Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Звіт Мясоєдов В.А..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
528.38 Кб
Скачать

1.1.2. Тип підприємства. Форма власності

При створенні нового підприємства виникає необхідність визначити (вибрати) тип підприємства. Тип залежить від бажання підприємця вибрати певний спосіб процедури прийняття рішення. Таке рішення у приватному секторі можна приймати на колективній основі або на основі єдиноначальності.

Розрізняють два типи підприємництва:

  • Самокерована фірма ( підприємство )

  • Підприємницька фірма (підприємство)

Самокерована фірма являє собою такий тип підприємства, де рішення щодо діяльності підприємства приймаються на колективній основі.

Підприємницька фірма – сам підприємець виконує функцію прийняття рішень. Необхідно зазначити, що коли йдеться про тип підприємства, то мається на увазі спосіб прийняття рішень, але не форма власності ( підприємство може належати одні особі, але бути самокерованою структурою).

Відповідно до закону “Про підприємства в Україні” можна: приватне індивідуальне ( сімейне ) підприємство, ТЗОВ ( акціонерне товариство закритого типу), Акціонерне товариство відкритого типу.

Фундаментом усієї системи економічних віносин є відносини власності.

Розрізняють економічне та юридичне трактування власності.

З економічної точки зору власність відображає, з одного боку, відносини між людьми з приводу присвоєння засобів виробництва, та з іншого – спосіб поєднання робочої сили з засобами виробництва. В економічному житі існують різні форми відносин, тому наявність різних форм власності – закономірне явище.

Кожна з форм власності має свої особливості, свої плюси та минуси.

Тому дослідження даного питання” Форми власності” є вкрай важливим і необхідним. Особливо актуальним його дослідження є в Україна, природа власності мала і має складний характер. Особливо малодослідженою є така форма власності як приватна.

З юридичної точки зору власність характеризує відносини щодо присвоєння, володіння та використання людиною різних цінностей ( матеріальних, духовних).

Найменування приватного підприємства має містити інформацію про його організаційно – правову форму, тобто містити слова”приватне підприємство”. Приватне підприємство підлягає державній реєстра у порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Приватне підприємство має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Зазначене підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статуту юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Управління приватним підприємством здійснюється згідно з його установчими документами. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю приватного підприємства власник або уповноважений ним орган призначає керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір( контракт ), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Отже, ресторан”La Perla” є приватним підприємством. Головним є генеральний директор, який веде всі комерційні, фінансові справи, і несе відповідальність за свою господарську діяльність. Ця людина намагається робити все, щоб підприємство “La Perla” відвідувала максимальна кількість відвідувачів і щоб у цього підприємства був максимальний прибуток. За формою власності ресторан “La Perla” є приватним підприємство, тобто власником є одна особа. За формою організації бізнесу – з одноосібним керуванням.