2.2. Історичне значення та формування мотоклубів

Більшість мотоциклетних клубів почали своє життя після Другої Світової Війни, хоча найстаріший мотоциклетний клуб Yonkers MC⁷, був утворений в 1903 році. Інші визначні клуби визнають, що з'явився другий San Francisco MC, організований в 1904, і Oakland MC, який почав історію в 1907. Найстаріший 1% мотоциклетний клуб Outlaws MC був організований у 1935.

На дорозі ви можете зустріти членів Motorcycle Club та членів Rider Club.

Інформація про клуби в американському стилі ("American-style") та MC, як про специфічний культурний феномен, відповідно до їх головних ознак, а не про клуби райдерів (motorcycle riding clubs). Мотоциклетні клуби (Motorcycle Club) мають клубні нашивки, клуби райдерів (Rider Club) немає.

Мотоциклетний клуб це клуб райдерів мотоциклів, які дотримуються і слідують традиційним правилам участі в житті клубу, але не обмежуються цими правилами. Клуби мають групи вибраних офіцерів, випробувальний період для нових членів, клубні нашивки (club patch or patches) прикрашення поєднанням букв "MC", має певну таємницю про внутрішню структуру, правила, членство, і деякий рівень клятвеної вірності по відносинам до інших членів клубу.

Типова внутрішня організація мотоциклетного клубу складається з президента, віце президента, скарбника, секретаря, дорожнього капітана, і сержанта по зброї. Місцеві групи великих клубів іменуються Чаптер (chapter), і перший Чаптер, який став МС, називається материнським Чаптером. Президент материнського Чаптеру є президентом всього клубу, і визначає політику клубу у всій її різноманітності.

Є велика кількість мотоциклетних клубів, які показують себе як мотоциклетний клуб, але не мають букв МС на своїх нашивках. Хоча це граматично вірно, ці клуби не є MC клубами, в самому суворому розумінні і члени МС (відповідно до визначення) розцінюють ці клуби як клуби любителів поїздок на мотоциклах.

Члени МС зазвичай не використовують їх звичайні імена, а замість цього звертаються один до одного використовуючи прізвиська, або дорожні назви, іноді навіть показуючи їх дорожні імена на жилеті клубу. Чи справді ця практика була перенесена з військової авіації і кольорових позивних пілотів, не відомо.

Членство.

Процес членства в клубі для більшості мотоциклетних клубів починається зі статусу гостя або "hang-around", він передбачає індивідуальні запрошення на клубні заходи або зустрічі членів клубу у відомому клубному місці. Якщо гість цікавий клубу, то він може отримати питання або пропозицію щодо членства в клубі. Якщо пропозиція прийнята, то він стає prospective member (майбутнім членом), або prospect, на деякий, певний мінімальний період, для участі в житті клубу, але без прав голосування, хоча його думка також оцінюється для розуміння яким він буде повним членом клубу. Деякі клуби позначають своїх потенційних членів як probationary member або probate.

Хоча статус probationary зазвичай присвоюється тим, хто вже має необхідні знання та досвід бути членом клубу. Наприклад, якщо якщо член Чаптер перемикається зі статусу члена одного клубу в інший клуб, члени цього клубу набувають статусу Probationary members нового клубу на деякий період часу. Напис проспект або пробейт зазвичай розміщується на місці нижнього рокера вказує територію клубу.

Деяка кількість знущання може відбутися протягом проспект періоду, починаючи від примусової чорної роботи для повних членів (full patch ⁸members) до дурних і самовдоволених жартів у випадку деяких outlaw мотоциклетних клубів, можуть включати дії громадянської непокори чи злочину. У цей час, проспект може носити назву клубу на спині його жилета, але не повну емблему, хоча ця практика може мати деякі відмінності в різних клубах.

Ставши повним членом, проспект (prospect) або пробейт (probate) повинен бути обраний повним складом членів клубу. Успішне прийняття в члени, звичайна вимога, що припускає більше ніж отримання просто більшості голосів, і деякі клуби можуть визнати проспекту або пробейта непридатним, у разі отримання негативного голосу. У деяких клубах форма формального отримання членства вимагає, що новий член повинен підтвердити його лояльність до клубу і його членів. Після цього він отримує відсутню частину емблеми на свій жилет.

Повні члени, часто іменуються як "full patch members" (член з повними нашивками) і крок досягнення повного членства може бути представлений як отримання нашивок або квітів ("being patched" або "being patched colors").

Більшість мотоциклетних клубів МС і одного відсотка (1% MC) не допускають жінок до числа членів. Ці клуби також часто дотримують расистські правила і не приймають до своїх лав негрів, індіанців і латиносів.

Кольори

Кольори (Colors) або клубні кольори (Patch colors), вони ж клубні нашивки, вони є емблема клубу. Емблема, або кольори клубу прикрашають спину жилета.

Букви "MC" можуть входити до емблеми клубу в певних випадках. Їх присутність говорить, що член належить до MC клубу.

Жилет прикрашений оригінальним малюнком логотипу клубу розташований по середині спини. Нашивки включають логотип клубу, назву клубу, літери "MC" для МС клубів, назва держави, штату, округу, міста, або іншу територіальну ідентифікацію. Чаптер - це зображення і самі нашивки, іноді разом з жилетом, становлять "кольори" (colors⁹).

Кольори деяких клубів складаються з однієї частини (one-piece patch), хоча інші клуби можуть мати дві або три, рідко більше частин в нашивках. У випадку трьох частин, верхня і нижня частини розташовуються як рокери (rockers).

Мотоциклетні клубні нашивки (patche colors) розподіляються за такими категоріями, які мають відповідальний статус.

