ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Індівідуальна робота

з цивільної оборони

На тему: «Оцінка хімічної обстановки та прийняття рішень щодо організації захисту працюючого персоналу після аварії на об’єкті з виливом(викидом) НХР»

Варіант 27

Виконала: студентка гр. 8.181143 5 курсу

економічного факультету денного відділення

магістр Управління фінансово-економичною безпекою підприємства

Кір’янової Світлани

Запоріжжя

2013

ЗМІСТ

І.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. ХАРАКТЕРИСТИКА НХР АМІАКУ

1. Основні властивості аміаку

2. Вибухово та пожежонебезпечність аміаку

3. Небезпека аміаку для людини

4. Ступінь захисту від аміаку

5. Дезактивація аміаку

6. Заходи першої допомоги від впливу аміаку

а) Заходи першої долікарської допомоги

б) Заходи першої лікарської допомоги

ІІ.ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ІІІ.ГРАФІЧНА ЧАСТИНА

ІV.СТРУКТУРА НАКАЗУ НАЧАЛЬНИКА ЦЗ НА ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ І НЕВІДКЛАДНИХ АВАРІЙНИХ РОБІТ

V.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

І.Теоретична частина. Характеристика нхр аміаку

Ступінь токсичності 4

1. Основні властивості. Аміак − неорганічна сполука, безбарвний газ із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді. Одержують каталітичним синтезом з азоту і водню під тиском. Використовують переважно для виробництва азотних добрив, вибухових речовин і азотної кислоти. Рідкий аміак використовується в холодильних установках. Водний розчин аміаку (нашатирний спирт) застосовується в медицині. Маса 1л аміаку за нормальних умов становить 0,77г.

При −33,35°С і звичайному тиску аміак скраплюється в безбарвну рідину, а при −77,75°С замерзає, перетворюючись у безбарвну кристалічну масу. Його зберігають і транспортують у рідкому стані в стальних балонах під тиском 6 − 7 атм.

Температура кипіння аміаку становить –33,4 °С. У разі «вільного» розливу випаровується за одну годину, а у разі розливу у піддон – за одну добу. Пара аміаку майже вдвічі легша за повітря, але під час випаровування сильно охолоджується і у вигляді білого туману залишається в приземному шарі атмосфери. При потраплянні в атмосферу димить.

У воді аміак розчиняється дуже добре: при 0°С і звичайному тиску в 1 об'ємі води розчиняється близько 1200 об'ємів NH₃, а при 20°С − 700 об'ємів. Концентрований розчин містить 25% NH₃ і має густину 0,91 г/см³. Розчин аміаку у воді називають аміачною водою або нашатирним спиртом. Звичайний медичний нашатирний спирт містить 10%: NH₃. Різниця між нашатирним спритом та аміачною водою полягає у тому, що у нашатирному спирті відсоток аміаку 3-10%, а в амічній воді від 10% і більше. При нагріванні розчину аміак легко випаровується. міак при невисокому тиску (0,7-0,8 МПа) перетворюється в рідину. Оскільки при випаровуванні рідкого аміаку поглинається велика кількість тепла (1,37 кДж/год), то рідкий аміак застосовують у холодильних установках. Аміак також використовується для виготовлення азотної кислоти і азотовмісних речовин.

Амоніак − один з найважливіших продуктів сучасної хімічної промисловості. Головною галуззю його застосування є виробництво нітратної кислоти і азотних добрив. Крім того, аміак використовують для виробництва багатьох інших хімічних продуктів. Останнім часом зріджений аміак і водний розчин аміаку стали широко застосовувати безпосередньо як азотне добриво.

Ступінь токсичності 4 клас небезпеки

2. Вибухо- та пожежонебезпечність. Потрапляючи в атмосферу, димить. Суха суміш аміаку з повітрям (4:3) здатна вибухати. Резервуари з аміаком під час нагрівання можуть вибухати з великим надмірним тиском (понад 400 кПа). орючий газ. Горить при існуванні відкритого джерела вогню.

