- •Анотація
- •1. Технологічна частина
- •1.1.Опис технологічного процесу
- •1.3. Тепловий баланс технологічного об’єкту Тепловий баланс котла
- •1.4 Технологічна карта
- •2.Аналіз технологічного процесу як об’єкта керування
- •2.1 Визначення і аналіз факторів, що впливають на технологічний процес
- •2.2 Обґрунтування номінальних значень параметрів технологічного процесу та допустимих відхилень від цих значень
- •2.3 Складання структурної схеми взаємозв’язку між технологічними параметрам об’єкта регулювання
- •3. Технічне обґрунтування вибору функціональної схеми автоматизації
- •4.Обґрунтування вибору технічних засобів автоматизації
- •4.1 Опис характеристик мікропроцесорного контролера Schneider Electric m340
- •4.2 Опис програми функціонування контролера для автоматизації водогрійного котла
- •4.3 Опис принципової електричної схеми зовнішніх з’єднань контролера для автоматизації водогрійного котла
- •5. Розрахунок і моделювання системи автоматичного регулювання
- •5.1. Розрахунок параметрів динамічних моделей каналом регулюючої дії і каналом збурення та перевірка її адекватності
- •5.2. Розрахунок параметрів настроювання автоматичних регуляторів
- •5.3. Дослідження перехідних процесів в сар при оптимальних параметрах настроювання пі-регулятора
- •Висновки
- •6.Опис функціональної схеми автоматизації
- •7.Специфікація засобів автоматизації
- •8. Охорона праці
- •8.1 Небезпеки при обслуговуванні котла
- •Нормативно-правові акти з охорони праці при роботі котельних установок
- •Безпека пуску і експлуатації котла Дозвіл на експлуатацію котлів
- •Приймання в експлуатацію котелень
- •Пуск котлів Загальні положення
- •Передпускові роботи
- •Пуск котлів на рідкому паливі
- •Пуск котлів на газоподібному паливі
- •Висновки
- •9.Розрахунок економічної ефективності автоматизації
- •9.1Вступ
- •Характеристика об’єкту
- •9.2.Розрахунок і обґрунтування витрат на здійснення заходів з автоматизації
- •9.3.Розрахунок амортизаційних відрахувань
- •9.3.Розрахунок впливу автоматизації на техніко-економічні показники
- •9.4.Розрахунок чисельності основних робітників та їх річного фонду заробітної плати
- •9.5.Розрахунок експлуатаційних витрат на автоматизацію
- •9.6.Розрахунок річного економічного ефекту і терміну окупності
- •Висновок
Безпека пуску і експлуатації котла Дозвіл на експлуатацію котлів
Приймання в експлуатацію нововстановленого котла здійснюється згідно з вимогами ГОСТ 27303-87, ДБН А.3.1-3.94 і після реєстрації котла в ЕТЦ.
Пуск котла в роботу проводиться за наказом власника підприємства (організації), виданим по результатах проведених пусконалагоджувальних робіт і обстеження котла експертом ЕТЦ під час парового випробування для встановлення готовності котельної установки до експлуатації і відповідності проекту і НПАОП 0.00-1.08-94 або НПАОП 0.00-1.26-96.
На кожному котлі, який введено в експлуатацію, повинна бути прикріплена на видному місці табличка форматом не менше ніж 300 х 200 мм із зазначенням таких даних:
а) реєстраційний номер;
б) дозволений тиск;
в) число, місяць і рік наступного внутрішнього огляду і гідравлічного випробування.
Приймання в експлуатацію котелень
Після реєстрації котла (котлів), монтажу тепломеханічної частини, технічного опосвідчення виконуються роботи щодо обмурування котла, підготовки системи водопідготовки і одночасно наказом по підприємству створюється робоча комісія для роботи по прийманню в експлуатацію котельні. До складу комісії входять представники: замовника, генпідрядника та підрядних монтажних організацій.
Складається план поетапного приймання в експлуатацію об'єкта. До початку роботи комісії за 10 днів письмово сповіщаються місцеві служби пожежного нагляду, санепідемстанції, охорони навколишнього середовища та Держнаглядохоронпраці України.
Комісія складає акт недоробок з благоустрою території, будівельних робіт, тепломеханічної частини, енергомонтажу, внутрішніх мереж, КВПіА, освітлення, по побутових приміщеннях, з газопостачання, призначає відповідальних за виконання та установлює нові строки виконання завершальних робіт.
Одночасно усі підрядні організації подають Генпідрядчику документацію щодо виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт.
Генпідрядник готує документи, технічну документацію та після оформлення акта про здачу котельні в експлуатацію передає її із свого балансу на баланс замовника. При цьому, звітуючись перед центральним статистичним управлінням та державним комітетом Держбуду України про введення нових енергопотужностей.
Пуск котлів Загальні положення
Роботи по пуску котлів і котелень повинні виконуватися за технічною документацією заводу-виготовлювача, проекту монтажу котла чи котельні, а також керівних нормативних документів НПАОП 0.00-1.08-94, НПАОП 0.00-1.26-96, НПАОП 0.00-1.20-98 (ПБСГ), НПАОП 0.00-5.10-96.
Вказані роботи виконуються підприємствами, які мають ліцензії на ці роботи, працівники повинні бути атестовані.
Пуску і наладці котельних установок передують такі підготовчі роботи: промивання котлів і систем від бруду, перевірка арматури і приладів контролю і автоматики, просушування обмурку, перевірка справності топкових пристроїв, механізмів вуглеподачі та золовидалення, насосних агрегатів, тягодуттьових машин та іншого обладнання.
У котельнях з чавунними водогрійними котлами після випробування котлів і системи здійснюють промивання їх від сміття і бруду. Для цього з котлів знімають нижні глухі фланці і замінюють їх тимчасовими із штуцерами і запірною арматурою для скидання промивальної води.
Систему промивають наповненням і спусканням води, повторюючи цю операцію 2 - 3 рази до появи освітленої води.
Під час наповнення системи і спуску води забезпечують таку швидкість руху її у системі (1 - 1,5 м/с), при якій бруд тягнеться потоком і виноситься із системи. Воду спускають у нижчій точці зворотної магістралі через спускну трубу, діаметр якої дорівнює діаметру зворотної магістралі у місці її вварювання.
Для забезпечення якісного і швидкого промивання системи рекомендується застосовувати гідропневматичний спосіб, при якому, крім води, подають ще стиснене повітря тиском на 0,2 - 0,3 МПа більшим ніж тиск промивальної води. Скидають промивальну воду до каналізації, водостічної мережі або на поверхню грунту, залежно від місцевих умов. Великі системи, які обслуговують будівлі понад 30 тис. м3, промивають окремими ділянками.
