32. Офіційність правової естетики та її стандартизація в юридичній практиці.

32. Зовнішній облік і манери поведінки юриста.

При першій зустрічі відбувається оцінка юриста з точки зору сприйняття особливостей його поведінки і зовнішнього вигляду. На основі даної оцінки юристу може бути дана своєрідна характеристика, як позитивна, так і негативна.

Юрист повинен мати почуття прекрасного. Він не може не рахуватися з тим, яке враження він справляє на людей своєю зовнішністю. В одязі він повинен віддати перевагу діловому стилю. У контакті з клієнтами, колегами важливо все: вираз обличчя, підтягнутість, пострижені нігті й волосся, одяг, її стан, вміння вільно почувати себе в ній. Манера поведінки або етикет юриста де Етикет - це стійкий порядок поведінки, що виражає зовнішнє зміст принципів моралі і складається з правил ввічливого поводження в суспільстві (манери, одяг та ін.) Стійкий порядок поведінки означає сукупність усталених правил поведінки, що стосуються зовнішнього прояву ставлення до людей. Ритуальні форми етикету мають місце у сфері дипломатичних відносин (дотримання так званого дипломатичного протоколу). Службовий етикет юриста - стійкий порядок поведінки юриста при виконанні службових повноважень (напр., рішення юридичної справи), що виражає зовнішнє зміст принципів моралі і складається з правил ввічливого поводження в суспільстві (манери, форми звертання і вітання, одяг та ін.)

32. ! Культура мови суб'єктів юридичної практики.

Специфіка юридичної діяльності така, що юристу щодня доводиться зіштовхуватися з великою кількістю людей і тому дуже важко вибрати правила поведінки з кожним. Реальні обставини настільки різноманітні, що ніякі правила і норми не в змозі охопити їх повністю. Однак можна виділити головні з них, якими повинен керуватися юрист під час здійснення своєї професійної роботи. Культура мови суб'єктів будується на правилах взаємовідносин між юристом та іншими учасниками вирішення юридичної справи: Почуття такту - почуття емоційного співпереживання з кожним з учасників вирішення юридичної справи. Почуття такту допомагає визначити належну міру у виразах і вчинках. Такт передбачає уважне ставлення до особистості співрозмовника, вміння юриста коректно обійти по можливості питання, які можуть викликати незручність у навколишніх. Важливо постійно пам'ятати, що дотримання етикету та прояв такту - невід'ємна частина духовної культури юриста як службової особи, тим більше особистості керівника. У цьому сенсі керівник повинен бути зразком для своїх підлеглих, так як грубість і нестриманість упускає не тільки його авторитет, а й породжує конфліктні ситуації в колективі. Почуття такту має виявлятися в різних формах ділового спілкування юриста: повсякденне службове спілкування (прийом відвідувачів, відвідування громадян за місцем проживання, участь у нарадах, засіданнях і т.д.); специфічні форми службового спілкування (керівник і підлеглі, між колегами); екстремальні форми спілкування (під час обшуку, затримання і т.п.); невербальні і неспецифічні форми спілкування (телефон, ділове листування, виступи по радіо, телебаченню тощо). Ці та інші форми ділового спілкування юриста вимагають своїх принципів, правил і норм, які розкривають і доповнюють почуття такту. Коректність-стриманість у словах і манерах, виключення безглуздих питань, надмірної наполегливості і т.п. Ввічливість - зовнішній прояв доброзичливості, звернення по імені та по батькові, душевне розташування. Люб'язність - готовність надати послугу тому, хто цього потребує. Точність - своєчасність виконання обіцяного або дорученої справи.

Висока само-організованість - планування діяльності та дії, спрямовані на виконання плану та ін Головне, щоб за суворим дотриманням етикету не було прихованого неповаги, недоброзичливості до людей. Якщо етикет матиме чисто зовнішню, відірвану від свого морального змісту, форму, суворо канонізований характер, він перетворитися на офіційну форму лицемірства.