17. Що таке міраж?

Міраж (Фр. mirage) – оптичне явище в атмосфері: віддзеркалення світла кордоном між різко різними по щільності шарами повітря. Для спостерігача таке відображення полягає в тому, що разом з віддаленим об'єктом (або ділянкою неба) видно його уявне зображення, зміщене щодо предмета.

18. Що таке гало?

Гало - (франц. halo, від грец. άλως – світлове коло навкруги Сонця або Місяця)

група оптичних явищ в атмосфері, що виникають внаслідок заломлення світла у кристаликах льоду, з яких складаються перисті хмари, тумани.

№19: Скільки води є в атмосфері в мокрому стані?

Вода в атмосфері в мокрому стані представлена опадами. Вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети, називається атмосферними опадами. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ. З повітря виділяються: роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт, паморозь. Випадання атмосферних опадів із хмар відбувається в результаті укрупнення частинок вже існуючих хмарних елементів (крапель або кристалів) до розмірів, при яких вони здобувають помітну швидкість падіння. Найбільші кристалічні елементи, випадаючи з хмари, зіштовхуються з переохолодженими краплями, приморожуючи їх до себе, або змерзаються між собою, утворюючи пластівці. Перейшовши в атмосферні шари з температурами вище 0 °C, тверді частки тануть, утворюючи краплі дощу. При низьких температурах повітря (близько 0 °C і нижче) тверді частки досягають земної поверхні не розтанувши (сніг, крупа й ін.). У теплу пору року можливе випадіння граду. У краплинно-рідких хмарах при позитивних або негативних, але близьких до 0 °C температурах атмосферні опади можуть виникати внаслідок злиття, або коалесценції хмарних елементів. В результаті цього може випадати дрібний дощ або мряка.

Атмосферні опади — одна з ланок кругообігу води на Землі. Кількість атмосферних опадів, багаторічний, середньомісячний, сезонний, річний, їхній розподіл по земній поверхні, річний і добовий хід, повторюваність, інтенсивність тощо є визначальними характеристиками клімату, що мають істотне значення для сільського господарства й багатьох інших галузей народного господарства. Все більшого значення набуває штучне викликання атмосферних опадів, що полягає в тому, що в хмару вводять реагенти, які сприяють утворенню крижаних кристалів у водяних хмарах, а в змішаних хмарах прискорене їхнє укрупнення.

№20: Теорія Міланковича про періоди зледеніння

Цикли Міланковича — це циклічні коливання інсоляції земної поверхні, спричинені коливаннями параметрів обертання Землі навколо Сонця та навколо власної вісі. Відповідно, відбуваються циклічні зміни клімату. Тривалість цих циклів — десятки і сотні тисяч років.

Теорію цих циклів побудував сербський геофізик та астроном МілутинМіланкович. Він розрахував, як змінюється інсоляція земної поверхні на різних широтах через спільну дію трьох факторів — прецесії, періодичних змін ексцентриситету земної орбіти та періодичних змін нахилу вісі обертання Землі. Це пояснило, серед іншого, періодичні зледеніння, що мають місце в історії Землі (льодовикові періоди).Розрахунки цих процесів потребують величезної обчислювальної роботи. Міланкович робив іх вручну; після появи електронної обчислювальної техніки стало можливим вдосконалити теорію циклів Міланковича, врахувавши додаткові астрономічні фактори — зміну нахилу орбіти Землі, поворот лінії апсид та інші.

Прецесія — це процес повороту земної осі, який повторюється приблизно кожні 25765 років, в результаті чого відбувається зміна кількості сонячного випромінювання, що потрапляє на планету у північній та південній півкулях впродовж року.

21. Схема кругообігу води…

22. Клімат місцевості Львова

Львівський клімат — помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячна температура повітря складає −4 °C у січні і +18 °C у липні. Абсолютний максимум температури повітря (+37,0 °C) зафіксований у серпні 1921 року, абсолютний мінімум — (−33,6 °C)10 лютого 1929 року; максимальна кількість опадів (1 422 мм) випала у 1893 році. Загалом, за останні 100–120 років температура повітря у Львові має тенденцію до підвищення. Так, протягом цього періоду середньорічна температура підвищилася, принаймні, на 1 °C[12]. Вологість повітря в середньому за рік становить 79 %. Найчастіше дують західні вітри, найрідше — північно-східні.

