- •1. Місця розселення, побут і вірування східних слов’ян на території України.
- •2. Передумови виникнення феодальної держави Київська Русь. Норманська теорія походження Русі та її оцінка в історіографії.
- •3. Державний лад, основні принципи та напрямки внутрішньої і зовнішньої політики Київської Русі
- •4. Основні досягнення в розвитку матеріальної та духовної культури в Київській Русі
- •5. Причини ослаблення та занепаду Київської держави.
- •6. Значення християнства для духовного розвитку суспільства та державотворення Київської Русі.
- •7. Запорозька Січ – Утворення, державний устрій.
- •8.Причини загарбання українських земель Великим князівством Литовським і королівством Польським
- •9. Причини виникнення українського козацтва
- •10. Соціально-економічне життя в Україні в другій половині XIV–XVI ст.
- •11.Брестська церковна унія та її наслідки
- •12.Причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •13. Формування української народності
- •14. Козацько-селянські повстання кінця XVI - початку хуіі ст. Проти насильницької політики колонізації.
- •15. Причини, характер та рушійні сили визвольної війни
- •16. Охарактеризуйте періоди визвольної війни 1648-1654 рр.
- •17. Соціально-політичні наслідки визвольної війни 1648-1654 рр.
- •18. Основні риси української культури XVIII ст.
- •19. Визвольна боротьба на західноукраїнських землях XVIII ст.
- •21.Малоросійська колегія часів Петра і.
- •22. Антиукраїнська політика царизму у XVIII ст. Ліквідація Гетьманщини, Запорізької Січі
- •23. Суть договорів 1654 р між Україною і Росією. (Переяславська Рада. Березневі статті.).
- •24. Адміністративні та соціально-економічні зміни на Україні в першій половині XIX ст.
- •25. Відміна кріпосного права в Російській імперії. Наслідки для України.
- •26. Стан українських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XIX ст. Форми вияву антифеодального руху на західноукраїнських землях.
- •27. Зміни які відбулися у соціально-економічному становищі України на початку XX ст.
- •28. Особливості індустріального розвитку України в економічній системі Росії. Наш край в XIX ст.
- •29. Революційний рух та суспільно-політичні процеси на Україні в 1900-1914 рр.
- •30. Суть соціально-економічних зрушень в Україні в умовах здійснення Столипінської аграрної реформи.
- •31. Відомі збройні повстання в Україні періоду першої демократичної революції в Росії 1905-1907 рр.
- •32. Межі території України і склад населення на початку XX ст. Напередодні 1917 р.
- •33. Створення Української Центральної Ради.
- •34) І Універсал
- •35) II Універсал
- •36) III Універсал
- •37) Проголошення Радянської влади
- •38) Причини і наслідки війни радянської Росії проти унр
- •1.Ультиматум до уцр.
- •2. Короткий огляд перебігу війни між унр і радянською Росією.
- •39) IV Універсал
- •40) Українська держава п. Скоропадського.
- •41) Діячі Директорії. Політика Директорії
- •42) Причини і наслідки для України Радянсько-Польської війни.
- •43) Проголошення зунр
- •44) Тенденції в культурному житті України 1917-1980 рр.
- •45) Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність в 1917-1920 рр
- •46) Соціально-економічне становище на західноукраїнських землях в 20-х - 30-х роках
- •48) Політичне життя на Західній Україні в 20 - 30-ті роки.
- •49) Політизація українського національного руху на початку XX ст.В Галичині.
- •50) Політика тоталітарного режиму по відношенню до релігії на Україні в 20-30 рр.
- •52) Причини і наслідки голоду 1931 -1933 рр.
- •53) Курс на індустріалізацію України в 30-ті роки. Її соціальні наслідки. Новобудови в рідному краї.
- •54) Згортання українізації в 30-х роках та посилення русифікації.
- •55) Створення срср. Яке значення до України мало входження до Союзу.
- •56. Сталінський терор в Україні в 30-ті роки.
- •57. Хід і наслідки українізації в 20-ті роки.
- •58. Причини і наслідки голодомору 1931-1933 рр. В Україні і його соціально-політичні наслідки, прояви в рідному краї.
- •59. Приєднання західноукраїнських земель (1939-1940 рр.) до усс і срср. Репресивні акції Радянської влади в регіоні.
- •60. Характеристика економіки України напередодні другої світової війни.
- •61.Стан сільського господарства в процесі колективізації. Подальша доля колгоспів і колгоспників України в системі командної економіки.
- •62.Місце України міжнародних договорах напередодні другої світової війни. Пакт Молотова - Ріббентропа.
- •63.Окупаційний режим в Україні. Мета переслідування „нового порядку” в роки другої світової війни.
- •64.Характеристика планів Гітлера щодо України в роки другої світової війни.
- •65.Воєнні дії літом - осінню 1941 р. Загально-стратегічне значення для подій на радянсько- німецькому фронті в названий період.
- •66. Особливості Руху Опору в Україні. Порівняння прояви національного і радянського опору в 1941-1943 рр.
