10. Репрезинтативность выборки:

• Большее число х-ке;

• Все ситуации в которых проявлялись исследуемые качества.

ГЕНЕРАЛЬНАЯ ВЫБОРКА – все школьники, всех клас сов, всех регионов и стран.

11.Шкалирование. Виды измерительных шкал

Шкалы- определенные физические системы.

4 Вида шкал:

-номенативная(наименнованный)-неупорядоченная

-порядковая(ранговые, ординальные )-упорядоченая по степени выраженности,

-интервальная(параметрическая, баазальная, количественная)- непараметрич.статичтика корреляции, удаление по принципу 3-х синм, в долях от сигм и среднее от стандартного отклонения, переход от сырых балов к стандартным.

-шкала отношений(равные отношения, интервальная)-полное отсутствие признаков, абсолютне пороги, тесты шкал Роша- конструирован. Тестов, корреляц. Спирмена, Стьюдента.

12. Анализ и отсеивание заданий теста

Наилучшие задания, их должны решать от 20 до 80%. Все задан. Должны выявл 1 переменную. Дихотомические задания.

13. Дискриминативность

Это спосбность теста дифференц. Обследуемых относительно мах и мин результатов теста. Дискриминативность заданий теста - способность отдельных пунктов (заданий) теста дифференцировать обследуемых относительно "максимального" или "минимального" результата теста.

Еще одной особенностью эффективных тестов, по мнению П. Клайна, являются дискриминативность. Достижение удовлетворительного распределения показателей является одной из целей автора тестов. Нет необходимости подчеркивать то, что очевидно: какова ценность теста, по которому все испытуемые показали одинаковый результат? Посредством тщательного конструирования теста можно обеспечить соответствующий уровень дискриминативности, а это именно то, в чем тесты выигрывают по сравнению с другими формами испытаний.

Как видно, требования, которые ставят тестологи к эффективным тестам, между собой несколько отличаются. Цель измерений всегда заключается в получении информации о признаках объектов или событий. Измеряется не сам объект, а только свойства или отличительные признаки объекта.

14. Стандартизация (нормы теста и стандартизация процедуры тестирования)

Стандартизация- это единообразие процедуры проведения и оценки выполнения теста.

В психодіагностиці потрібно розрізняти дві форми стандартизації.

У першому випадку під стандартизацією розуміються обробка й регламентація процедури проведення, уніфікація інструкції, бланків обстеження, способів реєстрації результатів, умов тестування, характеристика контингентів досліджуваних.

В-другому - процедура одержання показників за тестом (норм) для репрезентативних груп досліджуваних, чим досягається порівнянність одержуваних результатів у різних досліджуваних.

Норми – це група показників із чітко визначених вибірок, а процедури одержання цих показників становлять процес стандартизації тесту.

Стандартизація тесту здійснюється на дуже великих групах досліджуваних. Для одержання норм за тестом для загальної популяції, наприклад, дітей шкільного віку, необхідна вибірка близько 10000 досліджуваних, де будуть представлені школярі державних і приватних шкіл, загальноосвітніх шкіл, гімназій і ліцеїв, міських і сільських шкіл, шкіл першого, другого і третього ступеню, шкіл з різних регіонів держави. Однак вибірка з обмеженої популяції (льотчиків-космонавтів або академіків національної академії наук), звичайно, не повинна бути настільки великою. Репрезентативність вибірки важливіше, ніж її розмір. Невелика, але репрезентативна вибірка дозволить отримати більш точні норми, ніж велика, але нерівномірно представлена (зміщена).

(релевантна група −це група, що відповідає даному індивідуумові за впливовими для більшості психологічних якостей показникам −віком, статтю, національністю, соціальним статусом, освіті й т п. Показники індивідуума порівнюються з показниками релевантної нормативної групи за допомогою певного перетворення, що виявляє статус цього індивідуума в даній групи.. Перетворення «сирих» балів до більш зручних кількісних еквівалентів спрощує їхній аналіз і інтерпретацію. До найбільш поширених стандартних показників відносяться процентилі, Z-показники, Т-бали, стени, стенайни, s-показники, стандартні IQ-показники. Часто використовують спеціальну нормалізацію показників, тобто залишають в тесті лише ті завдання, які утворюють нормальний розподіл для цієї змінної.

Стандартизация процедуры тестирования подразумевает унификацию инструкций, бланков обследования, способов регистрации результатов, условий проведения обследования. К числу требований, которые необходимо соблюдать при проведении эксперимента, можно, например, отнести такие:

1) инструкции следует сообщать испытуемым одинаковым образом, как правило письменно ( в случае устных указаний они даются в разных группах одними и теми же словами, понятными для всех, в одинаковой манере );

2) ни одному испытуемому не следует давать никаких преимуществ перед другими;

3) в процессе эксперимента не следует давать отдельным испытуемым дополнительные объяснения;

4) эксперимент с разными группами следует проводить по возможности в одинаковое время дня, в сходных условиях;

5) временные ограничения в выполнении заданий для всех испытуемых должны быть одинаковыми и т.д.

Обычно авторы методики в руководстве приводят точные и подробные указания по процедуре её проведения. Формулирование таких указаний составляет основную часть стандартизации новой методики. Другим наиболее важным этапом в стандартизации методик является выбор критерия, по которому следует проводить сравнение результатов диагностических испытаний, поскольку диагностические методики не имеют заранее определённых стандартов успешности или неудачи в их выполнении.