- •1. Місця розселення, побут і вірування східних слов’ян на території України.
- •2. Передумови виникнення феодальної держави Київська Русь. Норманська теорія походження Русі та її оцінка в історіографії.
- •3. Державний лад, основні принципи та напрямки внутрішньої і зовнішньої політики Київської Русі
- •4. Основні досягнення в розвитку матеріальної та духовної культури в Київській Русі
- •5. Причини ослаблення та занепаду Київської держави.
- •6. Значення християнства для духовного розвитку суспільства та державотворення Київської Русі.
- •7. Запорозька Січ – Утворення, державний устрій.
- •8.Причини загарбання українських земель Великим князівством Литовським і королівством Польським
- •9. Причини виникнення українського козацтва
- •10. Соціально-економічне життя в Україні в другій половині XIV–XVI ст.
- •11.Брестська церковна унія та її наслідки
- •12.Причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •13. Формування української народності
- •14. Козацько-селянські повстання кінця XVI - початку хуіі ст. Проти насильницької політики колонізації.
- •15. Причини, характер та рушійні сили визвольної війни
- •16. Охарактеризуйте періоди визвольної війни 1648-1654 рр.
- •17. Соціально-політичні наслідки визвольної війни 1648-1654 рр.
- •18. Основні риси української культури XVIII ст.
- •19. Визвольна боротьба на західноукраїнських землях XVIII ст.
- •21.Малоросійська колегія часів Петра і.
- •22. Антиукраїнська політика царизму у XVIII ст. Ліквідація Гетьманщини, Запорізької Січі
- •23. Суть договорів 1654 р між Україною і Росією. (Переяславська Рада. Березневі статті.).
- •24. Адміністративні та соціально-економічні зміни на Україні в першій половині XIX ст.
- •25. Відміна кріпосного права в Російській імперії. Наслідки для України.
- •26. Стан українських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XIX ст. Форми вияву антифеодального руху на західноукраїнських землях.
- •27. Зміни які відбулися у соціально-економічному становищі України на початку XX ст.
- •28. Особливості індустріального розвитку України в економічній системі Росії. Наш край в XIX ст.
- •29. Революційний рух та суспільно-політичні процеси на Україні в 1900-1914 рр.
- •30. Суть соціально-економічних зрушень в Україні в умовах здійснення Столипінської аграрної реформи.
- •31. Відомі збройні повстання в Україні періоду першої демократичної революції в Росії 1905-1907 рр.
- •32. Межі території України і склад населення на початку XX ст. Напередодні 1917 р.
- •33. Створення Української Центральної Ради.
- •34) І Універсал
- •35) II Універсал
- •36) III Універсал
- •37) Проголошення Радянської влади
- •38) Причини і наслідки війни радянської Росії проти унр
- •1.Ультиматум до уцр.
- •2. Короткий огляд перебігу війни між унр і радянською Росією.
- •39) IV Універсал
- •40) Українська держава п. Скоропадського.
- •41) Діячі Директорії. Політика Директорії
- •42) Причини і наслідки для України Радянсько-Польської війни.
- •43) Проголошення зунр
- •44) Тенденції в культурному житті України 1917-1980 рр.
- •45) Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність в 1917-1920 рр
- •46) Соціально-економічне становище на західноукраїнських землях в 20-х - 30-х роках
- •48) Політичне життя на Західній Україні в 20 - 30-ті роки.
- •49) Політизація українського національного руху на початку XX ст.В Галичині.
- •50) Політика тоталітарного режиму по відношенню до релігії на Україні в 20-30 рр.
- •52) Причини і наслідки голоду 1931 -1933 рр.
- •53) Курс на індустріалізацію України в 30-ті роки. Її соціальні наслідки. Новобудови в рідному краї.
- •54) Згортання українізації в 30-х роках та посилення русифікації.
- •55) Створення срср. Яке значення до України мало входження до Союзу.
- •56. Сталінський терор в Україні в 30-ті роки.
- •57. Хід і наслідки українізації в 20-ті роки.
