79. Екологічні проблеми в 70 - 80-х рр. Наслідки Чорнобильської катастрофи.

У 70-80-тї роки економіка СРСР розвивалась в основному екстенсивним шляхом. Це мало негативний відбиток на Україні. У ці роки за рішенням центру споруджували гіганти індустрії, що були зорієнтовані на випуск продукції для Союзу. У цьому плані розвивалися підприємства ВПК, яких в Україні було багато, а також металургійні, верстато- та машинобудівні гіганти. Чимало їх, в тому числі гіганти металургії, гірничі та хімічні комбінати, споруджували з орієнтацією на старі технології й проекти. Експлуатація їх надзвичайно погіршувала екологію довкілля, а за забрудненістю повітря, зокрема в Донбасі, середньому Подніпров'ї тощо, Україна була однією з найбільш забруднених регіонів колишнього Союзу. Кожне п'яте з найбільш забруднених міст було в Україні. Серед них виділялися Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Маріуполь, Горлівка, Нікополь та ін.

Та особливо страшною виявилася аварія на Чорнобильській АЕС, що сталася в ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. За наслідками забруднення вона була справді світовою катастрофою, особливо для країн Європи. Довкола ЧАЕС утворено спеціальну З0-кілометрову зону, з якої було відселено все населення. Спорожніло м. Прип’ять, в якому свого часу налічувалося близько 35 тис. населення, бовваніючи пусткою нестерпного докору колишній тоталітарній системі. В Україні, за офіційними, применшеними, даними, вважають забрудненими території 16 областей, а фактично — всі області республіки, в тому числі її столицю м. Київ. На ліквідацію наслідків катастрофи тільки в 1988—1990 pp. витрачено в тодішньому масштабі цін понад 20 млрд. крб. — сума для тих часів буквально феноменальна. Уже в умовах незалежності держава виявила "піклування" про долю населення України і переклала всі матеріальні клопоти на плечі трудівників шляхом введення спеціального так званого чорнобильського податку, який становить 12%.

Радіаційне забруднення після катастрофи с збудником ракових захворювань серед населення, зокрема малечі, дітей дошкільного та шкільного віку. Воно дуже шкідливо позначається на загальному стані здоров'я населення, внаслідок чого багато людей пішло з життя.

80Розпад срср. Наслідки для України.

На початку 70-х був завданий удар по всіх концепціях повороту до ринкової економіки. Саме слово «ринок» стало критерієм ідеологічної неблагонадійності. З другої половини 70-х рр. розпочала мінятися організація промислового виробництва. З'явилися науково-виробничі об'єднання (НВО). Практичним результатом подібних заходів став лише гігантизм. Бажаного ж злиття науки і виробництва не відбулося. Зате в ці роки швидко і успішно йшло злиття, переплетення офіційної економіки з тіньовою – різного роду полу законною і незаконною виробничою і торговою діяльністю, в яку були втягнуті цілі підприємства. Доходи тіньової економіки обчислювалися багатьма мільярдами. До початку 80-х рр. стала очевидна неефективність спроб обмеженого реформування радянської системи. Країна вступила в період глибокої кризи.

Внаслідок цих і багатьох інших причин до середини 80-х рр. можливість поступового, безболісного переходу до нової системи суспільних відносин в Росії була безнадійно упущена. Стихійне переродження системи змінило весь життєвий устрій радянського суспільства: перерозподілялися права керівників і підприємств, посилилася відомча, соціальна нерівність. Змінився характер виробничих відносин усередині підприємств, почали падати трудова дисципліна, масовими сталі апатія і байдужість, крадіжки, неповага до чесної праці, заздрість до тих, хто більше заробляє.. В той же час в країні зберігалося неекономічне примушення до праці. Радянська людина, відчужена від розподілу виробленого продукту, перетворилася на виконавця, працюючого не по совісті, а з примусу. Вироблена в післяреволюційні роки ідейна мотивація праці слабіла разом з вірою в близьке торжество комуністичних ідеалів, паралельно цьому скорочувався потік нафтодоларів і ріс зовнішній і внутрішній борг держави.

На початку 80-х рр. всі без виключення шари радянського суспільства страждали від несвободи, випробовували психологічний дискомфорт. Інтелігенція хотіла справжньої демократії і індивідуальної свободи.

Більшість робочих і службовців необхідність змін пов'язували з кращою організацією і оплатою праці, більш справедливим розподілом суспільного багатства. Частина селянства розраховувала стати справжніми господарями своєї землі і своєї праці.

Проте кінець кінцем, зовсім інші сили визначили напрям і характер реформування радянської системи. Цими силами була радянська номенклатура, що обтяжувалася комуністичними умовностями і залежністю особистого благополуччя від службового положення.

Таким чином, до початку 80-х рр. радянська тоталітарна система фактично позбавляється підтримки в суспільстві і перестає бути легітимною. Її крах стає питанням часу. Проте, в ніч на 19 серпень 1991 р. Президент СРСР М.С. Горбачов був насильно усунений від влади. 1) вона відкрила Україні шлях до самостійності;

2) сприяла створенню і розбудові нової демократичної держави;

3) сприяла пробудженню національної свідомості українського народу.