Отруєння.

Найбільша кількість надзвичайних ситуацій припадає на випадки отру­єння людей харчовими продуктами, токсичними та іншими речовинами.

Харчові отруєння — це тяжке захворювання травної системи та всього організму.

Виникають харчові отруєння з причин вживання в їжу несвіжих харчових продуктів, отруйних рослин та грибів.

З продуктів найнебезпечнішими є ті, які швидко псуються при збереженні без холодильника. Це молоко, вершки, вершкові та завар­ні креми, сири, яйця, різні ковбаси, м'ясні страви тощо.

Велика шкода від отруйних грибів та рослин.

Для запобігання харчових отруєнь не можна вживати несвіжі продукти.

При отруєннях в першу чергу потрібно викликати лікаря чи піти в лі­карню, якщо вона недалеко. А поки лікар прийде, найкращим засобом є промивання шлунка розчином перманганату калію (марганцівкою).

Інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин.

Епізоотія - це значне поширення хвороб тварин, що перевищує рівень захворювання в даному регіоні.

Найбільш поширені на території України такі епізоотичні хвороби, як туберкульоз великої рогатої худоби, лейкоз великої рогатої худо­би, лептоспіроз, сальмонельози, сибірка, сказ, класична чума свиней, хвороба Гамборо, хвороба Марека.

Ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками

Епіфіотії - масштабні захворювання рослин, що призводять до втрати 50 і більше відсотків врожаю.

В Україні при посівах зернових культур має місце епіфітотія бо­рошнистої роси, бурої листкової іржі, фузаріозу, сажкових та інших хвороб, а в степовій зоні відзначався масовий спалах розвитку найнебезпечнішого шкідника озимої пшениці - клопа-черепашки.

Боротьба зі стихійними лихами

Як правило, боротьба зі стихійними лихами має три етапи:

1 етап - проведення профілактичних робіт, головною метою яких є недопущення стихійного лиха, коли це можливо, чи зменшення його наслідків. Такі роботи проводяться задовго до початку дії сил стихії і можуть охоплювати дуже тривалий відрізок часу.

2 етап - роботи з локалізації, а в ряді випадків і з ліквідації стихій­ного лиха в період його дії. Мета цих робіт - максимально зменшити зони найбільш тяжких наслідків, звести їх до мінімуму, надати своє­часну допомогу потерпілим, терміново ліквідувати найнебезпечніші аварії. Це найбільш складний і відповідальний етап, так як доводить­ся працювати в умовах безпосередньої дії стихії.

3 етап - ліквідація стихійного лиха після того, як сили стихії за­спокоїлися. На цьому етапі продовжують надавати допомогу потерпі­лому населенню і проводять великий комплекс відновлювальних ро­біт. Тривалість етапу залежить від об'єму руйнувань, і в більшості випадків він триває значний час, інколи декілька років. Це найбільш трудомісткий етап.

Теми для рефератів, доповідей