- •58. Причини і наслідки голодомору 1931-1933 рр. В Україні і його соціально-політичні наслідки, прояви в рідному краї.
- •59. Приєднання західноукраїнських земель (1939-1940 рр.) до усс і срср. Репресивні акції Радянської влади в регіоні.
- •60. Характеристика економіки України напередодні другої світової війни.
- •61.Стан сільського господарства в процесі колективізації. Подальша доля колгоспів і колгоспників України в системі командної економіки.
- •62.Місце України міжнародних договорах напередодні другої світової війни. Пакт Молотова - Ріббентропа.
- •63.Окупаційний режим в Україні. Мета переслідування „нового порядку” в роки другої світової війни.
- •64.Характеристика планів Гітлера щодо України в роки другої світової війни.
- •65.Воєнні дії літом - осінню 1941 р. Загально-стратегічне значення для подій на радянсько- німецькому фронті в названий період.
- •66. Особливості Руху Опору в Україні. Порівняння прояви національного і радянського опору в 1941-1943 рр.
- •67.Вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини та її союзників.
- •68.Хід завершальних операцій по визволенню України в роки другої світової війни
- •69.Становище України після другої світової війни. Причини голодомору 1946 - 1947 рр., його наслідки для населення України.
- •70.Лібералізація суспільно-політичного життя України у другій половині 50-х початку 60-х років.
- •71.Проблеми в сільському господарстві в 50-60 роках та заходи щодо їх розв’язання.
- •72.Входження Криму до складу урср
- •73.Процес зародження українського правозахисного руху у другій половині 50-х початку 60-х років
- •74.Русифікаторський наступ тоталітарного режиму на духовність українського народу в 70-80 рр.
- •75.Особливості національно-демократичного руху в Україні в 60 - 80-х рр.
- •76.Вплив сучасної української східної і західної діаспори на процеси демократизації нашого суспільства.
- •77.Основні причини дисидентського руху на Україні в 60-70 роки
- •78Запровадження економічних реформ в Україні у другій половині 60-х початку 80-х рр. Та їх невдачу.
- •79. Екологічні проблеми в 70 - 80-х рр. Наслідки Чорнобильської катастрофи.
- •80Розпад срср. Наслідки для України.
- •81В.Винниченко - громадсько-політичний діяч.
- •82. М.Грушевський - громадсько-політичний діяч.
- •83. Т.Шевченко - громадсько-політичний діяч.
- •84.Суть найбільших релігійних конфесій в сучасній Україні. Суть проблем, які мають місце в міжконфесійних стосунках.
- •86.Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 40-х початку 50-х років. Масові репресії та
- •87. Прояви загострення кризи тоталітарної системи в другій половині 80-х - на початку 90-х років.
- •88.Політика тоталітарного режиму по відношенню до релігії в Україні в 20 - 30-ті роки.
34) І Універсал
10 червня (23 — за новим стилем) 1917 — проголосив автономію України «однині самі будемо творити наше життя». Це була відповідь УЦР Тимчасовому урядові на його негативне ставлення до автономної України. Згідно з І Універсалом, «не одділяючись від всієї Росії… народ український має сам порядкувати своїм життям», а закони повинні бути ухвалені Всенародними Українськими Зборами. Автором І Універсалу бувВ. Винниченко. Після проголошення автономії 28 червня 1917 створено Генеральний Секретаріат.
Умови
Проголошення автономії України в складі Росії;
Джерелом влади в Україні є український народ;
Управління України має здійснювати всенародні українські збори (сейми або парламент);
Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України;
Висловлювалася надія, що неукраїнські народи, які проживають на території України, разом з українцями будуть будувати автономний устрій.