- •67.Вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини та її союзників.
- •68.Хід завершальних операцій по визволенню України в роки другої світової війни
- •69.Становище України після другої світової війни. Причини голодомору 1946 - 1947 рр., його наслідки для населення України.
- •70.Лібералізація суспільно-політичного життя України у другій половині 50-х початку 60-х років.
- •71.Проблеми в сільському господарстві в 50-60 роках та заходи щодо їх розв’язання.
- •72.Входження Криму до складу урср
- •73.Процес зародження українського правозахисного руху у другій половині 50-х початку 60-х років
- •74.Русифікаторський наступ тоталітарного режиму на духовність українського народу в 70-80 рр.
- •75.Особливості національно-демократичного руху в Україні в 60 - 80-х рр.
- •76.Вплив сучасної української східної і західної діаспори на процеси демократизації нашого суспільства.
- •77.Основні причини дисидентського руху на Україні в 60-70 роки
- •78Запровадження економічних реформ в Україні у другій половині 60-х початку 80-х рр. Та їх невдачу.
- •79. Екологічні проблеми в 70 - 80-х рр. Наслідки Чорнобильської катастрофи.
- •80Розпад срср. Наслідки для України.
- •81В.Винниченко - громадсько-політичний діяч.
- •82. М.Грушевський - громадсько-політичний діяч.
- •83. Т.Шевченко - громадсько-політичний діяч.
- •84.Суть найбільших релігійних конфесій в сучасній Україні. Суть проблем, які мають місце в міжконфесійних стосунках.
- •86.Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 40-х початку 50-х років. Масові репресії та
- •87. Прояви загострення кризи тоталітарної системи в другій половині 80-х - на початку 90-х років.
- •88.Політика тоталітарного режиму по відношенню до релігії в Україні в 20 - 30-ті роки.
40) Українська держава п. Скоропадського.
Навесні 1918 р. Україна стала ареною найбільш хаотичних і складних політичних подій. Що підштовхнули до консолідації та активізації несоціалістичних сил, лідером яких став генерал П. Скоропадський. 29 квітня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР, а Всеукраїнський хліборобський з'їзд проголосив П. Скоропадського гетьманом України. Внаслідок державного перевороту виникло нове державне утворення — гетьманат “Українська держава”. Суть перевороту полягала в зміні парламентської форми правління на авторитарну створити нову модель української Держави, яка була б здатною зупинити дезорганізацію суспільства. Очоливши гетьманат, П. Скоропадський зосередив усю повноту влади. Він призначав отамана (голову) Ради міністрів, мав право затверджувати і розпускати уряд, контролював зовнішньополітичну діяльність держави. Було налагоджено грошову систему, створено державний бюджет, відроджено промислові підприємства та біржі. Помітними були зрушення в галузі культури: створено 150 українських гімназій; вийшло кілька мільйонів українських підручників; відкрито два державних університети в Києві та Кам'янці-Подільському; засновано: Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Українська національна бібліотека, Українську Академію Наук. Також утворено влітку 1918 р. Українська автокефальна православна церква. У зовнішній політиці підтримувались дипломатичні зносини з 15 закордонними державами. П. Скоропадському не вдалося втримати владу. Його успіхи пов'язані зі стабільністю держави, а гарантом була зовнішня сила — війська Німеччини та Австро-Угорщини. Німеччина прагнула перетворити Україну на маріонеткову державу. ЇЇ метою був вивіз продовольства і сировини, та встановлення контролю економікою. Німецька сторона створювала перешкоди для формування української армії. Плани гетьмана (8 корпусів і 4 дивізії) не були реалізованими. Не дала ефекту спроба поновити українське козацтво, як резерв національної армії. Реставрація старих порядків (законодавство гетьманату повторювало Основні закони Російської імперії) та відродження архаїчних форм організації суспільного життя не додавали Українській державі авторитету. З іншого боку, ці чинники перетворювали Україну на осередок реакційних сил Російської імперії Опорою гетьманського режиму були поміщики, буржуазія та старе чиновництво, яких цікавила стабільність. До національної ідеї вони ставилися байдуже. Гетьманат мав вузьку соціальну базу, що не відповідала курсу на розбудову національної державності. Спроби повернути поміщикам землю фактично ревізія “стихійної аграрної реформи”, збільшення тривалості робочого дня в промисловості до 12 годин, заборона страйків сприяли формуванню опозиції. У липні-серпні 1918 р. піднімається антигетьманська хвиля страйкового руху, активізуються повстанські загони селян (40 тис. осіб). Поразка Німеччини у війні позбавила Українську державу гаранта стабільності. Спроби гетьмана змінити орієнтири (проголошення федеративного союзу з не більшовицькою Росією) не могли врятувати ситуацію. 14 грудня 1918 р. війська Директорії вступили до Києва і П. Скоропадський був змушений зректися влади і незабаром виїхав за кордон.
Отже, спроба консервативних політичних сил шляхом встановлення авторитарної форми правління стабілізувати ситуацію в Україні зазнала невдачі.