3. Небезпечність для людини. Небезпечний при вдиханні, при високих концентраціях можливий летальний випадок. Викликає сильний кашель та задуху. Пари діють дуже подразливо на слизові оболонки та шкіряний покрів, дотик викликає обмороження шкіри. Тривале дихання аміаком може викликати смерть.

Поріг відчуття (сприйняття) аміаку – 0,035 мг/л; ГДК у повітрі робочої зони підприємства – 0,02 мг/л, у повітрі населеного пункту – 0,0002 мг/л.

При враженні проявляються серцебиття, порушення частоти пульсу, “приливи”, насморк, кашель, затруднення дихання, почервоніння та зуд шкіри, різь в очах, сильний кашель, задуха, подразнення слизової оболонки, сльози, нежить.

Дія аміаку на людей у високих концентраціях викликає корчі. Смерть наступає через декілька годин або діб після отруєння від набряку легенів і гортані. При попаданні на шкіру може викликати опіки різного ступеня.

Уражувальна концентрація – 0,21 мг/л, якщо експозиція становить

1 год, смертельна – 7 мг/л, якщо експозиція становить 30 хв. Миттєва смерть настає, якщо концентрація перевищує 50 мг/л.

Аміак − речовина, яка володіє дією удушення і нейротропною дією. Загально токсичні ефекти обумов-лені дією аміаку на нервову систему. Порушується обмін глутаміової і β-кетоглутарової кислот в корі головного мозку. Різко понижується можливість мозкової тканини засвоювати кисень. Володіє курареподібною дією. Порушує згортання крові в результаті прямої дії на протромбін, поражає паренхіматозні органи. Наслідки важкої інтоксикації є пониження інтелектуального рівня з випаданням пам’яті, неврологічні симптоми: тремор, порушення рівноваги, тики, пониження больової і тактильної почування, головокружіння, ністагм, гіперрефлексія. Наслідками гострого отруєння може бути помутніння кристалику, роговиці, навіть її прорив і втрата зору, охриплість або повна втрата голосу і різні хронічні захворювання (бронхіт, емфізема легенів та інші).

У випадках малих концентрацій спостерігається незначне роздратування очей і верхніх дихальних шляхів. При середніх концентраціях спостерігається сильне роздратування в очах і носі, часте чхання, слинотеча, невелика нудота і головна біль, почервоніння обличчя і потовиділення.

Спостерігається випускання сечі і біль в області груднини. При попаданні в хмару з високими кон-центраціями наступає різке роздратування слизистої оболонки рота, верхніх дихальних шляхів і рогової оболонки очей, приступи кашлю, почуття уду-шення, тривожність, головокружіння, біль в шлун-ку, блювота.

При дії дуже великих концентраціях уже через де-кілька хвилин появляється слабкість м’язів з підви-щеним рефлекторним збудженням, тетанічні судороги, різко понижується слух.

Потерпілі іноді сильно тривожаться, находяться в буйному стані, не можуть стояти. Спостерігаються різкі розлади дихання і кровообігу. Смерть може наступити від сердечної слабкості або зупин-ки дихання.

4. Засоби захисту. Використовують ізолюючі протигази, фільтруючі протигази з коробкою марки КД, респіратор РПГ – 67 – КД, для захисту шкіри використовують захистний одяг, гумові чоботи, рукавиці. В повітрі аміак визначається приладом УГ − 2, ВПХР та ін. Використовуються фільтруючі промислові протигази марки «КД» (фільтрувальна коробка сірого кольору) та «М» (коробка червоного кольору), якщо концентрація не перевищує 2–3 мг/л. У разі дуже високих концентрацій – ізолювальні протигази ІП-4, ІП-5. Можна використовувати фільтрувальні цивільні протигази ГП-5, ГП-7 і дитячі протигази, але з додатковими патронами, ДПГ-1 та ДПГ-3. При відсутностіпротигазів використовують – ватно-марлеву пов’язку або рушник, попередньо змочені водою або 5% розчином лимонної кислоти.

5. Дезактивація (дегазація). Для дегазації використовується вода (2 т на 1 т аміаку), розчини мінеральних кислот.