- Нашивки з однієї частини звичайно відповідають сімейним клубам чи соціальним мотоциклетним клубам, коли це виконано з повагою до місцевих клубів.

- Нашивки з двох частин можуть бути у самих різних клубів, коли це виконано з повагою до місцевих клубів.

- Нашивки з трьох частин кажуть, що це традиційний МС клуб. Верхній рокер складається з назви клубу, середня частина як правило логотип, і нижній рокер позначає територію життя клубу.

Є також кілька клубів з нашивками з трьох частин, у яких нижній рокер означає щось інше, ніж територію. Традиційний МС, той, який дотримується протоколів і встановлених традицій. Є трохи винятків, але, традиційні МС клуби є домінуючими в своїх областях. Традиційний клуб з нашивками з трьох частин не обов'язково 1%-ий клуб або навіть домінуючий клуб.

Нашивка у формі ромба (Diamond patch) з "1%" всередині разом з клубними нашивками з трьох частин, говорить, що клуб є 1% (1% club).

У той час як в рідкому випадку вони, можливо, не є домінуючим клубом для області, але їх діяльність санкціонована місцевим домінантним клубом. Є також кілька областей, де домінантний клуб не 1%-ий клуб, але таких дуже мало.

Клубні нашивки реліквія і власність клубу, а не члена клубу і тільки членам клубу дозволяється носити кольори клубу. Член клубу має берегти свої кольори. Попадання один раз квітів у чужі руки, вважається актом ганьби і може мати результат у вигляді втрати членства в клубі, або ще гірше.

Один MC успішно домігся рішення в суді про повернення квітів клубу, які були конфісковані під час поліцейського рейду.

Члени мотоциклетних клубів часто спостерігають негативне ставлення з боку звичайного суспільства. Ці елементи сприйняття були навіяні фільмами, популярною культурою, публікаціями кримінальних інцидентів.

Одним з ранніх і найбільш з поганою славою в цій області фактів, є Холлістер (Hollister, California) в 1947 році і зараз це відомо як бунт у Холлістер (Hollister riot). Так чи інакше не важливо чому цей бунт стався, але він стався під час мотоциклетного пробігу (motorcycle rally) у Холлістер (Hollister) під час з 4 по 6 липня, в той час, коли там зібралося близько 4000 байкерів. Деякі газетні статті написали про це, і згідно з деякими доповненнями, зробили сенсацію з випадку, а журнал Life опублікував статтю і фальсифіковану фотографію п'яного суб'єкта на мотоциклі, припаркованого біля бару. Фільм The Wild One, з Марлон Брандо в головній ролі, був натхненний цією подією, і він став першим у ряді кінофільмів, які зобразили байкерів та членів мотоциклетних клубів щодо цієї негативної стереотипної манері.

Американська Мотоциклетна Асоціація (American Motorcyclist Association (AMA), прокоментувала інцидент в Холлістер, і у відповіді прозвучало що 99% мотоциклістів законослухняні громадяни, і лише один відсоток злочинці (outlaws). Це було народження терміну "one percenter" або "1% - er ".

У продовженні 40-х і 50-х років's, пробіги і збори підтримувалися AMA, нагороди вручалися за кращу клубну форму, красиві мотоцикли, і тому подібне.

Деякі клуби, як би там не було, відхилили імідж чистьох й адаптували для себе образ "one percenter", навіть пішовши так далеко, як відображаючи ромб diamond з "1%" на своїх жилетах, як данину поваги. Нашивка 1% також використовується, щоб викликати побоювання і повагу у широкої публіки та інших мотоциклістів. Інші клуби носили (і все ще носять), перевернуті нашивки АМА¹⁰. Інша практика полягала в тому, що б розрізати клубну нашивку на три або більше частин, як форма протесту, яка розвинулася в поточну форму квітів з трьох частин, використовувану багатьма МС сьогодні.

Однопроцентний клуби вказують, що "one percenter" просто означає, що вони присвячують себе "їзді на байку і братерства", де поїздка не розвага в уїкенд, а спосіб жити. Ці клуби стверджують, що місцеві та національні агентства правозастосовчої діяльності вважають їх злочинцями. У дійсності One percent clubs контролюють всю їхню територію. Одним з елементів цього, є контроль за відкриттям нових і життям вже існуючих клубів.

У Сполучених Штатах, Канаді, Європі, більшість МС встановило конфедерації мотоциклетних клубів для певних територій (штат, область, округ). Ці конфедерації зазвичай складаються з більшості МС, які мають Чаптер в штаті або області, і зацікавлених організацій, в якості третіх осіб. Конфедерація проводить періодичні зустрічі на нейтральній землі, за участю представників від кожного клубу (зазвичай президенти і віце-президенти, але не завжди), які зустрічаються на закритій сесії, щоб вирішити суперечки між клубами і обговорити спільні проблеми. Найбільший one-percent клуб як правило домінує в конфедерації, використовуючи їх кількість, щоб нав'язати їх волю іншим клубам. Іноді клуби змушені "підтримувати" 1% клуб. Дрібненькі клуби, які чинять опір великим 1% клубу, були насильно розформовані, на умові зняти їх кольору або ризикували війною. Маленькі клуби зазвичай підкоряються, оскільки члени сімейного клубу зазвичай не бажають ризикувати потрапити в сутичку або чимось гіршим. 1% клуби не завжди бувають доброзичливі з клубами АМА, тільки в окремих випадках, клуб дійсно приймає інший клуб, який є АМА, головним чином з-за сили.

Деякі великі one-percent MC ворогують один з одним і ведуть війни за території, через бізнес і з інших причин.