23. Які є типи хмар

В даний час по зовнішньому вигляді виділяють наступні типи хмар:

пір'ясті (cirrus),

купчасті(cumulus),

шаруваті (stratus),

дощові (nimbus).

Крім цього перші три групи розрізняються по висоті розташування над землею. Тут можна виділити хмари верхнього, середнього, нижнього ярусу і хмари вертикального розвитку, що відносяться в четвертій групі.

високі (altus)

низькі (humilis)

і додатково містять у собі цілий ряд змішаних типів хмар.

щільний (opakus)

просвітчастий (translucidus)

розірваний (fractus)

24. Глобальні процеси, задіяні у формуванні клімату планети

Фактори, які формують клімат, називаються кліматоутворюючими чинниками або «зовнішніми механізмами». Вони включають в себе такі процеси, як: коливання у сонячному випромінюванні, відхилення орбіти Землі, утворення гір та рух материків, та зміни концентрації парникових газів. Існує, також, велика кількість різноманітних зворотних реакцій на зміну клімату, які можуть як збільшувати так і зменшувати первісний вплив. Деякі частини кліматичної системи, такі як океани та льодовикові шапки, повільно реагують на кліматичні зміни, коли інші реагують значно швидше. Механізми також можуть бути внутрішніми або зовнішніми. Внутрішні чинники - це природні процеси, які виникають усередині самої кліматичної системи (наприклад термогалійна циркуляція). Зовнішні чинники можуть бути як природними (наприклад, зміни у сонячному випромінюванні), так і антропогенними (наприклад, збільшення викидів парникових газів). Неважливо, чи первісні кліматоутворюючі чинники є внутрішніми або зовнішніми, реакція кліматичної системи може бути швидкою (наприклад, раптове охолодження через розсіяний у повітрі вулканічний попіл, який відбиває сонячне світло), повільною (наприклад, теплове розширення води океану через потепління) або комбінованою (наприклад, раптова втрата здатності поверхні Північно-Льодовитого океану відбивати світло, тобто втрата альбедо, через танення морського льоду внаслідок поступового потепління води). Таким чином, кліматична система може одразу зреагувати, але повна відповідь на дії чинників може бути сформована протягом століть, і навіть довше.

25. «Ревучі 40»?

Ревучі сорокові - назва, дана моряками океанічним просторам між 40 ° і 50 ° широти в Південній півкулі Землі, де дмуть сильні і стійкі західні вітри, що викликають часті шторми. Ці вітри відіграють важливу роль в утворенні океанських течій, що переносять теплі екваторіальні води до західних берегів континентів, особливо у Південній півкулі.

26)Кінські широти

Області Південної і Північної півкуль Землі (між 30—35° с. ш.(північна широта) і ю. ш.(південна широта)) у внутрішніх частинах субтропічних океанічних антициклонів із слабкими вітрами і частими штилями. Назва «До. ш.» пов'язане з тим, що за часів парусного мореплавання штилі в Атлантичному океані обумовлювали тривалі зупинки судів, під час яких через нестачу прісної води доводилося викидати за борт коней що перевозилися з Європи до Америки.

27) Формування фену

Фен — теплий сильний вітер, що дме з високих гір у долини. Він часто утворюється на Кавказі і в горах Середньої Азії. Сухе повітря спрямовується в долину, і при опусканні його температура підвищується в результаті адіабатичного нагрівання — на один градус на кожні 100 м спуску. Чим більше висота, з якої спускається фен, тим вище піднімається температура принесеного їм повітря. Швидкість фена може досягати 20-25 м / с. Взимку і навесні він викликає бурхливе танення снігів, підвищення рівня гірських річок. Влітку його висушуючу подих згубно для рослин; іноді в Закавказзі річний фен призводить до того, що листя на деревах висихає і опадає.

28. Місцеві вітри України?

