- •1. Місця розселення, побут і вірування східних слов’ян на території України.
- •2. Передумови виникнення феодальної держави Київська Русь. Норманська теорія походження Русі та її оцінка в історіографії.
- •3. Державний лад, основні принципи та напрямки внутрішньої і зовнішньої політики Київської Русі
- •4. Основні досягнення в розвитку матеріальної та духовної культури в Київській Русі
- •5. Причини ослаблення та занепаду Київської держави.
- •6. Значення християнства для духовного розвитку суспільства та державотворення Київської Русі.
- •7. Запорозька Січ – Утворення, державний устрій.
- •8.Причини загарбання українських земель Великим князівством Литовським і королівством Польським
- •9. Причини виникнення українського козацтва
- •10. Соціально-економічне життя в Україні в другій половині XIV–XVI ст.
- •11.Брестська церковна унія та її наслідки
- •12.Причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •13. Формування української народності
- •14. Козацько-селянські повстання кінця XVI - початку хуіі ст. Проти насильницької політики колонізації.
- •15. Причини, характер та рушійні сили визвольної війни
- •16. Охарактеризуйте періоди визвольної війни 1648-1654 рр.
- •17. Соціально-політичні наслідки визвольної війни 1648-1654 рр.
- •18. Основні риси української культури XVIII ст.
- •19. Визвольна боротьба на західноукраїнських землях XVIII ст.
- •21.Малоросійська колегія часів Петра і.
- •22. Антиукраїнська політика царизму у XVIII ст. Ліквідація Гетьманщини, Запорізької Січі
- •23. Суть договорів 1654 р між Україною і Росією. (Переяславська Рада. Березневі статті.).
- •24. Адміністративні та соціально-економічні зміни на Україні в першій половині XIX ст.
- •25. Відміна кріпосного права в Російській імперії. Наслідки для України.
- •26. Стан українських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XIX ст. Форми вияву антифеодального руху на західноукраїнських землях.
- •27. Зміни які відбулися у соціально-економічному становищі України на початку XX ст.
- •28. Особливості індустріального розвитку України в економічній системі Росії. Наш край в XIX ст.
- •29. Революційний рух та суспільно-політичні процеси на Україні в 1900-1914 рр.
- •30. Суть соціально-економічних зрушень в Україні в умовах здійснення Столипінської аграрної реформи.
- •31. Відомі збройні повстання в Україні періоду першої демократичної революції в Росії 1905-1907 рр.
- •32. Межі території України і склад населення на початку XX ст. Напередодні 1917 р.
- •33. Створення Української Центральної Ради.
- •34) І Універсал
- •35) II Універсал
- •36) III Універсал
- •37) Проголошення Радянської влади
- •38) Причини і наслідки війни радянської Росії проти унр
- •1.Ультиматум до уцр.
- •2. Короткий огляд перебігу війни між унр і радянською Росією.
- •39) IV Універсал
- •40) Українська держава п. Скоропадського.
- •41) Діячі Директорії. Політика Директорії
- •42) Причини і наслідки для України Радянсько-Польської війни.
- •43) Проголошення зунр
- •44) Тенденції в культурному житті України 1917-1980 рр.
- •45) Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність в 1917-1920 рр
- •46) Соціально-економічне становище на західноукраїнських землях в 20-х - 30-х роках
- •48) Політичне життя на Західній Україні в 20 - 30-ті роки.
- •49) Політизація українського національного руху на початку XX ст.В Галичині.
- •50) Політика тоталітарного режиму по відношенню до релігії на Україні в 20-30 рр.
- •52) Причини і наслідки голоду 1931 -1933 рр.
- •53) Курс на індустріалізацію України в 30-ті роки. Її соціальні наслідки. Новобудови в рідному краї.
- •54) Згортання українізації в 30-х роках та посилення русифікації.
- •55) Створення срср. Яке значення до України мало входження до Союзу.
- •56. Сталінський терор в Україні в 30-ті роки.
- •57. Хід і наслідки українізації в 20-ті роки.
- •58. Причини і наслідки голодомору 1931-1933 рр. В Україні і його соціально-політичні наслідки, прояви в рідному краї.
- •59. Приєднання західноукраїнських земель (1939-1940 рр.) до усс і срср. Репресивні акції Радянської влади в регіоні.
- •60. Характеристика економіки України напередодні другої світової війни.
- •61.Стан сільського господарства в процесі колективізації. Подальша доля колгоспів і колгоспників України в системі командної економіки.
- •62.Місце України міжнародних договорах напередодні другої світової війни. Пакт Молотова - Ріббентропа.
- •63.Окупаційний режим в Україні. Мета переслідування „нового порядку” в роки другої світової війни.
- •64.Характеристика планів Гітлера щодо України в роки другої світової війни.
- •65.Воєнні дії літом - осінню 1941 р. Загально-стратегічне значення для подій на радянсько- німецькому фронті в названий період.
- •66. Особливості Руху Опору в Україні. Порівняння прояви національного і радянського опору в 1941-1943 рр.
- •67.Вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини та її союзників.
