110 Є. Іванов

Ключова ділянка знаходиться в 3 км від м. Cоснівка Львівської області і охоплює терикон площею 0,36 км². Досліджувана ділянка репрезентує характерну для Малого Полісся природну місцевість – слабодреноване межиріччя річок Зах. Буг і Рата, що ускладнене численними озерно-льодовиковими пониженнями з торфово-болотними ґрунтами і торфовищами на малопотужних флювіогляціальних і давньоозерних супісях під бідною лучно-болотною рослинністю (див. рис.).

Ландшафтна структура породного терикона

шахти “Візейська” і його околиць

Умовні позначення

Місцевість: А. Слабодреноване межиріччя з озерно-льодовиковими понижен­нями, складене малопотужними флювіогляціальними та давньоозерними супісями з лучно-болотною рослинністю на торфово-болотних і дернових оглеєних супіщаних ґрунтах й торфовищах.

Антропогенно модифіковані урочища: 1) слабоввігнуті поверхні з фрагмен­тами лучної і чагарникової рослинності на торфово-болотних ґрунтах; 2) плоскі поверхні з вільшаниками або вторинними луками на дернових оглеєних супіщаних ґрунтах; 3) замкнуті ввігнуті пониження з болотною рослинністю на торфовищах.

Гірничопромислова місцевість: Б. Антропогенна крутосхило-горбиста система відвалів та передвідвальних поверхонь, складена крейдовими і карбоновими пісковиково-аргілітово-алевролітовими відкладами з фрагментами деревної (вільхо­во–березово–соснової) та лучної рослинності на несформованій техногенній ґрунто­суміші.

Гірничопромислові стрії: І. Горбисті сильнорозчленовані поверхні і круті схили високих відвалів, складені червоними аргілітами і алевролітами з численними мергелево-крейдовими прошарками та розрідженою деревною (березово–сосновою), чагарниковою і трав’яною рослинністю. ІІ. Рівні і горбисті припідняті горбисті поверхні високих відвалів у поєднанні з дуже крутими ступінчастими схилами,складені чорними вугільними сланцями, сірими пісковиками та прошарками черво­них аргілітів, перекриті шаром піску з фрагментами трав’яної рослинності. ІІІ. Рівні і горбисті поверхні низьких відвалів, обмежені дуже крутими схилами, складені чорними вугільними сланцями і рештками вугілля без ознак рослинності. IV. Рівні і хвилясті передвідвальні поверхні, складені чорними та червоними аргілітами і алевролітами з фрагментами трав’яної рослинності. V. Горбисті передвідвальні

ОСОБЛИВОСТІ ЛАНДШАФТНОЇ СТРУКТУРИ … 111

поверхні, складені відходами вуглезбагачення і вугіллям без ознак рослинності. VІ. Дуже круті схили відвалів збагачувальної фабрики, складені чорними аргілітами, вугільними сланцями, вугіллям та іншими відходами вуглезбагачення, що перекриті шаром піску без ознак рослинності.

Гірничопромислові урочища, що формуються на: 4) закам’янілих вершинах, 5) закам’янілих крутих схилах; 6) закам’янілих ступінчастих сильно­спадистих схилах; 7) закам’янілих плоских поверхнях; 8) пологих схилах; 9) спади­стих схилах; 10) сильно­спадистих схилах; 11) крутих схилах; 12) дуже крутих схи­лах; 13) кар’єрних нішах; 14) рівних поверхнях; 15) горбистих поверхнях; 16) спади­сто-рівних схилах; 17) дуже крутих ступін­частих схилах.

Межі: 1 – місцевостей; 2 – стрій; 3 – урочищ.

Породний терикон шахти „Візейська”, з точки зору ландшафту, слід розглядати як частину великої гірничопромислової місцевості (до неї також входить відвал ЦЗФ „Червоноградська”, що дотикається до терикона). Зважаючи на різний час утворення відвалів терикона (5–40 років), складність літології порід та їхній сучасний експлуатаційний стан, розвиток рельєфу, рослинного та ґрунтового покривів відбувається нерівномірно, що зумовлює специфіку гірничопромислових стрій, урочищ і фацій, які формуються в межах місцевості.

Шахтні відвали, утворені аргілітами, алевролітами, пісковиками, вугільними сланцями, кам’яним вугіллям і піритами. Порода складається з уламково-зернистих утворень переважно червоного, сірого і чорного кольорів, розмір уламків рідко перевищує 150–200 мм. Мінеральна складова відкладів – це суміш метаморфізованих піщаних глинистих мінералів, ущільнених і перекристалізованих під дією високих температур і тиску всередині терикона. Приповерхневий шар породи терикона має неоднорідний, строкатий гранулометричний склад: великоуламковий матеріал; головно брили і гравій (60–75% від загальної маси).

Літологічний склад дрібнозему (основи ґрунтосуміші) відрізняється в окремих гірничопромислових стріях та залежить від природно-антропогенного походження: насипного, біотично-літогенного або кристалічно-літогенного. Найбільшу потуж­ність дрібноземи мають у межах стрії І (близько 70% її площі), найстаршої за віком. Повністю відсутні ознаки дрібноземів на свіжих відвалах породи (стрії ІІІ, IV) та у кар’єрах (урочище 13).

Для породного терикона, який має додатні форми рельєфу, характерною є активність ерозійно-денудаційних процесів, унаслідок чого виокремлюються окремі мезо- і мікроформи, основи формування сучасної ландшафтної структури. Серед схилових рельєфотвірних процесів найактивніше розвиваються процеси осипання, зсування, лінійної ерозії і площинного змиву. Численні зсуви і каменепади приурочені до дуже крутих і обривчастих схилів стрії горбистих сильнорозчленованих поверхонь (І). Ерозійні процеси характерні для всього терикона, що пов’язано із значною крутизною схилів, малою водопроникністю гірських порід і бідністю рослинного покриву. Це сприяє утворенню значної кількості дрібних ерозійних форм – ярів і лощин. Рельєф породного терикона ще більше ускладнюється такими сучасними техногенними процесами, як відсипання нових шарів порід – продуктів вуглевидобутку і вуглезбагачення, а також кар’єрним розробленням відкладів з метою засипання підтоплених територій.

Продуктивність біологічно стійких лісонасаджень на шахтних відвалах ключової ділянки, їхній видовий склад і напрямок дальших змін пов’язані з потужністю і ступенем розвитку техногенних ґрунтів. Сучасний рослинний покрив виник у результаті самозаростання і має фрагментарний характер. Серед деревних