7. Температурні шкали
Температурна шкала - система порівнянних чисельних значень температури. Кожна температурна шкала містить дві або декілька крапок реперів, що позначають температуру якого-небудь відтворного процесу. Загальновизнаними крапками реперів є точки танення льоду і кипіння води. У практичній метеорології користуються стоградусною шкалою, або шкалою Цельсія (0С), і шкалою Фаренгейта (0F). На першій з них вказані крапки реперів позначені 0 і +1000, на другій +32 і +2120. У обох шкалах, таким чином, існують температури нижче за нуль, тобто негативні. У апроксимованій абсолютній температурній шкалі вказані крапки реперів позначаються 273 К і 373 К.
Температура по шкалі Фаренгейта (t °F) зв'язана с температурою по шкалі Цельсія (t °С) співвідношеннями:
t °С = 5/9 (t °F - 32), t °F = 9/5 * t °С + 32. Запропонована Г. Фаренгейтом в 1724.
8. Метановий цикл в атмосфері
В даний час концентрація атмосферного метану становить 1,8 ppm . Загальна кількість метану в атмосфері оцінюють у межах 4600-5000 Тг ( Тг = 1012 г). У південній півкулі концентрація метану трохи нижче, ніж в північній півкулі. Така відмінність зазвичай пов'язують з меншою потужністю джерел метану в південній півкулі : вважається , що основні джерела метану розташовані на континентах , а океани не вносять помітного внеску в глобальний потік метану. Час життя метану в атмосфері 8-12 років [ 1 ] .Метан знаходиться в атмосфері в основному в приземному шарі , який називається тропосферою і товщина якого становить 11-15 км . Концентрація метану мало залежить від висоти в інтервалі від поверхні Землі до тропопаузи , що обумовлено великою швидкістю перемішування по висоті в межах 0-12 км ( 1 місяць) у порівнянні з часом життя метану в атмосфері.
9.Чому циклони і антициклони закручуються за і проти год. Стрілки
Циклони й антициклони є замкнутими областями відповідно низького і високого тиску — своєріднимиатмосфернимивихорамивисхідного і низхідногопотоківповітря.
Циклон — великомасштабнийатмосферний вихор зізниженимтиском у центрі і висхідними потоками повітря. У Північнійпівкулі циклон маєзагальнеобертанняпротигодинниковоїстрілки. Циклон помірних широт досягає вдіаметрі 1000-3000 км. З циклоном пов'язанівеликіобластіхмар і опадів. Взимку з приходом циклону наступаєпотепління, влітку — зниженнятемпературиповітря.
Антициклон — область підвищеного атмосферного тиску з максимальнимтиском у центрі і низхідними потоками повітря. Розтікаючисьбіляповерхніземлі, повітрянадає антициклону в Північнійпівкуліобертання за годинниковоюстрілкою. Антициклонидосягають у діаметрітисячкілометрів. Для антициклону характерніясні погоди, відсутністьхмарності й опадів. У центрі антициклону — штиль. Взимку з антициклоном у помірних широтах пов'язанерізкезниженнятемператури (унаслідокнічноговихолоджуванняземноїповерхні). Влітку, навпаки, з антициклоном пов'язанепідвищення температур (завдякинадходженнюпрямоїсонячноїрадіаціїпротягомдовгого дня).
10.Чому пасати дмуть по-різному біля екватора
Пасати — цепостійнівітри, якідмуть з діляноквисокоготиску в напряміекватора.
Повітря, нагріте над екватором, піднімається і рухається до полюсів. Та оскільки земна куля обертається, на повітрянутечіюпочинаєдіяти сила обертанняЗемлі. Чим далівідекватора, тимвідхиляюча сила обертанняЗемлістаєбільшою, і повітряпочинаєрухатись у Північнійпівкулі не на північ, а на північнийсхід. І коло 30° північної і південноїширотиповітря у верхнійчастинітропосферивжейде з заходу на схід. Скупченняповітря у верхніх шарах тропосфери на 30° північної і південноїшироти та йогоопусканняприводять тут до зростання атмосферного тискубіляповерхніЗемлі та утвореннявеличезнихантициклонів. На південьвідсмугинайвищоготиску, тобто на південьвід 30° широти у Північнійпівкулі, повітряпереміщується в південномунапрямі, тобто до екватора, де атмосфернийтискнижчий. У Південнійпівкулітакожвиникаютьаналогічнітечіїповітря в нижніх шарах атмосферивід пояса високоготиску (30° пд. ш.) в бікекватора і до помірних широт.
ПіддієювідхиляючоїсилиобертанняЗемліпасатидмуть не точно з півночі на південь, а з північного сходу на південнийзахід у Північнійпівкулі і з південного сходу на північнийзахід у Південнійпівкулі. Отже, пасати — цепостійнівітрибіляповерхніЗемлівід 30° північної і південноїшироти в напрямі до екватора. Вітри у верхніх шарах атмосферивідекватора до 30° північної і південноїширотиназиваютьсяантипасатами. Пасати і антипасатиутворюютьповітряне колесо, по якомупідтримуєтьсябезперервнийкругообігповітряміжекватором і тропіками.
