- •Тема 2.1: «Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на
- •Основні поняття про небезпечні явища та надзвичайні ситуації.
- •Розподіл надзвичайних ситуацій природного характеру за видами
- •2. Геологічні небезпечні явища.
- •Характеристика землетрусу за дванадцятибальною системою м8к-64
- •3. Метеорологічні небезпечні явища
- •Шкала Бофорта для визначення сили вітру
- •Гідрологічні процеси.
- •Пожежі в природних екосистемах.
- •Біологічні небезпеки. Інфекційна захворюваність людей.
- •Отруєння.
- •Ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками
- •Боротьба зі стихійними лихами
- •Теми для рефератів, доповідей
- •Біологічні небезпеки.
Біологічні небезпеки. Інфекційна захворюваність людей.
Масове поширення інфекційних захворювань серед людей на значній території - це є епідемія.
Збудниками інфекційних захворювань можуть бути хвороботворні (патогенні) мікроорганізми (або їх токсини - отрути), носіями яких можуть бути комахи, тварини, людина, середовище поширення (проживання). Збудники найнебезпечніших інфекцій мають низку специфічних особливостей:
епідемічність, тобто можливість масового захворювання людей на значній території в короткий час (наприклад, епідемія грипу);
висока токсичність, тобто потужність уражаючої дії, яка набагато перевищує токсичність найсучасніших отруйних речовин;
контагіозність, тобто здатність передаватись від людини до людини, від тварини до людини тощо;
наявність інкубаційного (прихованого) періоду захворювання, що досягає (в залежності від виду збудника) кілька діб;
можливість консервації мікроорганізмів, що забезпечує їх життєздатність у висушеному стані протягом 5-10 років;
дальність розповсюдження бактеріального аерозолю (імітатори бактеріологічних рецептур при випробовуванні проникали на відстань 700 км);
трудність ідентифікації - виявлення збудників і визначення його концентрації (час ідентифікації збудників досягає кількох годин);
сильна психологічна дія на людину внаслідок страху захворювання і паніки.
Зважаючи на інтенсифікацію міжнародних сполучень України, існує реальна повсякденна загроза занесення на територію держави різних інфекційних захворювань.
Тому важливою умовою захисту людей від епідемій є ефективні санітарно-епідеміологічні заходи, що спрямовані на зниження інфекційних захворювань і ліквідацію небезпечних хвороб.
Для того, щоб ефективно захистити населення в період епідемії треба мати необхідні засоби колективного та індивідуального захисту (вакцини, сироватки, бактеріограф, антибіотики), а також провести роботи по захисту води та їжі.
Зона епідемічного зараження включає район виникнення епідемії і район її поширення, а також характеризується довжиною, глибиною і площею. Територія, в межах якої виникли масові ураження людей та сільськогосподарських тварин, називається осередком біологічного ураження. Для запобігання поширення інфекції в осередку ураження встановлюється карантин. В районах, прилеглих до осередку біологічного ураження, вводиться режим обсервації.
Карантин - це система протиепідемічних і режимних заходів, що спрямовані на повну ізоляцію осередку і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. На зовнішніх кордонах карантинного району встановлюється охорона, регулюється рух. Забороняється вихід людей, вивіз речей та продуктів харчування.
Обсервація передбачає проведення ізоляційних лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на припинення розповсюдження інфекційних захворювань. До режимних заходів у районі обсервації відносяться: максимальна обмеженість в'їзду та виїзду; заборона вивозу речей, які не пройшли знезаражування; посилення медичного контролю за продуктами харчування і водою; зменшення руху по зараженій території і інші заходи.
У зонах епідемій з самого початку їх виникнення проводяться заходи по знезаражуванню (дезінфекції), а також знищенню комах і гризунів.
Населення в зонах зараження розподіляється на маленькі групи, йому забороняється виходити зі своїх помешкань. Продукти харчування, питна вода та предмети широкого вжитку доставляються населенню в помешкання. Припиняється робота всіх підприємств і закладів, окрім тих, що мають особливу важливість для народного господарства. Вони переводяться на особливий режим роботи, робітники та службовці - на казармений стан із суворим виконанням протиепідемічних вимог. Харчування і відпочинок організовується по групах у спеціальних приміщеннях. У зонах карантину припиняється робота всіх навчальних закладів, забороняються видовища, функціонування ринків тощо. Термін карантину і обсервації встановлюють за тривалістю інкубаційного періоду захворювання, з моменту госпіталізації останнього хворого і закінчення дезінфекції.
Для запобігання масових інфекційних захворювань, населення повинно дотримуватись правил особистої гігієни, проводити обробку квартири, сходів, ручок дверей дезінфікуючими розчинами. Всі продукти необхідно зберігати в закритій тарі, воду і продукти перед вживанням піддавати тепловій обробці. При перших ознаках захворювання необхідно викликати лікаря та ізолювати хворого.
