Загальні питання методики розвитку мовлення.

Тема: Загальні питання методики розвитку мовлення.

Мета: розкрити завдання, зміст, об’єкт вивчення курсу; пояснити зв'язок методики розвитку мовлення з іншими науками та становлення дошкільної лінгводидактики, її розвиток на сучасному етапі.

Розвивати психічні процеси у студентів.

Виховувати почуття працелюбності та любові до предмета.

Вид заняття: лекція.

Обладнання: підручники.

Література: Богуш А.М., Гавриш Н.В дошкільна лінгводидактика – К.: Вища школа, 2007.

Ресурси Інтернет

План

1.    Предмет, завдання, зміст, об’єкт вивчення курсу.

2.    Зв'язок методики розвитку мовлення з іншими науками.

1. Предмет, завдання, зміст, об’єкт вивчення курсу.

У дитячому садку закладаються основи культури мови як засобу спілкування і знаряддя мислення. Дитини повинна навчитися вільно користуватися рідною мовою в живому, безпосередньому спілкуванні з людьми, оволодіти усним мовленням. Враховуючи це, методика навчання рідної мови визначає такі основні завдання роботи з дітьми.

1. Формування розмовної (діалогічної) мови.Починаючи з молодшого дошкільного віку треба вчити дітей уважно слухати і розуміти мову дорослих і товаришів, уміти правильно відповісти на запитання, ставити запитання, використовуючи питальну інтонацію. Виховувати бажання підтримувати розмову з дорослими і товаришами. В старшому віці у дітей формується вміння брати участь у колективній бесіді, відповідати на запитання стисло чи більш докладно, залежно від характеру запитань, уважне і доброзичливе ставлення до відповідей інших дітей, бажання доповнити відповідь товариша, виправити помилки. Розмова дітей повинна бути виразною. Треба привчати їх використовувати приказки, прислів’я, скоромовки. У процесі мовного спілкування як на заняттях, так і в повсякденному житті необхідно виховувати в дітей навички культури мови: не втручатися в розмову старших, не перебивати товариша, під час розмови не відвертатися, не опускати голови, спокійно слухати того, хто говорить, дивитися в обличчя. При розмові не жестикулювати, не допускати грубого, зневажливого тону, говорити тихо, не привертати до себе уваги.

2. Навчання дітей розповідання (розвиток монологічного мовлення). Усне монологічне мовлення – складна мовотворча діяльність, якою діти починають оволодівати в дошкільному віці під впливом організованого навчання та на основі збагачення власного життєвого досвіду. Діти оволодівають монологом поступово. Залежно від вікових особливостей дітей спершу навчають розуміти розповідь вихователя, потім – розповідати самостійно: переказувати невеликі оповідання та казки, описати іграшку, предмет, картину. На кінець старшого дошкільного віку вимоги до розповіді дітей підвищують. Діти повинні дотримуватись чіткої композиції, логіки розвитку сюжету, правдиво зображувати діяльність у розповідях на реальні теми, давати оцінку життєвим явищам, фактам.

3. Розвиток словника. Людина починає розмовляти тоді, коли засвоїть певну кількість мовних одиниць. Одиницею мови є слово. Програма дитячого садка передбачає збільшення запасу слів дітей, уточнення, розширення їхніх значень, закріплення слів у пам’яті та вміння користуватись ними.  Збагачення словника здійснюється на основі ознайомлення з навколишнім світом і повинно відбуватися так, щоб діти засвоювали зв'язок між уявленнями, які склалися в них про об’єкти, дії, і відповідними  назвами як самого об’єкта, так і певних його ознак, властивостей.

4. Формування граматично правильної мови.Оволодіння граматичною будовою рідної мови відбувається в процесі мовної практики, мовного спілкування дитини з дорослими. На всіх заняттях і в процесі повсякденного життя вихователі повинні дбати про те, щоб діти засвоювали синтаксичну і морфологічну будову рідної мови: правильно вживали речення різних граматичних категорій, правильно використовували сполучники та сполучні слова в складносурядних та складнопідрядних реченнях, вживали та узгоджували слова основних лексичних категорій у відповідному відмінку, роді, числі та часі.

5. виховання звукової культури мови. Звукова культура мови включає правильну вимову всіх звуків та слів рідної мови, виразність мови та формування фонетичного слуху. Звуковою стороною мови діти повинні в основному оволодіти уже в молодшому віці, а на кінець дошкільного віку – чисто, правильно вимовляти всі звуки і слова рідної мови відповідно до норм фонетики та орфоепії. Необхідно вдосконалювати дикцію і виразність мови дітей, вчити правильно ставити наголоси, користуватися питальною та окличною інтонацією, регулювати силу голосу, дотримуватися рівномірного темпу мови. З метою якісної підготовки дітей до оволодіння грамотою програма накреслює завдання формування фонематичного слуху дітей, тобто здатності правильно сприймати всі звуки рідної мови, розрізняти та встановлювати наявність їх у словах.

6. Ознайомлення з художньою літературою і виховання любові до художнього читання і розповідання. Програма передбачає ознайомлення дітей з художньою літературою – народними казками, піснями, потічками, творами класиків тощо. Дітям слід прищеплювати любов до різних жанрів дитячої художньої літератури та фольклору, розвивати вміння слухати та розуміти художні твори, оцінювати вчинки героїв, висловлювати своє ставлення до них. Вони повинні навчитися запам’ятовувати і виразно читати вірші.

7. Навчання дітей елементів грамоти. У підготовчій групі                                                                                                                                                                                     мова стає предметом спеціального вивчення. Діти ознайомлюються з реченням, словом, складом, вивчають букви, оволодівають першими навичками читання та письма. Цю роботу треба поєднувати з розвитком всіх сторін мови дітей. Завдання та зміст роботи з розвитку мови викладені у «Програмі та методичних настановах виконання дітей у дошкільному закладі». Програмні завдання з розвитку мови чітко визначено для кожної вікової групи (від1 до 7 років); ці завдання поєднуються з програмою ознайомлення дітей з навколишнім життям, природою; для дітей дошкільного віку (від 3 до 7років) вони викладені у двох розділах. Починаючи з четвертого року життя художні твори для читання, розповіді та вивчення на пам'ять подаються поквартально. Завдання навчання дітей розмовної мови та розповіді для середньої групи визначаються по півріччях. З інших розділах матеріал дається на весь рік.   

Міні-підсумок: отже, методика розвитку мовлення має певні завдання, які поставленні для вивчення даного предмету та визначений зміст.