11.Чому річки у Пн. і Пд. півкулі по-різному розмивають береги
Асиметрі́ясхи́лівдоли́н — неоднакова крутість і висота схилів річкових долин. Праві схили долин Північної півкулі здебільшого корінні, високі й круті, а ліві — пологі, знижені, нерідко терасовані і утворені з алювіальних відкладів. Долини з такими схилами наз. асиметричними. Асиметрія схилів долин добре виявлена в ріках Північної і Південної півкуль, особливо тих, які мають меридіональний напрям течії.
Існують такі основні теорії, які пояснюють причини асиметрії:
1) Теорія Славцова — Бера — Бабіне пояснює асиметрію схилів долин тим, що всякий річковий потік внаслідок обертання Землі відхиляється від свого напряму праворуч в Північній півкулі і ліворуч — в Південній. Це відхилення спричиняє розмивання відповідного берега, отже, зумовлює його крутість і викликає асиметрію схилів долин. В основі цього явища лежить прискорення Коріоліса (див. Коріоліса закон).
2) Кліматичні теорії пояснюють асиметрію схилів долин переважанням пануючих вітрів певного напряму інсоляцією та ін. Одні теорії надають значення при формуванні асиметрії схилів долин лише вітрам, що приносять опади; другі припускають, що в цьому процесі можуть відігравати роль взагалі будь-які вітри, стійкі за напрямом, які, наганяючи воду до навітряного схилу, викликають посилений підмив цього берега і обвалювання його; треті вбачають вплив вітрів у тому, що вони, висушуючи на певному схилі ґрунтовий покрив, зменшують в'язкість його частинок, полегшують змивання і посилюють крутість схилу. Інсоляція теж відіграє важливу роль у формуванні асиметрії схилів долин річок широтного напряму: пн. схил таких долин завжди крутий, пд. — пологий. Це явище пов'язане з різною енергією розмивання порід в залежності від неоднакових умов нагрівання.
3) Теорія О. П. Павлова пояснює асиметрію схилів долин нахилом верств порід, що прорізуються долиною (крутий схил той, в якому верстви похилені до долини і на якому розвинені зсуви, а другий — пологий схил, покритий плащем делювію).
4) Теорія О. О. Борзова вбачає причину асиметрію схилів долин деяких рівнинних місцевостей в первісному одноманітному нахилі топографічної поверхні землі (круті береги, що підмиваються рікою, протистоять загальному похилу місцевості).
12.Розподіл тепла в атмосфері
Розподіл тепла в атмосфері відбувається шляхом конвекції, теплопровідності і випромінювання. Теплова конвекція проявляється скрізь на планеті, бо вітри, висхідні і низхідні повітряні потоки мають повсюдне поширення. Особливо сильно конвекція виражена в тропіках.
Теплопровідність, тобто передача тепла при безпосередньому контакті атмосфери з теплою або холодною поверхнею землі, має порівняно невелике значення, бо повітря — поганий провідник тепла. Саме ця властивість знайшла широке використання при виготовленні віконних рам з подвійними склом.
Надходження і витрати тепла в нижній атмосфері на різних широтах неоднакові. Північніше 38° пн. ш. випромінюється тепла більше, ніж поглинається. Ця втрата компенсується теплими океанічними і повітряними течіями, направленими у помірні широти.
13.)Визначення температури парникового ефекту
Температура Землі підтримується завдяки балансу між нагріванням землі сонячним промінням та охолодженням після повернення енергії в космос. Такий баланс між енергією, що надходить і випромінюється, потрібен для підтримання життя на землі. В сонячний день основна частина енергії, що потрапляє на поверхню землі, є короткохвильовим випромінюванням, яке проникає крізь атмосферні шари, нагріваючи Землю. Задля підтримання енергетичного балансу Землі частина енергії повинна залишати землю. Це є довгохвильове інфрачервоне випромінення. Але якби такі промені могли легко відображатися в космос, температура Землі була б нижчою на 30 градусів. Життя на Землі не могло б існувати. На щастя, значна кількість інфрачервоних променів утримується в атмосфері, завдяки так званим парниковим газам. Тому і температура Землі підвищується. Ці гази функціонують, як скло в теплицях, що дозволяє сонцю потрапляти всередину, і затримує інфрачервоні промені, забезпечуючи належну температуру.Таким чином парниковий ефект є не результатом діяльності людини, а природним явищем. Він позитивно впливає на всі екосистеми, стабілізує температуру атмосферного повітря, і є нормальним для рослинного, тваринного світу та життя людей. Для підтримання життя на Землі необхідний правильний баланс між поглинанням та випроміненням енергії.
14.)Що таке ядерна зима?
Ядерна зима - гіпотетичне глобальний стан клімату Землі в результаті широкомасштабної ядерної війни. Передбачається, що в результаті винесення в стратосферу великої кількості диму і сажі, викликаного великими пожежами при вибуху 30-40% накопичених у світі ядерних боєзарядів, температура на планеті повсюдно знизиться до арктичної в результаті істотного підвищення кількості відбитих сонячних променів.
15. Трикутник води
Зовнішня сторона: Кристалізація – сублімація - конденсація
Внутрішня сторона: Плавлення – випаровування – кристалізація
16. … СО2