Місцеві вітри ́ ́ — вітри, що утворюють характерний для даного регіону режим погоди і мають велику повторюваність (фен, сироко, самум, хамсин, чинук, баргузин, бора тощо). Напрямок та швидкість вітрів залежать від сезонного розподілу багаторічних систем і їх взаємодії. Протягом більшої частини року (вересень — квітень) в Україні дмуть головним чином західні, південно-західні та північно-західні вітри. Лише в східних районах та Криму переважають вітри східних або північно-східних напрямків. Влітку напрями вітрів нестійкі. Значну роль в цей час відіграють вітри західного, а в деяких районах — північного напряму. В Україні спостерігаються місцеві вітри. На узбережжях Чорного та Азовського морів улітку формуються бризи, що вдень дмуть з моря, вночі з суходолу. В гірських районах формуються фени, що вдень дмуть з долини в гору, а вночі з гір в долину. Максимальна швидкість вітру для більшої частини території України буває взимку, мінімальна — влітку. Найбільша швидкість вітру спостерігається в Карпатах та Кримських горах (до 35— 50 м). Найменша у північних та північно-західних районах України (в середньому 3,5 м/с). Напрям та швидкість вітрів слід враховувати під час озеленення ділянки, загущуючи зелені насадження з боку сильних пануючих взимку вітрів і створюючи таким чином більш сприятливі умови для проведення прогулянок у холодну пору року. Під час сильноговітру слід підвищувати рухову активність дітей, використовуючи ігри з вітром тощо. На території країни використовується енергія вітру. В тих місцевостях, де є вітряні двигуни, що починають працювати вже при швидкості вітру 3—4 м/с, доцільно проводити цільові прогулянки з метою ознайомлення старших дошкільників з використанням вітру.

29. Кліматотворні чинники.

Клімат — це багаторічний режим погоди, властивий певній місцевості. Клімат формується під впливом трьох найважливіших чинників:

1)надходження на Землю сонячної радіації, кількість якої визначається кутом падіння сонячних променів, що залежить від широти місця;

2)атмосферної циркуляції — закономірного переміщення повітря-них мас, в процесі якого здійснюється перенос тепла і вологи;

3)характеру підступаючої земної поверхні — рельєфу.

30. Чи є на Львівщині підтвердження існування льодовика в останній період зледеніння?

Періоди наступання холодів супроводжувались зледеніннями: на північній частині Руської рівнини формувався льодовиковий покрив з кількакілометровою товщиною в центрі зледеніння (Скандинавія) і поступовим потоншанням до периферії. Льодовиковий покрив повільно просувався до півдня і у фазу максимального свого розвитку досягав Львівської області.

Ще одним наслідком зледенінь і процесів, що з ними пов'язані, є поширення лесовидних суглинків, які ніби «плащем» вкривають вододіли і схили до долин. Їх формування пов'язане з діяльністю вітрів, які перевіювали піски, що виносились водними потоками з льодовикового щита. Пісок, як важчий матеріал, переносився на малі віддалі, а пил розносився на десятки і сотні кілометрів, осідав і формував товщі пилуватих суглинків (лесів і лесовидних суглинків). Такі відклади поширені на Львівщині на всіх височинах — аж до Карпат.

31. Що таке синоптичні карти?

Карти синоптичні — карти, на яких цифрами та символами нанесені результати метеорологічних спостережень на мережі станції в певний момент. Карти складаються для прогнозування погоди. На картах в пунктах спостереження (на метеостанціях) відзначають атмосферний тиск, температуру і вологість повітря, вітер, хмарність, кількість і вид випадаючих опадів, видимість, тумани, завірюхи, грози та інші метеорологічні елементи. Ізолініями (ізобарами) показують поле атмосферного тиску, виділяють області циклонів, антициклонів, теплі і холодні атмосферні фронти. За змістом розрізняють приземні і висотні синоптичні карти. У свою чергу, приземні карти ділять на основні, одержані в основному синоптичні терміни для великих територій або півкуль, і кільцеві, які складають через короткі інтервали часу на обмежені райони, головним чином для обслуговування авіації. Масштаби карт варіюють від 1:30 000 000 для всього земної кулі до 1:2 500 000 – для окремих районів.