія у свою чергу поділяється на монохромну (зокрема, чорно-білу) та кольорову.

- Фотографію електронну, яка базується на електроннооптичних технологіях і технічних засобах, як аналогових, так і цифрових — цифрова фотографія.

За відтворюваними подіями на:

- Фотографію репортажну — на плівку фіксуються події, що відбуваються без втручання фотографа.

- Фотографію постановочну — зрежисовані фотографом кадри на певному тлі.