І Універсал оголошено на другому Всеукраїнському Військовому З'їзді;
Після того, як у травні 1917 року Тимчасовий уряд відмовився надати автономію України(навіть не негайно, а в перспективі), Центральна Рада, виходячи з принципу «ні бунту, ні покірності», прийняла рішення прийняти I Універсал ("До українського народу, на Україні і поза її сущому "). Текст Універсалу був зачитаний В. Винниченком 10 (23) червня 1917 на II Всеукраїнському Військовому З'їзді. Згідно з I Універсалом проголошувалася автономія України у складі Росії («не одділяючись від всієї Росії … народ український має сам порядкувати своїм життям»). Законодавчим органом повинні були стати Всенародні Українське Збори (Сейм), що обираються загальним, рівним, прямим, таємним голосуванням. Всі кошти, отримані від збору податків, відтепер повинні були залишатися в Україні. Враховуючи багатонаціональний склад України, Універсал закликав українських громадян до злагоди і порозуміння. Українська Центральна Рада брала на себе відповідальність за поточний стан справ у державі, були запроваджені додаткові збори з населення на користь Ради, але не ставилася вимога про припинення платежів у загальноросійський бюджет. По проголошенні автономії 15 (28) червня 1917, було створено уряд (Генеральний Секретаріат). У відповідь на І Універсал Тимчасовий уряд 16 (29) червня виступив з відозвою «Громадянам України», в якому запропонувало громадянам українцям розвивати земське і міське самоврядування.
35) II Універсал
3 липня (16 — за новим стилем) 1917 — зафіксував наслідки домовленостей між УЦР і Тимчасовим урядом: останній визнавав УЦР і Генеральний Секретаріат як крайовий орган України і водночас Генеральний Секретаріат ставав органом центрального уряду. Зі свого боку, УЦР визнавала Всеросійські установчі збори, а до їх скликання зобов'язувалася не робити самовільних кроків до здійснення автономії України.
Умови
Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в Україні;
Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд;
Центральна Рада починає розробку закону про автономічний устрій України, який має бути затверджений установчим збором. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономії України;
Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду.
II Універсал проголошено на сесії Української Центральної Ради… Рішення I Універсалу в Петрограді були сприйняті із занепокоєнням. Зважаючи на політичну кризу, обумовлену масовими демонстраціями, поразку російської армії на Південно-Західному фронті і, як наслідок, втрату Галичини, Тимчасовий уряд не міг діяти виключно силовими заходами, оскільки на захист Центральної Ради могли стати фронтові українізовані частини і велика частка населення України. Крім того, збройний конфлікт міг призвести до розколу серед політичних сил Росії. У зв'язку з цим Тимчасовий Уряд пішов на переговори з Центральною Радою, для чого 28 червня до Києва відправилися урядова делегація у складі О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі. У результаті переговорів було досягнуто компромісу. Зокрема, Тимчасовий уряд визнав теоретичну можливість отримання Україною автономії, а Центральна Рада зобов'язувалася самостійно (без рішення Всеросійських Установчих зборів) автономію не вводити; Тимчасовий уряд дозволив створення національних українських військових частин, але при цьому організовуватися вони повинні були з дозволу та під контролем Тимчасового уряду, при цьому українські частини залишалися у складі єдиної російської армії. Ці умови повинні були бути зафіксовані у спеціальній постанові Тимчасового уряду Універсалі Центральної Ради. Досягнутий компроміс викликав у Росії урядову кризу, на знак протесту проти будь-яких поступок українцям троє міністрів-кадетів вийшли з уряду, однак постанова все-таки було прийнято. 3 липня 1917 Тимчасовий Уряд відправив до Києва телеграму з постановою «Про національно-політичне становище України», зміст якого збігалося зі змістом підготовленого до оголошення II Універсалом. У той же день на урочистому засіданні Української Центральної Ради II Універсал був зачитаний (опублікований українською, російською, єврейською та польською мовами). Універсал стверджував, що «ми, Центральна Рада, … завжди стояли за те, щоб не відокремлювати Україну від Росії». Генеральний Секретаріат оголошувався «органом Тимчасового уряду», його склад затверджує Тимчасовий Уряд. Визнавалася необхідність поповнення Ради за рахунок представників інших національностей, що проживають на території України. За військового питання приймалася можливість прикомандирування представників Україна кабінету військового міністра та Генштабу. Формування українських військ має здійснюватися під контролем Тимчасового Уряду.