- •68.Хід завершальних операцій по визволенню України в роки другої світової війни
- •69.Становище України після другої світової війни. Причини голодомору 1946 - 1947 рр., його наслідки для населення України.
- •70.Лібералізація суспільно-політичного життя України у другій половині 50-х початку 60-х років.
- •71.Проблеми в сільському господарстві в 50-60 роках та заходи щодо їх розв’язання.
- •72.Входження Криму до складу урср
- •73.Процес зародження українського правозахисного руху у другій половині 50-х початку 60-х років
- •74.Русифікаторський наступ тоталітарного режиму на духовність українського народу в 70-80 рр.
- •75.Особливості національно-демократичного руху в Україні в 60 - 80-х рр.
- •76.Вплив сучасної української східної і західної діаспори на процеси демократизації нашого суспільства.
- •77.Основні причини дисидентського руху на Україні в 60-70 роки
- •78Запровадження економічних реформ в Україні у другій половині 60-х початку 80-х рр. Та їх невдачу.
- •79. Екологічні проблеми в 70 - 80-х рр. Наслідки Чорнобильської катастрофи.
- •80Розпад срср. Наслідки для України.
- •81В.Винниченко - громадсько-політичний діяч.
- •82. М.Грушевський - громадсько-політичний діяч.
- •83. Т.Шевченко - громадсько-політичний діяч.
- •84.Суть найбільших релігійних конфесій в сучасній Україні. Суть проблем, які мають місце в міжконфесійних стосунках.
- •86.Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 40-х початку 50-х років. Масові репресії та
- •87. Прояви загострення кризи тоталітарної системи в другій половині 80-х - на початку 90-х років.
- •88.Політика тоталітарного режиму по відношенню до релігії в Україні в 20 - 30-ті роки.
62.Місце України міжнародних договорах напередодні другої світової війни. Пакт Молотова - Ріббентропа.
Напередодні Другої світової війни роз'єднаність українських земель, їхнє перебування у складі чотирьох держав, що мали різний соціально-політичний устрій, були важливим дестабілізуючим чинником політичного життя Європи. Це робило українське питання клубком серйозних суперечностей, а «українську карту» - серйозним козирем у дипломатичній грі. Українське питання у вузькому розумінні - це питання про місце і роль українського чинника у внутрішньому житті держав, до складу яких входили українські землі, у широкому - це питання про умови і механізм возз'єднання українських земель та створення власної української державності. Напередодні Другої світової війни чітко визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання. Перша група - СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина - країни, до складу яких входили українські землі, їхня основна мета - втримати вже підвладні землі й приєднати нові. Друга група - Англія, Франція і частково США (тобто країни - творці Версальсько-Вашингтонської системи), які своїм втручанням у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси. Третя група - Німеччина, яка, борючись за «життєвий простір», претендувала на українські землі, і Угорщина, яка, будучи невдоволеною умовами Тріанонського мирного договору 1920 р., домагалася повернення Закарпатської України, Драматизм полягав у тому, що багатомільйонний український народ самостійно не міг вирішити українського питання. Все залежало від балансу інтересів різних, насамперед великих держав і від співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити.
Ініціатором рішучих дій у вирішенні українського питання напередодні Другої світової війни стала Німеччина.
23 серпня 1939 р. у Москві було підписано німецько-радянський пакт про ненапад, а також додатковий таємний протокол Ріббентропа - Молотова, який визначав зони впливу двох держав у Східній Європі.
Протокол складався з чотирьох пунктів:
-У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віленської області визнаються обома сторонами.
-У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарви, Вісли і Сяну. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясованим лише протягом подальшого політичного розвитку.
-Стосовно Південно-Східної Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР у Бесарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.
-Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворій таємниці.
Радянсько-німецький договір мав величезні наслідки.
1. Він зірвав на певний час спроби західних держав зіштовхнути між собою Німеччину й Радянський Союз, проте об'єктивно сприяв Німеччині в розв'язанні нової агресії в Європі.
2. Договір відвернув напад Японії на СРСР і війну Радянського Союзу на два фронти. Японський уряд К. Хіра-нуми, який готувався до спільної японо-німецької війни проти СРСР, після укладення договору Молотова—Ріббентропа запитав перемир'я на Халхін-Голі, а сам на знак протесту проти рішення Гітлера пішов у відставку.
3. Не тільки Японія, а й інші союзники Німеччини були незадоволені її договором з СРСР. Італія висловила «глибоке почуття образи», Іспанія заявила про нейтралі-тет. «Антикомінтернівський пакт» не спрацював, єдність блоку агресорів у той час була підірвана.
4. Договір Молотова—Ріббентропа (пізніше дехто на Заході називав його «пактом Сталіна—Гітлера») був вимушеним кроком, який дав можливість Радянському Союзу відтягнути війну проти себе майже на два роки, зміцнити свою обороноздатність.
Таємний протокол до договору, що торкався інтересів і територіальної цілісності інших держав, з якими СРСР мав угоди про ненапад, означав відступ від декларованих Радянським Союзом принципів зовнішньої політики. Підписаний згодом, 28 вересня 1939 р., договір з Німеччиною про дружбу й кордони взагалі становив непрощенну помилку з боку Сталіна.