12. Умовні і скорочені позначення. Написи на картах.

Зупинимося на деяких найбільше загальних правилах нанесення на карту умовних знаків та надписів, так як нанесена на робочу карту обстановка на визначений час є сукупність умовних знаків, скорочених позначень та надписів.

Умовні позначення та обстановка, що відображаються за їх допомогою, грають велику роль в керуванні військами, так як вони є засобом відображення об’єктивної реальності, тобто бойової обстановки. За їх допомогою показують положення підрозділів, характер дій, кількість сил та засобів, мета дій та засоби її досягнення.

Умовні тактичні позначення – це своєрідна мова армії, узаконена бойовими статутами. Тому необхідно строго дотримуватись їх нанесення, однозначність розуміння. В цьому випадку робоча карта не тільки сприяє узагальненню зібраних даних про бойову обстановку, але й дозволяє взяти з них максимальну інформацію, більшу ніж зібрані розділені відомості (дані). Встановлена система тактичних умовних позначень знаходиться в постійному розвитку і змінені. Це явище закономірне, воно пов’язано з загальним розвитком бойової техніки, зброї та засобів ведення бойових дій підрозділів різних родів військ, спец військ всіх видів Збройних Сил України.

Символи тактичних умовних знаків мають бути наглядними, простими, не допускати різного розуміння та читання їх змісту та забезпечувати можливість користуватися технічними засобами для швидкого нанесення обстановки на карту – результат вмілого нанесення умовних знаків та скорочених позначень.

Лінійні замкнені та напівзамкнені умовні знаки наносяться на карту з витримкою масштабу. Тому їх часто називають масштабними умовними знаками.

Фігурні умовні знаки, що мають правильну геометричну форму, окрім районів та ділянок вогню артилерії, а також деякі комбіновані знаки, що складаються з сукупності ліній та фігур, що уявляють собою точкові об’єкти, являються позамасштабними, тобто наносяться на карту без дотримання масштабу.

Об’єкти, які позначаються на карті поза масштабними умовними знаками, окрім командних пунктів наносяться на карту таким чином, щоб центр умовного знаку знаходився в точці розташування об’єкту при орієнтації по карті або передачі обстановки з карти мають даватися по центру знаку (на малюнку 4.1.2).

Рис.4.1.2. Розміщення позамаштабних умовних знаків на карті.

К омандно-організаційний пункт наноситься на карту таким чином, щоб вертикальна пряма лінія, що є продовженням однієї з сторін фігури, своїм нижнім кінцем впиралася в точку місцевості, де розміщений пункт управління. Нехай командно-спостережний пункт 1-го мотострілецького батальйону 6-го мотострілкового полку розташований на північній галявині гаю 500м на схід від Сизово (на малюнку 4.1.3. показано його нанесення на карту). При нанесенні на карту командного пункту не треба забувати, що при наступі або русі в західному напрямку або при обороні фронтом на захід, фігура знаку буде розташована на захід від вертикальної лінії, яка вказує місце його розташування або при наступі або обороні фронтом на схід фігура знаку має бути розвернута вліво.

Рис.4.1.3. Нанесення командно-спостережного пункту на карту.

При наступі в північному або південному напрямкові та обороні фронтом на південь чи на північ фігура командного пункту викреслюється вправо від вертикальної лінії, а противника – вліво.

По своєму змісту умовні позначення можуть бути одиночними та груповими. Одиночні представляють собою окремі умовні знаки, які звичайно використовуються для нанесення на робочу карту окремих елементів бойового порядку підрозділу або одиночних об’єктів, що відображаються одним знаком.

Групові умовні позначення уявляють собою комбінацію одиночних умовних знаків, що використовуються для відображення на робочій карті бойового порядку мотострілкового підрозділу в цілому або бойової обстановки на якийсь визначений час.

Не менш важливе значення для вдалого ведення робочої карти має точне дотримання прийнятих умовних скорочень, позначень та надписів. Вони застосовуються для прискорення нанесення обстановки на карту та розробки бойових документів. Скільки місця та часу зайняло б написання на карту такої фрази: збірний пункт пошкоджених машин, протитанкова батарея, 1-а мотострілецька рота 1-го мотострілецького батальйону на листі зайняло декілька рядків. Використовуючи відповідні скорочення можемо записати: СППМ, тп батр, 1мер 1меб, тобто на пів рядка. Важко тільки знати ці скорочення та вірно їх використовувати, бо неправильно написана буква в такому випадку докорінно змінює зміст слова. Для підтвердження сказаного наведемо такий приклад. В настановах передбачаються скорочення: ТР – тактична ракета, тр – танкова рота. Якщо при одержанні повідомлення “В районі А встановлено наявність танкової роти противника” на карті замість тр написати ТР, а потім донести про це старшому командиру, то ця неакуратність може призвести до помилкового рішення.

В тих випадках, коли приймаються не передбачені статутами і постановами скорочені позначення, їх значення має пояснюватись на полях карти в таблиці умовних позначень. При цьому слід враховувати, що принцип визначення скороченого позначення, як правило, полягає в тому, що з повного найменування підрозділів, бойової техніки та ін. Беруться тільки початкові букви або склади кожного слова, що скорочується. Враховується при цьому і звучність скорочення, а також по можливості його неповторність з вже вживаними скороченнями. При необхідності нанесення на карту положення інженерно-саперної роти скорочення буде складатись з початкових букв. Або, наприклад, такі одиниці, як прикордонний загін, прикордонна застава. Тут зручніше всього взяти перший склад “пог” і додати від другого слова також по першій букві, бо скорочення ПО вже є – передовий загін. Одержані скорочення пго, погз відповідають двом вимогам.

При нанесенні на карту положення підрозділів, організаційно включених в склад однієї частини, вони позначаються без вказання номера частини, наприклад, 1 мер, 2 тр, 2 баь і т.д., ці підрозділи – з вказанням номера частини, наприклад 1 батр 3 ап.

Треба притримуватись ще одного правила, яке дозволяє скоротити надпис найменувань батальйонів та дивізіонів, які входять в склад будь-якої частини. Якщо, наприклад, 1-ий дивізіон входить в склад 3-го артилерійського полку, 2-и1 батальйон – в склад 2-го мотострілецького полку, 1-ий мотопіхотний батальйон – в склад 12 механізованої бригади, то цей запис можна зробити так: 1/зап, 2/7 меп, 1/12 мбр. Це правило застосовується на ротну та батарейну ланку і не застосовується до сполучення частина – об’єднання.

Батальйони, що входять до складу однієї частини, записуються під порядковими номерами (1 меб, 2 меб і т.д.). Якщо ж батальйон діє у відриві від головних сил, наприклад, в передовому авангарді, то в цьому випадку вказується і його належність -–1/5 меп. Сусідні батальйони вказуються з номером полку, в склад якого вони входять. Ще положення застосовується і до підрозділів інших родів військ. Скорочене найменування об’єднань, частин та підрозділів, зброя противника проводиться по тим самим правилам, що й для наших військ, але в строгій відповідності з прийнятими у противника найменуваннями, наприклад 5 бртд, 3 мпб, 4 мпбр, батр. При нанесенні на карту деяких засобів ядерного нападу на противника замість повного найменування також можна прийняти скорочені позначення по заголовним літерам цих засобів, наприклад “Онест-Джон” – “ОД”, “Ланс” – “Л”, “Сержант” – “С” і т.д. Якщо в складі військ противника є об’єднання різних країн, то при необхідності до їх скороченого позначення додають скорочену назву країни, до якої вони належать.